English Standard Version

Переклад Турконяка

Job Replies: My Redeemer Lives

Then Job answered and said:

1

Підхопивши, Йов промовив:

2

“How long will you torment me
and break me in pieces with words?

2

Доки завдаватимете болю моїй душі й нищитимете мене словами?

3

These ten times you have cast reproach upon me;
are you not ashamed to wrong me?

3

Знайте тільки, що Господь мене таким зробив. Ви говорите проти мене, не соромлячись мене, налягаєте на мене.

4

And even if it be true that I have erred,
my error remains with myself.

4

Так, я насправді заблукав, у мені ж перебуває омана — 4a говорити слово, яке не належиться, а мої слова є оманливі та не на часі.

5

If indeed you magnify yourselves against me
and make my disgrace an argument against me,

5

Ой, ви, які наді мною величаєтеся, нападаєте на мене з докором.

6

know then that God has put me in the wrong
and closed his net about me.

6

Отже, знайте, що Господь є Тим, Хто непокоїть, Він підняв проти мене Свої укріплення.

7

Behold, I cry out, ‘Violence!’ but I am not answered;
I call for help, but there is no justice.

7

Ось я сміюся з пониження, та не говоритиму. Закричу я, і ніде не знайду суду.

8

He has walled up my way, so that I cannot pass,
and he has set darkness upon my paths.

8

Я обгороджений довкола і не вийду, на моє обличчя Він поклав темряву.

9

He has stripped from me my glory
and taken the crown from my head.

9

Він же з мене стягнув славу, забрав вінець з моєї голови.

10

He breaks me down on every side, and I am gone,
and my hope has he pulled up like a tree.

10

Він обдер мене довкруги, і я відходжу. Він, наче дерево, зрубав мою надію.

11

He has kindled his wrath against me
and counts me as his adversary.

11

Страшно зі мною вчинив у гніві, сприйняв мене, наче ворога.

12

His troops come on together;
they have cast up their siege rampa against me
and encamp around my tent.

12

Разом прийшли на мене Його напасники, на моїх дорогах оточили мене ті, які засілися.

13

“He has put my brothers far from me,
and those who knew me are wholly estranged from me.

13

Від мене ж відступили мої брати, чужих пізнавали краще, аніж мене. А мої друзі стали немилосердними.

14

My relatives have failed me,
my close friends have forgotten me.

14

Мої близькі мене не прийняли, і ті, хто знає моє ім’я, забули про мене.

15

The guests in my house and my maidservants count me as a stranger;
I have become a foreigner in their eyes.

15

Сусіди дому та мої служниці, — я був для них чужинцем.

16

I call to my servant, but he gives me no answer;
I must plead with him with my mouth for mercy.

16

Я покликав мого слугу, а він не послухав, — уста ж мої благали.

17

My breath is strange to my wife,
and I am a stench to the children of my own mother.

17

І я просив мою дружину, я ж ніжно прикликав синів моїх наложниць.

18

Even young children despise me;
when I rise they talk against me.

18

Вони ж мене відкинули навіки. Коли я встаю, вони говорять проти мене.

19

All my intimate friends abhor me,
and those whom I loved have turned against me.

19

Відчувають огиду до мене ті, хто мене бачить. А ті, кого я полюбив, повстали проти мене.

20

My bones stick to my skin and to my flesh,
and I have escaped by the skin of my teeth.

20

У моїй шкірі зігнило моє тіло, мої ж кості в зубах тримаються.

21

Have mercy on me, have mercy on me, O you my friends,
for the hand of God has touched me!

21

Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся наді мною, о друзі! Бо Господня рука — це та, що доторкнулася до мене.

22

Why do you, like God, pursue me?
Why are you not satisfied with my flesh?

22

Чому ж ви мене переслідуєте, як і Господь, і не насичуєтеся моїм тілом?

23

“Oh that my words were written!
Oh that they were inscribed in a book!

23

Бо хто дасть записати мої слова, покласти їх у книзі навіки, —

24

Oh that with an iron pen and lead
they were engraved in the rock forever!

24

залізним і свинцевим писальцем, чи викарбувати на каменях?

25

For I know that my Redeemer lives,
and at the last he will stand upon the earth.b

25

Адже я знаю, що вічним є Той, Хто бажає мене визволити на землі,

26

And after my skin has been thus destroyed,
yet inc my flesh I shall see God,

26

підняти мою шкіру, щоб це терпіти. Бо це сталося мені від Господа,

27

whom I shall see for myself,
and my eyes shall behold, and not another.
My heart faints within me!

27

чого я в собі свідомий, що моє око побачило, а не хто інший. Усе мені сповнилося в лоні.

28

If you say, ‘How we will pursue him!’
and, ‘The root of the matter is found in him,’d

28

Якщо ж і скажете: Що скажемо перед ним? І в ньому знайдемо корінь справи.

29

be afraid of the sword,
for wrath brings the punishment of the sword,
that you may know there is a judgment.”

29

Остерігайтеся ж і ви від обману. Бо гнів надходить на беззаконних, і тоді пізнають, де їхня сутність.

Parallel

English Standard Version

Переклад Турконяка

Job 19

Йова 19