Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Hoffnung für Alle
Переклад Біблії Турконяка
Noch am selben Tag schenkte Xerxes Königin Esther das Haus, das Haman, der erbitterte Feind der Juden, bewohnt hatte. Der König ließ Mordechai zu sich kommen, denn Esther hatte ihm erzählt, dass er ihr Vetter und Pflegevater war.
І в той день цар Артаксеркс подарував Естері те, що належало дияволу Аманові, і цар закликав Мардохея, бо Естера призналась, що він її кровний.
Der König zog seinen Siegelring, den er Haman abgenommen hatte, vom Finger und gab ihn Mordechai. Esther setzte Mordechai zum Verwalter über Hamans Besitz ein.
А цар узяв перстень, який забрав у Амана, і дав його Мардохеєві, Естера ж настановила Мардохея над усім, що належало Аманові.
Noch einmal bat Esther den König um eine Unterredung. Sie warf sich vor ihm nieder und flehte ihn unter Tränen an: »Verhindere den Anschlag, den Haman, der Nachkomme von Agag, gegen uns Juden geplant hat!«
І, продовживши, промовила до царя, і припала до його ніг, і благала відсунути зло Амана й те, що він зробив юдеям.
Der König streckte Esther sein goldenes Zepter entgegen. Da stand sie auf, trat vor ihn hin
А цар простягнув Естері золотий жезл, Естера ж устала, щоб постати перед царем.
und sagte: »Wenn mir der König seine Gunst erweisen möchte und er meine Bitte für gut hält, dann möge er ein Schreiben aufsetzen und den Erlass widerrufen, den der Agagiter Haman, der Sohn von Hammedata, verfasst hat, um die Juden in allen Provinzen des Reiches zu vernichten.
І сказала Естера: Якщо ти вважаєш за відповідне, і я знайшла милість, нехай пошлють, щоб завернути листи, відіслані Аманом, в яких написано вигубити юдеїв, які є у твоєму царстві.
Ich kann nicht mit ansehen, wie mein eigenes Volk ins Unglück stürzt und untergeht!«
Адже як я зможу дивитися на страждання мого народу, і як я зможу врятуватися при погибелі мого роду?
Da sagte König Xerxes zu Esther und dem Juden Mordechai: »Ich habe Esther Hamans Haus geschenkt. Ihn habe ich an den Galgen hängen lassen, weil er die Juden umbringen wollte.
І цар сказав Естері: Якщо я дав увесь маєток Амана, і я тобі подарував, і я його повісив на дереві, тому що він підняв руки на юдеїв, чого ще шукаєш?
Doch ein Erlass lässt sich nicht mehr widerrufen, wenn er im Namen des Königs niedergeschrieben und mit seinem Siegel versehen wurde. Ihr könnt aber in meinem Namen und mit meinem Siegel einen weiteren Erlass herausgeben, um die Juden zu retten. Geht so vor, wie ihr es für gut haltet!«
Напишіть і ви від мого імені, як ви вважаєте, і запечатайте моїм перснем. На те, що пишеться за царським наказом і запечатане моїм перснем, не можна щось проти цього сказати.
Am 23. Tag des 3. Monats, des Monats Siwan, ließ Mordechai die Schreiber des Königs rufen. Sie mussten genau nach seiner Anweisung einen Erlass aufsetzen, der an die Juden im ganzen Reich gerichtet war, an die Fürsten und Statthalter sowie an die höchsten Beamten der 127 Provinzen von Indien bis Äthiopien. Jede Volksgruppe sollte das Schreiben in ihrer eigenen Schrift und Sprache erhalten, auch die Juden.
І першого місяця, який є нісан, двадцять третього дня того року, скликано писарів і написано для юдеїв те, що наказано економам і володарям сатрапів від Індії аж до Ефіопії, — ста двадцяти сімом сатрапам — за країною і країною, за їхньою мовою.
Mordechai ließ die Briefe im Namen des Königs verfassen und mit dem königlichen Siegel kennzeichnen. Boten sollten sie auf den schnellsten Pferden der königlichen Gestüte in alle Provinzen des Reiches bringen. Der Erlass lautete:
Написано ж від царя і його перснем запечатане, і послали запис через листонош,
»Der König gestattet den Juden in jeder Stadt seines Reiches, sich zu ihrer Verteidigung zu versammeln. Wenn ihre Feinde aus den verschiedenen Volksgruppen und Provinzen ihnen nach dem Leben trachten, dürfen die Juden sie samt Frauen und Kindern töten und ihren Besitz als Beute behalten.
