Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Run with Perseverance

Let *us* also therefore, having so great a cloud of witnesses surrounding us, laying aside every weight, and sin which so easily entangles us, run with endurance the race that lies before us,

1

Тому і ми, маючи навколо себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам,

2

looking stedfastly on Jesus the leader and completer of faith: who, in view of the joy lying before him, endured [the] cross, having despised [the] shame, and is set down at the right hand of the throne of God.

2

вдивляючися пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що перед ним була, витерпів хрест, на сором не звертаючи уваги, і який возсів праворуч Божого престолу.

3

For consider well him who endured so great contradiction from sinners against himself, that ye be not weary, fainting in your minds.

3

Тож думайте про того, хто витерпів від грішників таке велике проти себе противенство, щоб ви, ізнемігшись, не впали духом.

4

God Disciplines His Sons

Ye have not yet resisted unto blood, wrestling against sin.

4

Ви ще не протиставились до крови в боротьбі проти гріха.

5

And ye have quite forgotten the exhortation which speaks to you as to sons: My son, despise not [the] chastening of [the] Lord, nor faint [when] reproved by him;

5

І ви забули попередження, що вам, як синам, говорить: «Мій сину, не легковаж Господнім каранням і не падай духом, коли він тебе картає,

6

for whom [the] Lord loves he chastens, and scourges every son whom he receives.

6

бо кого Господь любить, того карає, і б'є кожного сина, якого приймає.»

7

Ye endure for chastening, God conducts himself towards you as towards sons; for who is the son that the father chastens not?

7

На вашу науку ви терпите. Бог поводиться з вами, як із синами. Хіба є такий син, що його батько не карає?

8

But if ye are without chastening, of which all have been made partakers, then are ye bastards, and not sons.

8

Коли ж вас виховано без картання, — якого всі зазнають, — то ви незаконновроджені, а не сини.

9

Moreover we have had the fathers of our flesh as chasteners, and we reverenced [them]; shall we not much rather be in subjection to the Father of spirits, and live?

9

А втім, коли ми мали батьків тілесних як виховників і їх поважали, то чи ж не багато більш ми маємо коритися Отцеві духів, і будем жити?

10

For they indeed chastened for a few days, as seemed good to them; but he for profit, in order to the partaking of his holiness.

10

Ті бо на короткий час, як знали, нас карали; він же — нам на користь, щоб нас зробити учасниками святости своєї.

11

But no chastening at the time seems to be [matter] of joy, but of grief; but afterwards yields [the] peaceful fruit of righteousness to those exercised by it.

11

Усяка кара на хвилину здається не чимсь веселим, а сумним, та згодом тим, що на собі її зазнали, вона приносить мирний плід праведности.

12

Wherefore lift up the hands that hang down, and the failing knees;

12

Ось чому випростайте ваші охлялі руки та зомлілі коліна

13

and make straight paths for your feet, that that which is lame be not turned aside; but that rather it may be healed.

13

і зробіть вашим ногам стежки прості, щоб кульгаве не збочило, а радше видужало.

14

A Call to Holiness

Pursue peace with all, and holiness, without which no one shall see the Lord:

14

З усіма дбайте про мир та про святість, без якої ніхто Господа не побачить.

15

watching lest [there be] any one who lacks the grace of God; lest any root of bitterness springing up trouble [you], and many be defiled by it;

15

Пильнуйте, щоб ніхто не залишився без Божої благодаті, щоб якесь гірке коріння, пустивши паростки угору, не наробило заколоту та щоб не заразило багатьох;

16

lest [there be] any fornicator, or profane person, as Esau, who for one meal sold his birthright;

16

щоб не було ніякого блудника чи нечестивця, як Ісав, що за одну лиш страву запродав власне первородство.

17

for ye know that also afterwards, desiring to inherit the blessing, he was rejected, (for he found no place for repentance) although he sought it earnestly with tears.

17

Ви бо знаєте, що потім, як він хотів одержати благословення, він був відкинутий, бо не було в нього змоги змінити рішення, хоч його і просив про це з сльозами.

18

Our Kingdom Cannot Be Shaken

For ye have not come to [the mount] that might be touched and was all on fire, and to obscurity, and darkness, and tempest,

18

Ви ж не приступили до гори, до якої можна рукою доторкнутись, ані до вогню палкого, ані до хмари, ані до темряви, ані до бурі,

19

and trumpet's sound, and voice of words; which they that heard, excusing themselves, declined [the] word being addressed to them any more:

19

ні до гомону сурми, ані до якогось голосу слів, від якого ті, що його чули, випрошувалися, щоб до них і слова більш не говорити;

20

(for they were not able to bear what was enjoined: And if a beast should touch the mountain, it shall be stoned;

20

бо не могли знести наказу: «Навіть і скотина, як до гори діткнеться, буде камінням побита.»

21

and, so fearful was the sight, Moses said, I am exceedingly afraid and full of trembling;)

21

І таке страшне було видіння, що Мойсей промовив: «Я повен страху і тремчу ввесь!»

22

but ye have come to mount Zion; and to [the] city of [the] living God, heavenly Jerusalem; and to myriads of angels,

22

Але ви приступили до гори Сіону й міста Бога живого, до небесного Єрусалиму, до безлічі ангелів, до святкових зборів,

23

the universal gathering; and to [the] assembly of the firstborn [who are] registered in heaven; and to God, judge of all; and to [the] spirits of just [men] made perfect;

23

до церкви первородних, записаних на небі, і до судді всіх — Бога, до духів праведників, що вже дійшли до досконалости,

24

and to Jesus, mediator of a new covenant; and to [the] blood of sprinkling, speaking better than Abel.

24

і до Ісуса, посередника нового завіту, і до крови очищення, що промовляє краще, ніж кров Авелева.

25

See that ye refuse not him that speaks. For if those did not escape who had refused him who uttered the oracles on earth, much more we who turn away from him [who does so] from heaven:

25

Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє; бо коли ті, що зреклися того, який говорив на землі, не уникнули кари, то скільки більше ми, коли відвернемося від того, хто говорить з неба.

26

whose voice then shook the earth; but now he has promised, saying, Yet once will *I* shake not only the earth, but also the heaven.

26

Того, голос якого колись був захитав землю, а нині обіцяв, кажучи: «Ще раз я захитаю не лиш землю, але й небо.»

27

But this Yet once, signifies the removing of what is shaken, as being made, that what is not shaken may remain.

27

Те «ще раз» вказує, що захитане, тому що створене, — переміниться, щоб перебувало непохитне.

28

Wherefore let us, receiving a kingdom not to be shaken, have grace, by which let us serve God acceptably with reverence and fear.

28

Тому що ми приймаємо непохитне царство, зберігаймо благодать, то й служімо нею довподоби Богові з побожністю й острахом.

29

For also our God [is] a consuming fire.

29

Бо Бог наш — вогонь, що пожирає.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Hebrews 12

Євреїв 12