English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Jeremiah’s Complaint

Righteous are you, O Lord,
when I complain to you;
yet I would plead my case before you.
Why does the way of the wicked prosper?
Why do all who are treacherous thrive?

1

Праведним останеш ти, Господи, як би я хотїв судитись із тобою, а все таки буду я говорити до тебе про правосуд: чом се щаститься безбожним на їх дорозї, і добре дїєсь зрадливим?

2

You plant them, and they take root;
they grow and produce fruit;
you are near in their mouth
and far from their heart.

2

Ти понасаджував їх, і вони позакоренювались; ростуть і плодяться. Ти близько в них на устах, та далеко од серця їх.

3

But you, O Lord, know me;
you see me, and test my heart toward you.
Pull them out like sheep for the slaughter,
and set them apart for the day of slaughter.

3

Мене ж Господи, ти знаєш, бачиш наскрізь і вивідуєш серце моє, яке воно до тебе. Відлучи їх, як вівцї на заріз, і наготуй їх на день убивання.

4

How long will the land mourn
and the grass of every field wither?
For the evil of those who dwell in it
the beasts and the birds are swept away,
because they said, “He will not see our latter end.”

4

Чи довго ще сумувати ме земля та сохнути ме зело на всїх полях? Через ледарство тих, що живуть на їй, зникає зьвірина й птаство; вони бо провадять: Він і не побачить, що з нами буде.

5

The Lord Answers Jeremiah

“If you have raced with men on foot, and they have wearied you,
how will you compete with horses?
And if in a safe land you are so trusting,
what will you do in the thicket of the Jordan?

5

Коли ти втїкав перед пішими та й утомився, як же втїкати меш навзаводи з комонником? і коли тілько здавалось тобі, що ти безпечен в затишній країнї, то що чинити меш, як розбурхається Йордань?

6

For even your brothers and the house of your father,
even they have dealt treacherously with you;
they are in full cry after you;
do not believe them,
though they speak friendly words to you.”

6

Бо й браттє твоє й дом отця твого, — й вони зрадливі проти тебе, й вони кричать голосно вслїд за тобою. Не йми їм віри, хоч би й прихильно до тебе говорили.

7

“I have forsaken my house;
I have abandoned my heritage;
I have given the beloved of my soul
into the hands of her enemies.

7

Покинув я дом мій, відцуравсь од наслїддя мого; що менї було найлюбійше, подав на поталу ворогам моїм.

8

My heritage has become to me
like a lion in the forest;
she has lifted up her voice against me;
therefore I hate her.

8

Наслїддє моє зробилось менї (ворогом), мов той лев у гаю, бо підняло голос свій проти мене; за те ж я й ненавидїв його.

9

Is my heritage to me like a hyena’s lair?
Are the birds of prey against her all around?
Go, assemble all the wild beasts;
bring them to devour.

9

Власність моя зробилась менї пестроперим птахом, що на його напали з усїх боків хижі птицї. Ой збігайся ж, усе полеве зьвіррє; ходїть, пожерайте його!

10

Many shepherds have destroyed my vineyard;
they have trampled down my portion;
they have made my pleasant portion
a desolate wilderness.

10

Гурт пастухів показили виноградник мій, дїленицю мою витоптали ногами; любу дїленицю мою зробили порожним степом, —

11

They have made it a desolation;
desolate, it mourns to me.
The whole land is made desolate,
but no man lays it to heart.

11

Зробили її пусткою, й плаче вона в запустїнню передо мною; вся земля спустошена, а нема чоловіка, хто б приймав се до серця.

12

Upon all the bare heights in the desert
destroyers have come,
for the sword of the Lord devours
from one end of the land to the other;
no flesh has peace.

12

На всї гори в пустинї понабігали пустошники, бо меч Господень пожерає все від конця до конця землї: нема рятунку нїодній людинї.

13

They have sown wheat and have reaped thorns;
they have tired themselves out but profit nothing.
They shall be ashamed of theira harvests
because of the fierce anger of the Lord.”

13

Сїяли вони пшеницю, а пожали тернину; потомились без пожитку; соромити метесь вашого вроджаю через палаючий гнїв Господень.

14

Thus says the Lord concerning all my evil neighbors who touch the heritage that I have given my people Israel to inherit: “Behold, I will pluck them up from their land, and I will pluck up the house of Judah from among them.

14

Так говорить Господь про всїх злющих сусїдів моїх, що нападають на пай, котрий я дав у державу моїм людям, Ізраїлеві: Ось, я повириваю їх із їх землї, а дом Юдин вирву зпосеред них.

15

And after I have plucked them up, I will again have compassion on them, and I will bring them again each to his heritage and each to his land.

15

Опісля ж, повиривавши їх, змилосерджусь до них і поверну їх додому, кожного в його державу й кожного в його країну.

16

And it shall come to pass, if they will diligently learn the ways of my people, to swear by my name, ‘As the Lord lives,’ even as they taught my people to swear by Baal, then they shall be built up in the midst of my people.

16

І коли вони навчаться ходити дорогами людей моїх, клястись моїм імям: "Так певно, як живе Господь", як се вони навчили моїх людей клястись Баалом, — то осядуться серед люду мого.

17

But if any nation will not listen, then I will utterly pluck it up and destroy it, declares the Lord.”

17

Коли ж не слухати муть, то я викореню до щаду той народ, говорить Господь.

Parallel

English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Jeremiah 12

Єремії 12