Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
English Standard Version
Переклад Турконяка
Daniel and the Lions’ Den
It pleased Darius to set over the kingdom 120satraps, to be throughout the whole kingdom;
It pleased Darius to set over the kingdom 120satraps, to be throughout the whole kingdom;
І Дарій, мідієць, прийняв царство, маючи шістдесят два роки.
and over them three high officials, of whom Daniel was one, to whom these satraps should give account, so that the king might suffer no loss.
І до вподоби було перед Дарієм, і поставив над царством сто двадцять сатрапів, щоб вони були в усьому його царстві,
Then this Daniel became distinguished above all the other high officials and satraps, because an excellent spirit was in him. And the king planned to set him over the whole kingdom.
а над ними трьох володарів, з яких одним з них був Даниїл, щоб вони передали слово сатрапам, аби не турбувати царя.
Then the high officials and the satraps sought to find a ground for complaint against Daniel with regard to the kingdom, but they could find no ground for complaint or any fault, because he was faithful, and no error or fault was found in him.
І Даниїл був над ними, бо дуже великий дух був у ньому, і цар поставив його над усім його царством.
Then these men said, “We shall not find any ground for complaint against this Daniel unless we find it in connection with the law of his God.”
І володарі та сатрапи шукали, щоб знайти закид проти Даниїла. Та жодного приводу, провини чи помилки в ньому не знайшли, бо він був вірний.
Тож володарі сказали: Ми не знайдемо закиду проти Даниїла, хіба що в законах його Бога.
All the high officials of the kingdom, the prefects and the satraps, the counselors and the governors are agreed that the king should establish an ordinance and enforce an injunction, that whoever makes petition to any god or man for thirty days, except to you, O king, shall be cast into the den of lions.
Тоді володарі та сатрапи стали перед царем і сказали йому: Даріє, царю, живи навіки!
Now, O king, establish the injunction and sign the document, so that it cannot be changed, according to the law of the Medes and the Persians, which cannot be revoked.”
Усі вожді та сатрапи, володарі та місцеві правителі, що над твоїм царством, порадилися видати царську постанову і скріпити декретом, щоб як тільки хто-небудь заноситиме прохання до будь-якого бога чи людини впродовж тридцяти днів, — хіба що до тебе, царю, — то він буде вкинений у лев’ячу яму.
Therefore King Darius signed the document and injunction.
Отже тепер, царю, зроби угоду і видай листа, щоб не змінився декрет мідійців і персів.
When Daniel knew that the document had been signed, he went to his house where he had windows in his upper chamber open toward Jerusalem. He got down on his knees three times a day and prayed and gave thanks before his God, as he had done previously.
Тоді цар Дарій наказав написати декрет.
Then these men came by agreement and found Daniel making petition and plea before his God.
І коли Даниїл дізнався, що написано декрет, він пішов до свого дому, а в нього вікна відкриті в його горішній кімнаті напроти Єрусалима, і три часи на день він схилявся на свої коліна, молився і визнавався перед своїм Богом, як робив він і перед тим.
Then they came near and said before the king, concerning the injunction, “O king! Did you not sign an injunction, that anyone who makes petition to any god or man within thirty days except to you, O king, shall be cast into the den of lions?” The king answered and said, “The thing stands fast, according to the law of the Medes and Persians, which cannot be revoked.”
Тоді ті мужі прослідкували і знайшли Даниїла, що він просив і благав свого Бога.
Then they answered and said before the king, “Daniel, who is one of the exiles from Judah, pays no attention to you, O king, or the injunction you have signed, but makes his petition three times a day.”
І, підійшовши, вони кажуть цареві: Царю, хіба ти не видав припис, щоб кожна людина, яка тільки заноситиме прохання до будь-якого бога чи людини впродовж тридцяти днів, — хіба що до тебе, царю, — буде вкинена в лев’ячу яму? І сказав цар: Правдиве слово, і декрет мідійців і персів не буде порушений!
Then the king, when he heard these words, was much distressed and set his mind to deliver Daniel. And he labored till the sun went down to rescue him.
Тоді вони відповіли перед царем, і кажуть: Даниїл, що із синів юдейських полонених, не підкорився твоєму декретові стосовно рішення, яке ти видав, і три часи на день заносить до свого Бога свої прохання!
