Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Benjamin and the Silver Cup

And he commanded him who was over his house, saying, Fill the men's sacks with food, as much as they can carry; and put every man's money in the mouth of his sack.

1

І повелїв Йосиф старшому над господою його говорючи: Посповнюй людям торби пашнею, скільки винесуть, і повкладай кожному гроші в усьтє торби його зверху.

2

And put my cup, the silver cup, in the mouth of the sack of the youngest, and his grain-money. And he did according to the word of Joseph which he had spoken.

2

А чашу мою срібну вложи в торбу меньшому і гроші його за пашню. І зроблено по слову Йосифовому.

3

In the morning, when it was light, the men were sent away, they and their asses.

3

День заднився, людей одпущено, самих і ослят їх.

4

They were gone out of the city, [and] not [yet] far off, when Joseph said to him who was over his house, Up! follow after the men; and when thou overtakest them, thou shalt say to them, Why have ye rewarded evil for good?

4

Вийшовши вони з городу, не відойшли ще далеко, як повелїв Йосиф домозверхникові свойму: Гой! уставай, та вганяй слїдом за людьми; наздожени їх і скажи: Так се ви платите злом за добро?

5

Is not this [it] in which my lord drinks, and in which indeed he divines? Ye have done evil [in] what ye have done.

5

Та ж се кубок, що пє з його пан мій; він же й ворожбу ворожить по йому. Зло вдїяли ви таке заподїявши.

6

And he overtook them, and he spoke to them these words.

6

Наздогнавши ж їх, каже по наказу сьому.

7

And they said to him, Why does my lord speak such words as these? Far be it from thy servants to do such a thing!

7

Вони ж йому: Про що говорить пан добродїй слова такі? Не таківські раби твої, не зроблять по слову сьому.

8

Behold, the money that we found in our sacks' mouths we have brought again to thee from the land of Canaan; and how should we steal out of thy lord's house silver or gold?

8

Ми ж тобі ті гроші, що познаходили в торбах у себе, вернули з Канаан землї: Як же б украли з дому в пана твого срібло чи золото?

9

With whomsoever of thy servants it is found, let him die; and we also will be my lord's bondmen.

9

У кого з рабів твоїх воно знайдеться, тому смерть, а ми будемо рабами панові нашому.

10

And he said, Now also [let] it [be] according to your words: let him with whom it is found be my bondman, but ye shall be blameless.

10

Він же каже: Нехай же й се, як мовляли, так буде. У кого воно знайдеться, нехай буде мій раб, ви ж чисті будете.

11

And they hasted and laid down every man his sack on the ground, and opened every man his sack.

11

І метнулись, і скинув кожен торбу свою на землю, і розвязав кожен торбу свою.

12

And he searched carefully: he began at the eldest, and ended at the youngest; and the cup was found in Benjamin's sack.

12

І шукав, від старшого почавши, докіль дойшов до меньшого, та й знайшов чашу в торбі Беняминовій.

13

Then they rent their clothes, and loaded every man his ass, and they returned to the city.

13

І пороздирали одїж свою, і навючивши кожен осла свого, вернулись у город.

14

And Judah and his brethren came to Joseph's house; and he was still there; and they fell down before him to the ground.

14

Увійшов же Юда й браттє його до Йосифа в будинок, він же був там, та й попадали перед ним на долївку.

15

And Joseph said to them, What deed is this which ye have done? Did ye not know that such a man as I can certainly divine?

15

Каже ж їм Йосиф: Що се за дїло ви вдїяли? Хиба не відаєте, що нема такого ворожбита, як я?

16

And Judah said, What shall we say to my lord? what shall we speak, and how justify ourselves? God has found out the iniquity of thy servants; behold, we are my lord's bondmen, both we, and he in whose hand the cup has been found.

16

Каже ж Юда: Що відкажемо панові добродїєві мойму, що промовимо? Або чим оправдуватись нам? Бог ізнайшов кривду в рабів твоїх. Оце ж ми раби панові добродїєві нашому, і ми й він, у кого знайшлась чаша.

17

And he said, Far be it from me to do so! The man in whose hand the cup has been found, he shall be my bondman; but as for you, go up in peace to your father.

17

І каже він: Таку річ не менї вчинити. Той, у кого знайшовся кубок, буде менї раб; ви ж ідїте до панотця вашого не зайняті в неволю.