де наказав їм послуговуватися своїми законами в кожному місті, допомагати собі й чинити, як бажають з їхніми противниками і їхніми ворогами,
Dieser Erlass gilt für einen einzigen Tag in allen Provinzen, und zwar für den 13. Tag des 12. Monats, des Monats Adar.«
в один день у всьому царстві Артаксеркса, у тринадцятий день дванадцятого місяця, який є адар.
1 Це є відпис листа, — те, що приписано: 12b Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Ефіопії, — володарям ста двадцяти сімох країн сатрапій і тим, що думають про нашу радість! 2 Численні, які часто були вшановані повною добротою добродіїв, сильно зраділи 3 і не лише шукають, як заподіяти зло нашим підданим, а, будучи не в змозі зносити достаток, намагаються підставити і своїх добродіїв. 4 І не лише вилучають вдячність з-посеред людей, але, звеличені необізнаними з добром хвальками, вважають, що втечуть від відплати Бога, Який усе постійно все бачить, Який ненавидить зло. 5 Часто ж і багатьма з тих, котрі поставлені під владою, яким довірено керувати справами друзів, залюбки зробивши співвинними в невинній крові, обложили невиліковними нещастями, 6 обманом заподіяння зла, обманувши поганим помислом чисте розуміння володарів. 7 Це ж можна побачити не зі старих розповідей, які нам передали, як з того, що можна відшукати при наших ногах неправедно виконаного окаянними, які негідно володіють, 8 і треба нам подбати на майбутнє про спокій царства з миром для всіх людей, 9 послуговуючись змінами, і постійно розсуджуючи над розважливим рішенням про те, що перед нас приходить. 10 Бо оскільки Аман, син Амадата, македонець, який справді чужий від перської крові, що сильно віддалився від нашої доброти, від нас відчужившись, 11 скористався при цьому з того чоловіколюбства, яке маємо до всякого народу, щоб прозватися нашим батьком і бути найбільш шанованим з усіх, будучи другою особою після царського трону, 12 не зносячи гордості, намагався позбавити нас володіння і духу, 13 нашого спасителя, постійного добродія Мардохея і чистої цариці Естери разом з усім їхнім народом, випросивши на вигублення хитрими і різними вигадками. 14 Адже він задумав цим способом, взявши нас обеззброєними, владу персів передати Македонії. 15 Ми ж знаходимо, що не є злочинцями юдеї, які тричі грішним передані на знищення, а що вони живуть за праведними законами, 16 будучи синами найвищого, найбільшого, живого Бога, Який підтримує нам і нашим пращурам царство в найкращому порядку. 17 Отже, добре зробите, коли не послужитеся листами, відісланими Аманом, сином Амадата, 18 бо він, який це вчинив, повішений з усім домом біля брами Сузів, тому що Бог, Який усе тримає, швидко віддав йому заслужений суд. 19 А поставивши відпис цього листа на кожному місці відкрито, щоб юдеї послужилися власними законами 20 і щоб їх скріпити, аби вони на тринадцятий день дванадцятого місяця адара, того дня, відбили тих, які повстали проти них у час скорботи. 21 Адже Бог, Який усім володіє, замість вигублення вибраного народу зробив їм цю радість. 22 Тож ви між вашими визначними празниками з усякою радістю проводіть вказаний день, 23 щоб і тепер, і після цього було спасіння для нас і тих, що добре ставляться до персів, а для тих, що задумали проти нас зраду, — пам’ять знищення. 24 Кожне місто чи країна разом, яка за цим не вчинить, списом і вогнем хай будуть знищені в гніві! Хай стануть не лише непрохідними для людей, але й ворожими на весь час для звірів і птахів! [1]
1 Це є відпис листа, — те, що приписано: 12b Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Ефіопії, — володарям ста двадцяти сімох країн сатрапій і тим, що думають про нашу радість! 2 Численні, які часто були вшановані повною добротою добродіїв, сильно зраділи 3 і не лише шукають, як заподіяти зло нашим підданим, а, будучи не в змозі зносити достаток, намагаються підставити і своїх добродіїв. 