Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en de
Паралельне читання Біблії
Переклад Біблії Хоменка
Hoffnung für Alle
Як постарівся Ісаак та вже й зір його притупився, недобачав, то покликав він Ісава, свого старшого сина та й каже йому: "Сину мій!" Той відповів: "Тут я."
Isaak war alt geworden und konnte nichts mehr sehen. Eines Tages rief er seinen ältesten Sohn Esau zu sich. »Was ist, Vater?«, fragte Esau.
А він каже: "Оце я старий, не знаю дня моєї смерти.
»Ach, mein Sohn, ich bin alt und weiß nicht, wie lange ich noch lebe«, sagte Isaak.
Візьми твоє знаряддя, твій сагайдак і твій лук, та й піди в поле й піймай для мене дичину,
»Deshalb erfülle mir noch einen Wunsch: Nimm deinen Bogen und jage ein Stück Wild für mich!
та й зготуй мені смачну страву, так, як я люблю, і принеси мені; нехай я з'їм, щоб за те благословила тебе моя душа перед смертю."
Du weißt ja, wie ich es gern habe — bereite es mir so zu und bring es her! Ich möchte davon essen, damit ich dir meinen Segen erteilen kann, bevor ich sterbe.«
Ревека ж чула, як Ісаак говорив до Ісава, свого сина. І вийшов Ісав у поле вполювати дичину для батька.
Rebekka aber hatte das Gespräch der beiden belauscht. Kaum war Esau zur Jagd hinausgegangen,
Тоді Ревека й каже до Якова, сина свого так: "Оце чула я, як твій батько говорив до Ісава, твого брата:
da rief sie Jakob herbei und erzählte ihm, was sie gehört hatte.
Тепер же мій сину послухай мене, що я тобі наказую.
»Jetzt pass genau auf, was ich dir sage!«, forderte sie ihn auf.
Піди но в отару і принеси мені звідти двоє козенят гарненьких, а я зготую з них смачну страву для твого батька, як він любить.
»Lauf schnell zur Herde und such zwei schöne Ziegenböckchen aus! Ich bereite sie dann so zu, wie dein Vater es gern hat.
Тоді внесеш її твоєму батькові, щоб він її з'їв і щоб благословив тебе перед своєю смертю."
Und du bringst ihm den Braten, damit er davon isst und dir vor seinem Tod den Segen gibt.«
Але Яків каже до Ревеки, своєї матері: "Таж Ісав, мій брат, мужчина волохатий, а я гладенький.
»Hast du denn nicht daran gedacht, dass Esaus Haut behaart ist, aber meine ganz glatt?«, entgegnete Jakob.
Ануж мій батько помацає мене, і в його очах я буду як той, що глузує з нього, і так я наведу на себе прокляття, а не благословення."
»Wenn mein Vater mich berührt, merkt er den Unterschied. Der Betrug fliegt auf, und er verflucht mich, anstatt mich zu segnen!«
Тоді каже до нього його мати: "На мені буде твоє прокляття, мій сину! Ти слухай тільки мене та піди і принеси мені (козенят)."
Rebekka aber ließ sich nicht beirren: »Dann soll der Fluch mich treffen!«, erwiderte sie. »Jetzt tu, was ich dir gesagt habe! Hol mir die Ziegenböckchen!«
Пішов же він, узяв їх і приніс своїй матері; а вона зготувала смачну страву, як любив його батько.
Jakob brachte sie, und Rebekka bereitete ein schmackhaftes Essen zu, so wie Isaak es gern hatte.
І взяла Ревека щонайдорожчу одежу Ісава, свого старшого сина, що була в неї дома, і одягла в неї Якова, свого молодшого сина,
Sie nahm die besten Kleider Esaus, die sie bei sich aufbewahrte, und befahl Jakob, sie anzuziehen.
а кізлячими шкірами обгорнула його руки і гладеньке тіло в нього на шиї.
Die Felle der Böckchen wickelte sie ihm um die Hände und um den glatten Hals.
Тоді дала вона в руки Яковові, своєму синові, смачну страву і хліба, що зготувала.
Dann gab sie ihm den Braten und frisch gebackenes Brot.
Він же пішов до свого батька й каже: "Тату мій!" А цей відізвався: "Я тут! Хто ти мій сину?"
Jakob ging damit zu seinem Vater und begrüßte ihn. Isaak fragte: »Wer ist da, Esau oder Jakob?«
Тоді Яків каже до свого батька: "Я — Ісав, твій первісток. Я зробив так, як ти мені велів. Підведись, прошу, сядь та з'їж моєї дичини, щоб твоя душа благословила мене."
