Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Joseph's Brothers Sent to Egypt

And Jacob saw that there was grain in Egypt, and Jacob said to his sons, Why do ye look one upon another?

1

Бачивши ж Яков, що є на продаж хлїб у Египтї, каже синам своїм: Чого позираєте один на одного?

2

And he said, Behold, I have heard that there is grain in Egypt; go down thither and buy [grain] for us from thence, in order that we may live, and not die.

2

Я ж чув, що є хлїб в Египтї. Рушайте туди, та купіте таменьки хлїба, щоб нам жити, не повмірати.

3

And Joseph's ten brethren went down to buy [grain] out of Egypt.

3

Рушило браттє Йосифове, десятеро братів, куповати хлїба, в Египет:

4

But Benjamin, Joseph's brother, Jacob sent not with his brethren; for he said, Lest mischief may befall him.

4

Бенямина ж, брата Йосифового, не відпустив Яков із браттєм його, каже бо: Коли б не сталась йому в дорозї пригода!

5

So the sons of Israel came to buy [grain] among those that came; for the famine was in the land of Canaan.

5

Поприходили ж синове Яковові куповати хлїба з приходнїми, була бо голоднеча в Канаан землї.

6

And Joseph, he was the governor over the land -- he it was that sold [the corn] to all the people of the land. And Joseph's brethren came and bowed down to him, the face to the earth.

6

Йосиф же правив землею; він і продавав усїм землянам. Поприходивши ж брати Йосифові вклонились йому лицем до землї.

7

And Joseph saw his brethren, and knew them; but he made himself strange to them, and spoke roughly to them, and said to them, Whence come ye? And they said, From the land of Canaan, to buy food.

7

Побачивши Йосиф браттє своє впізнав, та почужив їх, і говорив до них жорстоко, і каже їм: Звідкіля прийшли? Вони ж кажуть: Із Канаан землї, купити хлїба.

8

And Joseph knew his brethren, but they did not know him.

8

Упізнав же Йосиф браттє своє, вони ж не впізнали його.

9

And Joseph remembered the dreams that he had dreamt of them; and he said to them, Ye are spies: to see the exposed places of the land ye are come.

9

І спогадав Йосиф сни свої, що снились про їх, і каже їм: Ви пронири! Прийшли вишпіонувати проходи в землї сій.

10

And they said to him, No, my lord; but to buy food are thy servants come.

10

Вони ж кажуть: Нї, пане добродію! раби твої прибули купити харчі собі!

11

We are all one man's sons; we are honest: thy servants are not spies.

11

Всї ми синове одного чоловіка, вірняки. Раби твої, не підглядники.

12

And he said to them, No; but to see the exposed places of the land are ye come.

12

Каже ж їм: Нї! Перевідати прийшли проходи в землю сю.

13

And they said, Thy servants were twelve brethren, sons of one man, in the land of Canaan; and behold, the youngest is this day with our father, and one is not.

13

Вони ж кажуть: Дванайцятеро нас братів, рабів твоїх, у Канаан землї. Меньший тепереньки з отцем нашим, а одного немає.

14

And Joseph said to them, That is it that I have spoken to you, saying, Ye are spies.

14

Каже ж їм Йосиф: Се ж воно й є те, що я сказав вам: ви пронири.

15

By this ye shall be put to the proof: as Pharaoh lives, ye shall not go forth hence, unless your youngest brother come hither!

15

Ось чим оправдитесь: Бодай так був жив Фараон! Не вийдете звідсї, коли брат ваш меньший не прийде сюди.

16

Send one of you, that he may fetch your brother, but ye shall be imprisoned, and your words shall be put to the proof, whether the truth is in you; and if not, as Pharaoh lives, ye are spies.

16

Пошлїть одного зміж вас, і нехай приведе брата вашого; а вас держати муть у вязницї, докіль справдяться ваші слова: чи в вас є правда, чи нї. Як же нї, бодай так був жив Фараон, ви пронири.

17

And he put them in custody three days.

17

І віддав їх під варту на три днї.

18

And Joseph said to them the third day, This do, that ye may live: I fear God.

18

Каже ж їм третього дня: От що вчинїте, так останетесь живі; бо я собі людина богобоязлива.

19

If ye are honest, let one of your brethren remain bound in the house of your prison, but go ye, carry grain for the hunger of your households;

19

Коли ви певняки, нехай один з між братів седить у неволї, де вас вартують, а ви йдїть, вистачити хлїб вашій семї, в вашу господу.

20

and bring your youngest brother to me, in order that your words be verified, and that ye may not die. And they did so.

20

А брата вашого меньшого приведїте до мене, так і правдиві будуть ваші слова, і не загинете. І вчинили так.

21

Then they said one to another, We are indeed guilty concerning our brother, whose anguish of soul we saw when he besought us, and we did not hearken; therefore this distress is come upon us.

