Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Paul's First Missionary Journey

Now there were in Antioch, in the assembly which was [there], prophets and teachers: Barnabas, and Simeon who was called Niger, and Lucius the Cyrenian, and Manaen, foster-brother of Herod the tetrarch, and Saul.

1

В Антіохійській Церкві були [деякі] пророки та учителі: Варнава, Симон, прозваний Нігером, Луцій киринеєць, Манаїл, вихований разом з тетрархом Іродом, і Савло.

2

And as they were ministering to the Lord and fasting, the Holy Spirit said, Separate me now Barnabas and Saul for the work to which I have called them.

2

Як служили вони Господу й постили, Святий Дух сказав: Відділіть Мені Варнаву та Савла на діло, на яке Я покликав їх.

3

Then, having fasted and prayed, and having laid [their] hands on them, they let [them] go.

3

Попостивши, вони поклали на них руки й помолилися, а тоді відпустили.

4

On Cyprus

They therefore, having been sent forth by the Holy Spirit, went down to Seleucia, and thence sailed away to Cyprus.

4

Вони були послані Святим Духом і пішли до Селевкії, а звідти відпливли до Кіпру.

5

And being in Salamis, they announced the word of God in the synagogues of the Jews. And they had John also as [their] attendant.

5

Бувши в Саламіні, звіщали Боже Слово в юдейських синагогах. І мали Івана до послуг.

6

And having passed through the whole island as far as Paphos, they found a certain man a magician, a false prophet, a Jew, whose name was Bar-jesus,

6

Пройшовши весь острів аж до Пафи, знайшли якогось чоловіка-ворожбита, лжепророка, юдея на ім’я Вар-Ісус,

7

who was with the proconsul Sergius Paulus, an intelligent man. *He*, having called Barnabas and Saul to [him], desired to hear the word of God.

7

який був при проконсулі Сергії Павлі, розумному чоловікові. Той, покликавши Варнаву й Савла, намагався почути Боже Слово.

8

But Elymas the magician (for so his name is by interpretation) opposed them, seeking to turn away the proconsul from the faith.

8

Та проти них виступив Еліма — ворожбит, — так перекладається його ім’я, — намагаючись відвернути проконсула від віри.

9

But Saul, who also [is] Paul, filled with [the] Holy Spirit, fixing his eyes upon him,

9

Але Савло, він же Павло, сповнившись Духом Святим і поглянувши на нього,

10

said, O full of all deceit and all craft: son of [the] devil, enemy of all righteousness; wilt thou not cease perverting the right paths of [the] Lord?

10

сказав: О, сповнений усякого підступу й усякої злоби сину диявола, ти ворог усякої правди! Чи не перестанеш ти перекручувати рівні Господні дороги?

11

And now behold, [the] Lord's hand [is] upon thee, and thou shalt be blind, not seeing the sun for a season. And immediately there fell upon him a mist and darkness; and going about he sought persons who should lead him by the hand.

11

І нині рука Господня на тобі: ти будеш сліпий, не бачитимеш деякий час сонця! І зненацька морок і темрява огорнули його, і, ходячи навпомацки, він шукав провідника.

12

Then the proconsul, seeing what had happened, believed, being amazed at the teaching of the Lord.

12

Тоді проконсул, побачивши, що сталося, повірив, дивуючись ученню Господа.

13

In Pisidian Antioch

And having sailed from Paphos, Paul and his company came to Perga of Pamphylia; and John separated from them and returned to Jerusalem.

13

Відпливши з Пафи, ті, хто був з Павлом, прийшли до Пергії Памфилійської. Іван же, відлучившись від них, повернувся в Єрусалим.

14

But they, passing through from Perga, came to Antioch of Pisidia; and entering into the synagogue on the sabbath day they sat down.

14

Вийшовши з Пергії, вони прибули до Антіохії Пісидійської і, ввійшовши до синагоги в суботній день, сіли.

15

And after the reading of the law and the prophets, the rulers of the synagogue sent to them, saying, Brethren, if ye have any word of exhortation to the people, speak.

15

Після читання Закону й Пророків послали начальники синагоги до них, кажучи: Брати, якщо є у вас слово потіхи для людей, говоріть!