18

Judah Pleads for Benjamin

Then Judah came near to him, and said, Ah! my lord, let thy servant, I pray thee, speak a word in my lord's ears, and let not thine anger burn against thy servant; for thou art even as Pharaoh.

18

Приступивши ж до його Юда, каже: Благаю й молю тебе, пане добродїю, дозволь рабові твойму промовити слова в уші пана добродїя свого, і не прогнївись на раба твого; ти ж бо єси з Фараоном рівен.

19

My lord asked his servants, saying, Have ye a father, or a brother?

19

Пане добродїю! Питав єси в рабів твоїх словами: чи маєте отця або брата?

20

And we said to my lord, We have an aged father, and a child born to him in his old age, [yet] young; and his brother is dead, and he alone is left of his mother; and his father loves him.

20

І промовили ми панові добродїєві: Є в нас отець старенький і хлопя старощів його, а брат його вмер, він же один остався у матері своєї, і панотець улюбив його.

21

And thou saidst unto thy servants, Bring him down to me, that I may set mine eye on him.

21

Ти ж мовляв рабам твоїм: Приведїте до мене, щоб я споглянув на його.

22

And we said to my lord, The youth cannot leave his father: if he should leave his father, [his father] would die.

22

І відказали ми панові добродїєві: Неможлива річ хлопцеві покинути панотця свого; коли ж покинув би панотця свого, умер би.

23

And thou saidst to thy servants, Unless your youngest brother come down with you, ye shall see my face no more.

23

Ти ж промовив єси до рабів твоїх: Як не прийде брат меньший ваш, більш не бачити мете лиця мого.

24

And it came to pass when we came up to thy servant my father, we told him the words of my lord.

24

Сталося ж, як прийшли ми до раба твого, панотця нашого, повідали ми йому слова пана добродїя нашого.

25

And our father said, Go again, buy us a little food.

25

Каже ж нам панотець наш: Ідїть, ізнов та купіте трохи збіжа.

26

But we said, We cannot go down: if our youngest brother be with us, then will we go down; for we cannot see the man's face unless our youngest brother is with us.

26

Ми ж відказали: Не можлива річ ійти! Коли ж брат наш меньший пійде з нами, пійдемо; бо шкода вбачати нам у вічі мужа громадського того, як брат наш меньший та не буде з нами.

27

And thy servant my father said to us, Ye know that my wife bore me two [sons];

27

Каже ж раб твій, панотець наш, до нас: Ви знаєте, що двох уродила менї жена моя.

28

and the one went out from me, and I said, He must certainly have been torn in pieces; and I have not seen him [again] hitherto.

28

І один пійшов од мене, і казав я: Певно розірвано його на шматтє, та й не бачив його й досї.

29

And if ye take this one also from me, and mischief should befall him, ye will bring down my grey hairs with misery to Sheol.

29

Коли ж оце візьмете й сього від мене, і станеться йому пригода, зведете старощі мої в смутку на той сьвіт.

30

And now, when I come to thy servant my father, and the lad is not with us, -- seeing that his life is bound up with his life,

30

Тим же то, як пійду я до раба твого, панотця мого, та хлопця не буде з нами? Душа ж бо його та звязана з душею малого,

31

it will come to pass when he sees that the lad is not [there], that he will die; and thy servants will bring down the grey hairs of thy servant our father with sorrow to Sheol.

31

Так станеться таке, що як побачить, що нема хлопця з нами, то певно й раби твої зведуть сиве волоссє раба твого, панотця нашого, смутком в землю.

32

For thy servant became surety for the lad to my father, saying, If I bring him not to thee, then I shall be guilty toward my father all my days.

32

Бо раб твій зробивсь порукою мойму панотцеві за хлопця, і ясив: Коли не приведу його до тебе, так нехай буду непрощений тобі до віку.

33

And now, let thy servant stay, I pray thee, instead of the lad a bondman to my lord, and let the lad go up with his brethren;

33

Тим же то буду тепереньки замість хлопця тобі рабом, а хлопець нехай іде з браттєм своїм.

34

for how should I go up to my father if the lad were not with me? -- lest I see the evil that would come on my father.

34

Як бо менї йти до панотця, хлопця ж не буде зо мною? Не мушу вбачати лихої години, що побє панотця мого.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Genesis 44

Буття 44