21

І каже одно одному: Ой справдї ми провинили братові нашому тим, що занедбали скорботу душі його, як благав нас, та й не послухали! Тим прийшла на нас така печаль.

22

And Reuben answered them, saying, Did I not speak to you, saying, Do not sin against the lad? But ye did not hearken; and now behold, his blood also is required.

22

Відказуючи ж Рубен, каже їм: Хиба ж я не казав вам: Не согрішайте на дитинї! Та не послухали. Оце кров його жадається від нас.

23

And they did not know that Joseph understood, for the interpreter was between them.

23

Вони ж не відали, що їх розуміє Йосиф; бо промовляв до них через товкмача.

24

And he turned away from them, and wept. And he returned to them, and spoke to them, and took Simeon from among them, and bound him before their eyes.

24

Та й одвернувшись од них, сплакав Йосиф, і прийшовши знов до них розмовляв із ними та, взявши Симеона від них, звязав його перед віччу в них.

25

Joseph's Brothers Return to Canaan

And Joseph gave orders to fill their vessels with corn, and to restore every man's money into his sack, and to give them provision for the way. And thus did they to them.

25

Повелїв же Йосиф понасипати торби їх пашнею, та й вернути кожному гроші в його торбину, та й обмислити їх живностю на дорогу. І сталось так.

26

And they loaded their asses with their grain, and departed thence.

26

І навючивши пашню на осли свої, рушили звідти.

27

And one of them opened his sack to give his ass food in the inn, and saw his money, and behold, it was in the mouth of his sack.

27

Розвязавши один торбину свою, щоб усипати оброку ослам своїм на попасї, побачив гроші свої; бо вони були зверху, в устї мішковому.

28

And he said to his brethren, My money is returned [to me], and behold, it is even in my sack. And their heart failed [them], and they were afraid, saying one to another, What is this [that] God has done to us?

28

І каже браттю свойму: вернено менї гроші; ось вони в торбі моїй. І охляло серце в їх, і поторопіли, говорючи одно одному: Що се вдїяв нам Бог?

29

And they came into the land of Canaan, to Jacob their father, and told him all that had befallen them, saying,

29

І прийшли до Якова, отця свого, в Канаан землю, і оповідали все, що сталось їм, і казали:

30

The man, the lord of the land, spoke roughly to us, and treated us as spies of the land.

30

Промовляв до нас господар землї тієї жорстоко, і вважав нас за розглядників його землї.

31

And we said to him, We are honest; we are not spies:

31

Ми ж йому казали: Певняки ми, не розглядники.

32

we are twelve brethren, sons of our father; one is not, and the youngest is this day with our father in the land of Canaan.

32

Дванайцятеро братів нас синів отецьких; одного нема, меньший же з панотцем нашим тепереньки в Канаан землї.

33

And the man, the lord of the land, said to us, Hereby shall I know that ye are honest: leave one of your brethren with me, and take [for] the hunger of your households, and go,

33

Каже ж нам господар землї тієї: От із чого я взнаю, що ви певняки. Брата одного покиньте в мене, і забирайте куплений хлїб, задля голоду в домівцї вашій, та й рушайте.

34

and bring your youngest brother to me, and I shall know that ye are not spies, but are honest. Your brother will I give up to you; and ye may trade in the land.

34

І приведїте до мене брата вашого меньшого; тодї знати му, що не розглядники ви а вірняки. І брата вашого тодї оддам вам, і можете орудувати в нашій землї.

35

And it came to pass as they emptied their sacks, that behold, every man had his bundle of money in his sack; and they saw their bundles of money, they and their father, and were afraid.

35

І сталось, як спорожняли торби свої, диво, узлик із грошима в кожного в торбі його. І бачивши узлики грошей своїх, і самі і їх отець полякались.

36

And Jacob their father said to them, Ye have bereaved me of children: Joseph is not, and Simeon is not, and ye will take Benjamin! All these things are against me.

36

Каже ж їм Яков, отець їх: Зробили ви мене бездїтним. Нема Йосифа, нема й Симеона; чи то ж і Бенямина візьмете? Це все на мене!

37

And Reuben spoke to his father, saying, Slay my two sons if I bring him not back to thee: give him into my hand, and I will bring him to thee again.

37

Каже ж Рубен отцеві свойму: Убий два сини мої, коли не приведу його до тебе. Приручи його менї; я приведу його до тебе.

38

But he said, My son shall not go down with you, for his brother is dead, and he alone is left; and if mischief should befall him by the way in which ye go, then would ye bring down my grey hairs with sorrow to Sheol.

38

Він же рече: Не пійде син мій з вами; бо його брат умер, а сей один остався. Як станеться йому пригода в дорозї, що верстаєте, дак зведете смутком моє сиве волосє в землю на той сьвіт.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Genesis 42

Буття 42