16

And Paul, rising up and making a sign with the hand, said, Israelites, and ye that fear God, hearken.

16

Підвівшись і давши знак рукою, Павло сказав: Мужі ізраїльські й ви, хто боїться Бога, слухайте!

17

The God of this people Israel chose our fathers, and exalted the people in their sojourn in [the] land of Egypt, and with a high arm brought them out of it,

17

Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв народ, який перебував у Єгипетській землі, могутньою рукою вивів їх із неї.

18

and for a time of about forty years he nursed them in the desert.

18

І сорок років годував їх у пустелі.

19

And having destroyed seven nations in the land of Canaan, he gave them their land as an inheritance.

19

Підкоривши сім народів у Ханаанській землі, дав їм у спадщину їхню землю —

20

And after these things he gave [them] judges till Samuel the prophet, [to the end of] about four hundred and fifty years.

20

майже через чотириста п’ятдесят років. А після цього дав суддів — до пророка Самуїла.

21

And then they asked for a king, and God gave to them Saul, son of Kis, a man of the tribe of Benjamin, during forty years.

21

Потім просили царя — і Бог дав їм Саула, сина Киса, мужа з племені Веніамина, — на сорок років.

22

And having removed him he raised up to them David for king, of whom also bearing witness he said, I have found David, the son of Jesse, a man after my heart, who shall do all my will.

22

Відкинувши його, Він поставив їм царем Давида, якому засвідчив і сказав: Знайшов Я Давида, сина Єссея, людину Мого серця, — він виконає всі Мої наміри!

23

Of this man's seed according to promise has God brought to Israel a Saviour, Jesus;

23

З його потомства Бог за обітницею дав Ізраїлеві Спасителя Ісуса.

24

John having proclaimed before the face of his entry [among the people] [the] baptism of repentance to all the people of Israel.

24

Іван перед Його приходом проповідував хрещення на покаяння всьому ізраїльському народові.

25

And as John was fulfilling his course he said, Whom do ye suppose that I am? *I* am not [he]. But behold, there comes one after me, the sandal of whose feet I am not worthy to loose.

25

А коли Іван завершував свій шлях, то сказав: За кого ви мене вважаєте? Це не я! Але йде за мною Той, Якому я не гідний розв’язати ремінця від взуття!

26

Brethren, sons of Abraham's race, and those who among you fear God, to you has the word of this salvation been sent:

26

Мужі-брати, сини Авраамового роду, і ті між вами, хто боїться Бога, вам послано слово спасіння.

27

for those who dwell in Jerusalem, and their rulers, not having known him, have fulfilled also the voices of the prophets which are read on every sabbath, [by] judging [him].

27

Бо ті, хто живе в Єрусалимі, і їхні правителі не зрозуміли цього і, засудивши Його, виконали слова пророків, які читаються щосуботи.

28

And having found no cause of death [in him], they begged of Pilate that he might be slain.

28

Не знайшовши жодної вини, вартої смертної кари, попросили Пилата стратити Його.

29

And when they had fulfilled all things written concerning him, they took him down from the cross and put him in a sepulchre;

29

Коли ж виконали все написане про Нього, то зняли з дерева й поклали до гробниці.

30

but God raised him from among [the] dead,

30

Та Бог воскресив Його з мертвих!

31

who appeared for many days to those who had come up with him from Galilee to Jerusalem, who are now his witnesses to the people.

31

Він багато днів з’являвся тим, які пішли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які нині і є Його свідками перед людьми.

32

And *we* declare unto you the glad tidings of the promise made to the fathers,

32

І ми благовістимо вам ту обітницю, яка була дана батькам;

33

that God has fulfilled this to us their children, having raised up Jesus; as it is also written in the second psalm, *Thou* art my Son: this day have *I* begotten thee.

33

Бог виконав її для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса, як і написано в другому псалмі: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

34

But that he raised him from among [the] dead, no more to return to corruption, he spoke thus: I will give to you the faithful mercies of David.

34

А що Він воскресив Його з мертвих, що вже більше не повернеться в тління, так сказав: Я дам вам справжні святощі Давида!