4 І не лише вилучають вдячність з-посеред людей, але, звеличені необізнаними з добром хвальками, вважають, що втечуть від відплати Бога, Який усе постійно все бачить, Який ненавидить зло. 5 Часто ж і багатьма з тих, котрі поставлені під владою, яким довірено керувати справами друзів, залюбки зробивши співвинними в невинній крові, обложили невиліковними нещастями, 6 обманом заподіяння зла, обманувши поганим помислом чисте розуміння володарів. 7 Це ж можна побачити не зі старих розповідей, які нам передали, як з того, що можна відшукати при наших ногах неправедно виконаного окаянними, які негідно володіють, 8 і треба нам подбати на майбутнє про спокій царства з миром для всіх людей, 9 послуговуючись змінами, і постійно розсуджуючи над розважливим рішенням про те, що перед нас приходить. 10 Бо оскільки Аман, син Амадата, македонець, який справді чужий від перської крові, що сильно віддалився від нашої доброти, від нас відчужившись, 11 скористався при цьому з того чоловіколюбства, яке маємо до всякого народу, щоб прозватися нашим батьком і бути найбільш шанованим з усіх, будучи другою особою після царського трону, 12 не зносячи гордості, намагався позбавити нас володіння і духу, 13 нашого спасителя, постійного добродія Мардохея і чистої цариці Естери разом з усім їхнім народом, випросивши на вигублення хитрими і різними вигадками. 14 Адже він задумав цим способом, взявши нас обеззброєними, владу персів передати Македонії. 15 Ми ж знаходимо, що не є злочинцями юдеї, які тричі грішним передані на знищення, а що вони живуть за праведними законами, 16 будучи синами найвищого, найбільшого, живого Бога, Який підтримує нам і нашим пращурам царство в найкращому порядку. 17 Отже, добре зробите, коли не послужитеся листами, відісланими Аманом, сином Амадата, 18 бо він, який це вчинив, повішений з усім домом біля брами Сузів, тому що Бог, Який усе тримає, швидко віддав йому заслужений суд. 19 А поставивши відпис цього листа на кожному місці відкрито, щоб юдеї послужилися власними законами 20 і щоб їх скріпити, аби вони на тринадцятий день дванадцятого місяця адара, того дня, відбили тих, які повстали проти них у час скорботи. 21 Адже Бог, Який усім володіє, замість вигублення вибраного народу зробив їм цю радість. 22 Тож ви між вашими визначними празниками з усякою радістю проводіть вказаний день, 23 щоб і тепер, і після цього було спасіння для нас і тих, що добре ставляться до персів, а для тих, що задумали проти нас зраду, — пам’ять знищення. 24 Кожне місто чи країна разом, яка за цим не вчинить, списом і вогнем хай будуть знищені в гніві! Хай стануть не лише непрохідними для людей, але й ворожими на весь час для звірів і птахів! [1]
In jeder Provinz sollte die Anordnung als Gesetz erlassen und bekannt gemacht werden, damit die Juden vorbereitet waren und sich an ihren Feinden rächen konnten.
А приписи хай явно будуть виставлені в усьому царстві, щоб вони стали відомими всім юдеям на цей день, аби вони воювали з ворогами.
Der König befahl den Eilboten, auf den besten Pferden so schnell wie möglich loszureiten. Auch in der Residenz Susa wurde der Erlass veröffentlicht.
Отже, коні вийшли з поспіхом, щоб виконати сказане царем. Виставили наказ і в Сузах.
Mordechai verließ den Palast in einem königlichen Gewand, das violett und weiß gefärbt war, und in einem Mantel aus feinem weißen Leinen und purpurroter Wolle. Auf dem Kopf trug er eine große goldene Krone. Die Bewohner von Susa jubelten ihm zu.
А Мардохей вийшов, одягнений в царський одяг і маючи золотий вінець і діадему з порфірового вісону. І ті, що в Сузах, побачивши, зраділи.
Die Juden in der Stadt waren voller Freude über das Glück, das ihnen auf einmal zuteilwurde; sie konnten die Ehre und Anerkennung kaum fassen, die sie durch den Erlass des Königs bekamen.
Юдеям було світло і радісно.
Auch in allen Provinzen und in jeder Stadt, wo das neue Gesetz bekannt wurde, freuten sich die Juden und jubelten laut. Das Ereignis wurde mit einem Festmahl gefeiert. Die anderen Völker bekamen Angst vor den Juden; darum traten viele von ihnen zum Judentum über.
У місті і країні, де лишень виставлено наказ, де тільки показано повідомлення, радість і веселість юдеям, бенкетування та радість. І з-поміж народів численні обрізувалися і ставали юдеями через страх перед юдеями.