»Ich bin Esau, dein Erstgeborener«, antwortete Jakob. »Ich habe getan, worum du mich gebeten hast. Komm, setz dich auf und iss, damit du mir nachher den Segen geben kannst!«
А Ісаак каже до свого сина: "Як же ж хутко ти це знайшов, мій сину!" Той відповів: "Бо Господь, Бог твій, наслав мені."
Verwundert fragte Isaak: »Wie konntest du nur so schnell ein Stück Wild erlegen, mein Sohn?« »Der HERR, dein Gott, hat es mir über den Weg laufen lassen!«, erwiderte Jakob.
На це Ісаак до Якова: "Підійди лишень до мене, нехай обмацаю тебе, мій сину, чи ти справді мій син Ісав, чи ні?"
»Komm näher«, forderte Isaak ihn auf, »ich will mich davon überzeugen, ob du wirklich mein Sohn Esau bist oder nicht!«
І підійшов Яків до Ісаака, свого батька, а він обмацав його й каже: "Голос — голос Якова, руки ж — руки Ісава."
Jakob ging zu ihm hin, und Isaak betastete ihn. »Die Stimme ist zwar die von Jakob«, sagte er, »aber den Händen nach ist es Esau!«
Однак не впізнав його, бо руки його були, як руки в Ісава, брата його, волохаті, тож і благословив його.
Er erkannte Jakob nicht, weil er behaarte Hände hatte wie Esau. Darum entschloss er sich, ihn zu segnen,
По тому спитав: "Чи ти справді мій син Ісав?" А цей відповів: "Я!"
doch vorher fragte er noch einmal nach: »Bist du wirklich mein Sohn Esau?« »Ja, ich bin’s!«, log Jakob.
Той же сказав: "Подай мені, нехай з'їм я дичини мого сина, щоб моя душа благословила тебе." І подав йому, й він з'їв; приніс йому й вина, й він випив.
»Dann gib mir das Essen, damit ich von dem Wild esse und dir den Segen gebe!«, sagte Isaak. Jakob reichte es ihm, und sein Vater aß; dann gab er ihm Wein, und Isaak trank.
Тоді каже до нього Ісаак, його батько: "Підійди лишень та поцілуй мене, мій сину!"
»Komm und küss mich, mein Sohn!«, bat Isaak.
Він же підійшов і поцілував його. І занюхав Ісаак запах його одежі й поблагословив його та й сказав: "Ось запах сина мого, неначе запах поля, що Господь благословив його.
Jakob ging zu ihm und küsste ihn. Als Isaak den Duft der Kleider roch, sprach er den Segen: »Mein Sohn, deine Kleider tragen den Geruch der Felder, die der HERR mit Regen getränkt hat!
Дай же, тобі, Боже, росу з неба й родючу землю. Та ще й пшениці й вина подостатком!
Gott gebe dir viel Regen und mache dein Land fruchtbar, Getreide und Wein sollst du im Überfluss ernten!
Нехай народи тобі служать і племена приклоняться перед тобою. Будь володарем над братами твоїми, й сини матері твоєї нехай приклоняться перед тобою. Проклятий хай буде, хто тебе проклинає, а благословен, хто тебе благословляє!"
Viele Völker und Volksstämme sollen sich dir unterwerfen und dir dienen. Herrsche über deine Brüder; in Ehrfurcht müssen sie sich vor dir beugen! Verflucht sei, wer dir Böses wünscht; wer dir aber wohlgesinnt ist, soll gesegnet werden!«
Та сталось, як Ісаак скінчив благословляти Якова і Яків щойно вийшов від Ісаака, свого батька, прийшов Ісав, брат його, з полювання.
Kaum hatte Isaak diesen Segen ausgesprochen und Jakob das Zelt wieder verlassen, da kam auch schon Esau von der Jagd zurück.
Він теж зготував смачну страву, приніс її до свого батька й каже до нього: "Хай тато підведуться і з'їдять дичини свого сина, щоб душа їх благословила мене."
Auch er bereitete das Essen so zu, wie es sein Vater gerne aß, und brachte es ihm. »Setz dich auf und iss von meinem Wild, Vater, damit du mir den Segen geben kannst!«, sagte er.
Тоді Ісаак, його батько, спитав: "Хто ти?" Він же відповів: "Я — син твій, твій первісток, Ісав."
»Wer bist denn du?«, fragte Isaak verwundert. »Dein Sohn Esau, dein Erstgeborener!«, bekam er zur Antwort.
Ужахнувся Ісаак жахом великим та й питає: "А хто ж той, що піймав дичину, приніс мені, й я з'їв спокійно все, заки ти прийшов, і я поблагословив його, так він благословенний і буде?"