35

Wherefore also he says in another, Thou wilt not suffer thy gracious one to see corruption.

35

Тому і в іншому місці говорить: Ти не даси Своєму Святому побачити тління.

36

For David indeed, having in his own generation ministered to the will of God, fell asleep, and was added to his fathers and saw corruption.

36

А Давид, послуживши своєму родові, з Божої волі заснув і прилучився до своїх батьків, — і побачив тління.

37

But he whom God raised up did not see corruption.

37

Але Той, Кого Бог воскресив, — не побачив тління.

38

Be it known unto you, therefore, brethren, that through this man remission of sins is preached to you,

38

Тому нехай буде відомо вам, мужі-брати, що через Нього звіщається вам прощення гріхів і всього, від чого ви не могли оправдатися Законом Мойсея, —

39

and from all things from which ye could not be justified in the law of Moses, in him every one that believes is justified.

39

у цьому кожний, хто вірить, оправдується.

40

See therefore that that which is spoken in the prophets do not come upon [you],

40

Стережіться, щоб не прийшло [на вас] сказане в пророків:

41

Behold, ye despisers, and wonder and perish; for *I* work a work in your days, a work which ye will in no wise believe if one declare it to you.

41

Дивіться, глумителі, дивуйтеся і зникніть, бо справу роблю за днів ваших, — справу, в яку ви не повірите, якщо хтось і розкаже вам!

42

The Gentiles Ask to Hear the Gospel

And as they went out they begged that these words might be spoken to them the ensuing sabbath.

42

Коли виходили вони [з юдейської синагоги, язичники] просили, щоб наступної суботи говорити їм ці ж слова.

43

And the congregation of the synagogue having broken up, many of the Jews and of the worshipping proselytes followed Paul and Barnabas, who speaking to them, persuaded them to continue in the grace of God.

43

Як розійшлися із синагоги, багато з юдеїв і богобоязні прозеліти пішли за Павлом і Варнавою. Ті, говорячи до них, переконували їх перебувати в Божій благодаті.

44

And on the coming sabbath almost all the city was gathered together to hear the word of God.

44

А наступної суботи майже все місто зібралося, щоби послухати Господнє Слово.

45

But the Jews, seeing the crowds, were filled with envy, and contradicted the things said by Paul, [contradicting and] speaking injuriously.

45

Коли юдеї побачили натовп, то сповнилися заздрістю і заперечували те, що говорив Павло, [сперечалися і] хулили.

46

And Paul and Barnabas spoke boldly and said, It was necessary that the word of God should be first spoken to you; but, since ye thrust it from you, and judge yourselves unworthy of eternal life, lo, we turn to the nations;

46

Та, набравшись відваги, Павло і Варнава сказали: Треба було в першу чергу вам проповідувати Боже Слово, оскільки ж ви відкинули Його і самі себе робите недостойними вічного життя, то ми звертаємося до язичників.

47

for thus has the Lord enjoined us: I have set thee for a light of the nations, that thou shouldest be for salvation to the end of the earth.

47

Бо так заповів нам Господь: Поставив Я Тебе як світло язичникам, щоб Ти був для спасіння аж до краю землі!

48

And [those of] the nations, hearing it, rejoiced, and glorified the word of the Lord, and believed, as many as were ordained to eternal life.

48

Чуючи це, язичники раділи і прославляли Господнє Слово; і повірили ті, хто був призначений для вічного життя.

49

And the word of the Lord was carried through the whole country.

49

І Слово Господнє ширилося по всій країні.

50

But the Jews excited the women of the upper classes who were worshippers, and the first people of the city, and raised a persecution against Paul and Barnabas, and cast them out of their coasts.

50

А юдеї підбурили побожних і шляхетних жінок та визначних громадян, і почали переслідувати Павла й Варнаву, і вигнали їх зі своєї території.

51

But they, having shaken off the dust of their feet against them, came to Iconium.

51

Вони ж, обтрусивши на них пил з ніг, прийшли до Іконії.

52

And the disciples were filled with joy and [the] Holy Spirit.

52

А учні сповнювалися радістю і Духом Святим.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Acts 13

Дії 13