Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Job's Final Appeal

I made a covenant with mine eyes; and how should I fix my regard upon a maid?

1

«Я вчинив умову з моїми очима,
щоб на дівицю й не дивились!

2

For what would have been [my] portion of +God from above, and what the heritage of the Almighty from on high?

2

І яка доля з висоти від Бога?
Яка спадщина від Всесильного з неба?

3

Is not calamity for the unrighteous? and misfortune for the workers of iniquity?

3

Чи ж не погибель для безбожних?
Чи ж не нещастя лиходіям?

4

Doth not he see my ways, and number all my steps?

4

Чи ж він доріг моїх не бачить?
Чи ж він не лічить усіх моїх кроків?

5

If I have walked with falsehood, and my foot hath hasted to deceit,

5

Чи ж я ходив колись у неправді?
Чи мої ноги бігли за обманом?

6

(Let me be weighed in an even balance, and +God will take knowledge of my blamelessness;)

6

Хай мене зважить на вазі правдивій,
хай розпізнає Бог мою невинність!

7

If my step have turned out of the way, and my heart followed mine eyes, and if any blot cleaveth to my hands;

7

Коли ж мій крок схибив з дороги,
і моє серце ходило слідом за очима,
коли до рук моїх прилипла якась пляма,

8

Let me sow, and another eat; and let mine offspring be rooted out.

8

то хай я сію, а їсть хтось інший,
і пагінці мої хай будуть вирвані з корінням!

9

If my heart have been enticed unto a woman, so that I laid wait at my neighbour's door,

9

А коли якась жінка звела моє серце,
коли я робив засідку під дверима мого ближнього, —

10

Let my wife grind for another, and let others bow down upon her.

10

то нехай моя жінка для другого меле,
інші нехай злягають з нею!

11

For this is an infamy; yea, it is an iniquity [to be judged by] the judges:

11

Бо це безславний вчинок;
переступ, що під суд підпадає,

12

For it is a fire that consumeth to destruction, and would root out all mine increase.

12

вогонь, що пожирає до загуби,
що ввесь мій урожай нищить дощенту.

13

If I have despised the cause of my bondman or of my bondmaid, when they contended with me,

13

Якщо я правом мого раба легковажив
чи рабині, як вони правувалися зо мною,

14

What then should I do when God riseth up? and if he visited, what should I answer him?

14

то що чинитиму, коли Бог устане
та розслідить? Що йому відповім я?

15

Did not he that made me in the womb make him? and did not One fashion us in the womb?

15

Хіба не той, що створив мене, створив і його в лоні?
Хіба ж не той самий сотворив нас в утробі?

16

If I have withheld the poor from [their] desire, or caused the eyes of the widow to fail;

16

Хіба відмовляв я злиденним того, чого вони бажали,
або тьмарив очі вдовиці?

17

Or have eaten my morsel alone, so that the fatherless ate not thereof,

17

Хіба я сам з'їдав мій шматок хліба?
Хіба не їв його й сиротина?

18

(For from my youth he grew up with me as with a father, and I have guided the [widow] from my mother's womb;)

18

Таж я з мого дитинства плекав її, неначе батько,
водив її вже з лона матері моєї!

19

If I have seen any perishing for want of clothing, or any needy without covering;

19

Коли я бачив бідолаху без одежі,
чи злидаря, який не мав чим укритись,

20

If his loins have not blessed me, and if he were not warmed with the fleece of my lambs;

20

хіба мене не благословляли його стегна?
Хіба він вовною з моїх овець не грівся?

21

If I have lifted up my hand against an orphan, because I saw my help in the gate:

21

А коли на сироту здіймав я руку,
бо бачив оборонця мого в брамі, —

22

[Then] let my shoulder fall from the shoulder-blade, and mine arm be broken from the bone!

22

то хай відпаде в мене від плеча моє рамено,
і хай моя рука відломиться від ліктя!

23

For calamity from God was a terror to me, and by reason of his excellency I was powerless.

23

Бо страх Божий упав би на мене,
і перед величчю його не міг би я устоятись!

24

If I have made gold my hope, or said to the fine gold, My confidence!

24

Коли б на золото я покладав свою надію,
коли б до щирого золота казав: Ти — моя безпека,

25

If I rejoiced because my wealth was great, and because my hand had gotten much;

25

коли б я тішився моїм великим статком,
рукою моєю багато назбиравши,

26

If I beheld the sun when it shone, or the moon walking in brightness,

26

коли б дививсь на сонце, як воно сяє,
та як пливе велично місяць,

27

And my heart have been secretly enticed, so that my mouth kissed my hand:

27

і тайкома пускав моє серце зблудити,
і цілував устами мою руку, —

28

This also would be an iniquity for the judge, for I should have denied the God who is above.

28

це теж був би тяжкий переступ,
бо я б відрікався Бога, що на небі.

29

If I rejoiced at the destruction of him that hated me, and exulted when evil befell him;

29

Чи я радів з нещастя мого супротивника?
Чи веселився, як його спіткало лихо, —

30

(Neither have I suffered my mouth to sin by asking his life with a curse;)

30

я, що устам моїм не дозволяв грішити,
домагаючись його життя з прокльоном?

31

If the men of my tent said not, Who shall find one that hath not been satisfied with his meat? --

31

Хіба челядь мого шатра не говорила:
Кого ж він не наситив м'ясом?

32

The stranger did not lodge without; I opened my doors to the pathway.

32

Чужинець не спав ніколи на вулиці,
перехожому я відчиняв мої двері.

33

If I covered my transgressions as Adam, by hiding mine iniquity in my bosom,

33

Чи ж я ховав, як то звичайно люди, мої переступи,
скривав у грудях мої хиби,

34

Because I feared the great multitude, and the contempt of families terrified me, so that I kept silence, and went not out of the door, ...

34

боявся бо великої юрби,
лякався погорди кревних, і тому мовчав й не наважився підійти до дверей?

35

Oh that I had one to hear me! Behold my signature: let the Almighty answer me! And let mine opponent write an accusation!

35

О, коли б уже хтось та мене переслухав!
Ось мій знак! Хай відповість мені Всесильний!

36

Would I not take it upon my shoulder? I would bind it on to me [as] a crown;

36

Щождо книги, що написав мій позивайло,
то я носитиму її на плечах у себе,
я покладу її, немов вінець, на себе.

37

I would declare unto him the number of my steps; as a prince would I come near to him.

37

Я виявлю йому всі мої кроки;
неначе князь, я наближусь до нього!

38

If my land cry out against me, and its furrows weep together;

38

Якщо кричало проти мене моє поле,
і разом з ним плакали його борозни,

39

If I have eaten the fruits thereof without money, and have tormented to death the souls of its owners:

39

бо я його врожай з'їдав без грошей,
смутив життя його робітників, —

40

Let thistles grow instead of wheat, and tares instead of barley. The words of Job are ended.

40

то хай замість пшениці вродить будяки,
замість ячменю — бур'ян!»

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Job 31

Йова 31