Da erschrak Isaak heftig und fing an zu zittern. »Aber gerade eben hat mir schon jemand gebratenes Wild zu essen gegeben!«, rief er. »Ich habe alles gegessen und ihn gesegnet, bevor du kamst. Ich kann mein Wort nicht mehr rückgängig machen!«
Коли Ісав почув слова свого батька, скрикнув він великим і жалісним голосом та сказав до батька свого: "Благослови мене, мене також, мій тату!"
Als Esau das hörte, schrie er voll Bitterkeit laut auf. »Bitte, Vater, segne mich doch auch!«, flehte er.
А той мовив: "Прийшов твій брат підступно й узяв твоє благословення."
Aber Isaak entgegnete: »Dein Bruder hat dich betrogen und um den Segen gebracht.«
Ісав і каже: "Хіба не названо його Яків; він бо два рази вже обійшов мене! Забрав моє первородство, а ось тепер узяв моє благословення?"
»Ja, nicht umsonst trägt er den Namen Jakob«, sagte Esau. »Jetzt hat er mich schon zum zweiten Mal überlistet! Zuerst hat er sich meine Rechte als ältester Sohn erschlichen, und jetzt bringt er mich auch noch um den Segen, der mir zusteht! Hast du denn keinen Segen mehr für mich übrig?«
На це відозвавсь Ісаак, кажучи до Ісава: "Я, бачиш, його поставив володарем над тобою і всіх його братів дав йому за слуг; хлібом і вином забезпечив його. Що ж, отже, мій сину, можу я для тебе зробити?"
Isaak antwortete: »Ach, Esau, ich habe ihn zum Herrscher über dich gemacht, und alle seine Stammesverwandten müssen ihm dienen. Getreide und Wein habe ich ihm versprochen — was kann ich dir da noch geben, mein Sohn?«
Тоді Ісав каже до свого батька: "Хіба одне благословення в тебе, тату? Благослови й мене, мій батьку!" Та й заридав Ісав уголос.
Aber Esau ließ nicht locker: »Hast du wirklich nur diesen einen Segen, Vater? Segne doch auch mich!« Er fing laut an zu weinen.
Тут батько його, Ісаак відповів йому, кажучи: "Без родючої землі буде твоя оселя, і без роси, що падає з неба.
Da versprach Isaak: »Dort, wo du wohnst, wird es zwar keine fruchtbaren Felder geben, kein Regen wird dein Land bewässern!
Ти житимеш з меча твого і будеш на послугах у твого брата. Але станеться, що звільнишся, скинеш ярмо з свого карку."
Durch dein Schwert musst du dich ernähren, und deinem Bruder wirst du dienen. Doch eines Tages wirst du sein Joch abschütteln!«
Та й зненавидів Ісав Якова за благословення, що ним благословив його батько його, і сказав собі Ісав у серці: "Прийдуть дні плачу по моєму батькові, тоді уб'ю Якова, брата свого."
Esau hasste Jakob, weil dieser ihn betrogen hatte. Er nahm sich vor: »Schon bald wird man um meinen Vater trauern. Wenn er gestorben ist, dann bringe ich Jakob um!«
І переказано Ревеці слова Ісава, старшого її сина, і вона послала покликати Якова, свого молодшого сина, і сказала йому: "Он Ісав, твій брат, заповзявся помститися на тобі й забити тебе.
Aber Rebekka erfuhr von seinem Plan und ließ Jakob zu sich rufen. »Pass auf, dein Bruder will sich an dir rächen und dich umbringen!«, flüsterte sie ihm zu.
Послухай же тепер мене, мій сину, і вставай та й утікай до Лавана, мого брата, в Харан.
»Darum befolge meinen Rat: Flieh nach Haran zu meinem Bruder Laban,
Ти поживеш з ним якийсь час, поки не промине лють твого брата,
und bleib so lange dort, bis sich Esaus Zorn wieder gelegt hat.
поки не пройде гнів брата твого на тебе й він не забуде, що ти йому вдіяв; тоді я пошлю, щоб тебе забрати звідтіля. Як же ж то мені втратити вас обидвох разом в один день? "
Wenn er nicht mehr daran denkt, was du ihm angetan hast, schicke ich dir diese Nachricht: ›Du kannst zurückkommen.‹ Schließlich will ich nicht beide Söhne an einem Tag verlieren!«
А до Ісаака сказала Ревека: "Життя мені набридло через дочок хеттитських. Коли ще Яків візьме собі жінку з хеттитських дочок, як оці, з дочок цього краю, то навіщо ж мені жити?"
Dann ging sie zu Isaak. »Ich habe keine Freude mehr am Leben, weil Esau diese Hetiterinnen geheiratet hat!«, klagte sie. »Wenn ich auch noch mit ansehen muss, dass Jakob eine solche Frau heiratet, möchte ich lieber sterben!«