Then these men came by agreement to the king and said to the king, “Know, O king, that it is a law of the Medes and Persians that no injunction or ordinance that the king establishes can be changed.”
Тоді цар, коли почув слово, дуже цим засмутився і обстоював Даниїла, щоб його спасти, і аж до вечора, докладаючи зусиль, намагався його врятувати.
Тоді ті мужі кажуть цареві: Знай, царю, що це декрет мідійців і персів, що не можна змінити жодного рішення чи постанови, яку лиш цар постановить!
And a stone was brought and laid on the mouth of the den, and the king sealed it with his own signet and with the signet of his lords, that nothing might be changed concerning Daniel.
Тоді сказав цар і привели Даниїла, і кинули його в лев’ячу яму. І цар сказав Даниїлові: Твій Бог, Якому ти постійно служиш, тебе визволить.
Then the king went to his palace and spent the night fasting; no diversions were brought to him, and sleep fled from him.
І принесли камінь, і помістили на отвір ями, і цар запечатав своїм перснем і перснем своїх вельмож, щоб не змінилося діло стосовно Даниїла.
Then, at break of day, the king arose and went in haste to the den of lions.
І цар відійшов до свого дому, і спав, не повечерявши. Їжі йому не приносили, і сон від нього відійшов. А Бог замкнув пащі левів, і вони не турбували Даниїла.
As he came near to the den where Daniel was, he cried out in a tone of anguish. The king declared to Daniel, “O Daniel, servant of the living God, has your God, whom you serve continually, been able to deliver you from the lions?”
Тоді цар устав вранці, коли було ясно, і з поспіхом пішов до лев’ячої ями.
Then Daniel said to the king, “O king, live forever!
Коли він наближався до ями, то закричав сильним голосом: Даниїле, рабе живого Бога! Чи твій Бог, Якому ти постійно служиш, зміг тебе визволити з пащі левів?
My God sent his angel and shut the lions’ mouths, and they have not harmed me, because I was found blameless before him; and also before you, O king, I have done no harm.”
А Даниїл сказав цареві: Царю, живи навіки!
Then the king was exceedingly glad, and commanded that Daniel be taken up out of the den. So Daniel was taken up out of the den, and no kind of harm was found on him, because he had trusted in his God.
Мій Бог послав Свого ангела, і він замкнув пащі левів, і мене вони не роздерли, бо перед Ним у мені знайдено праведність. І перед тобою, царю, я проступку не вчинив.
And the king commanded, and those men who had maliciously accused Daniel were brought and cast into the den of lions — they, their children, and their wives. And before they reached the bottom of the den, the lions overpowered them and broke all their bones in pieces.
Тоді цар був дуже радий за нього і сказав витягнути Даниїла з ями. І Даниїла витягнули з ями, і жодного пошкодження в нього не знайшли, бо він повірив своєму Богові.
Then King Darius wrote to all the peoples, nations, and languages that dwell in all the earth: “Peace be multiplied to you.
І сказав цар, і привели мужів, які звинуватили Даниїла, і їх, їхніх синів і їхніх жінок вкинули в лев’ячу яму. І не встигли вони досягти дна ями, як вже ними заволоділи леви і потрощили всі їхні кості.
I make a decree, that in all my royal dominion people are to tremble and fear before the God of Daniel,
for he is the living God,
enduring forever;
his kingdom shall never be destroyed,
and his dominion shall be to the end.
for he is the living God,
enduring forever;
his kingdom shall never be destroyed,
and his dominion shall be to the end.
Тоді цар Дарій написав до всіх народів, племен, язиків, що живуть на всій землі: Хай мир вам помножиться!
He delivers and rescues;
he works signs and wonders
in heaven and on earth,
he who has saved Daniel
from the power of the lions.”
he works signs and wonders
in heaven and on earth,
he who has saved Daniel
from the power of the lions.”
Від мого лиця видано декрет, щоб у всьому володінні мого царства тряслися і боялися обличчя Бога Даниїла, бо Він є Бог живих, і Він залишається навіки, і Його царство не буде знищене, і Його влада — до кінця.