Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
English Standard Version
Переклад Огієнка
Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
And he said to them, “The harvest is plentiful, but the laborers are few. Therefore pray earnestly to the Lord of the harvest to send out laborers into his harvest.
І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.
Go your way; behold, I am sending you out as lambs in the midst of wolves.
Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.
Carry no moneybag, no knapsack, no sandals, and greet no one on the road.
Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
Whatever house you enter, first say, ‘Peace be to this house!’
Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“
And if a son of peace is there, your peace will rest upon him. But if not, it will return to you.
І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.
And remain in the same house, eating and drinking what they provide, for the laborer deserves his wages. Do not go from house to house.
Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
Whenever you enter a town and they receive you, eat what is set before you.
А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.
Heal the sick in it and say to them, ‘The kingdom of God has come near to you.’
Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“
But whenever you enter a town and they do not receive you, go into its streets and say,
А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
‘Even the dust of your town that clings to our feet we wipe off against you. Nevertheless know this, that the kingdom of God has come near.’
„Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“
I tell you, it will be more bearable on that day for Sodom than for that town.
Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“
Woe to Unrepentant Cities
“Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! For if the mighty works done in you had been done in Tyre and Sidon, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.
“Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! For if the mighty works done in you had been done in Tyre and Sidon, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.
„Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!
But it will be more bearable in the judgment for Tyre and Sidon than for you.
Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.
And you, Capernaum, will you be exalted to heaven? You shall be brought down to Hades.
А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“
“The one who hears you hears me, and the one who rejects you rejects me, and the one who rejects me rejects him who sent me.”
Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
The Return of the Seventy-Two
The seventy-two returned with joy, saying, “Lord, even the demons are subject to us in your name!”
The seventy-two returned with joy, saying, “Lord, even the demons are subject to us in your name!”
А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“
And he said to them, “I saw Satan fall like lightning from heaven.
Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
Behold, I have given you authority to tread on serpents and scorpions, and over all the power of the enemy, and nothing shall hurt you.
Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.
Nevertheless, do not rejoice in this, that the spirits are subject to you, but rejoice that your names are written in heaven.”
Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“
Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
All things have been handed over to me by my Father, and no one knows who the Son is except the Father, or who the Father is except the Son and anyone to whom the Son chooses to reveal him.”
Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
Then turning to the disciples he said privately, “Blessed are the eyes that see what you see!
І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!
For I tell you that many prophets and kings desired to see what you see, and did not see it, and to hear what you hear, and did not hear it.”
Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“
The Parable of the Good Samaritan
And behold, a lawyer stood up to put him to the test, saying, “Teacher, what shall I do to inherit eternal life?”
And behold, a lawyer stood up to put him to the test, saying, “Teacher, what shall I do to inherit eternal life?”
І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“
He said to him, “What is written in the Law? How do you read it?”
Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
And he answered, “You shall love the Lord your God with all your heart and with all your soul and with all your strength and with all your mind, and your neighbor as yourself.”
А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
And he said to him, “You have answered correctly; do this, and you will live.”
Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
But he, desiring to justify himself, said to Jesus, “And who is my neighbor?”
А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
Jesus replied, “A man was going down from Jerusalem to Jericho, and he fell among robbers, who stripped him and beat him and departed, leaving him half dead.
А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
Now by chance a priest was going down that road, and when he saw him he passed by on the other side.
Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
So likewise a Levite, when he came to the place and saw him, passed by on the other side.
Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
But a Samaritan, as he journeyed, came to where he was, and when he saw him, he had compassion.
Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
He went to him and bound up his wounds, pouring on oil and wine. Then he set him on his own animal and brought him to an inn and took care of him.
І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.
А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.
Which of these three, do you think, proved to be a neighbor to the man who fell among the robbers?”
Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“
He said, “The one who showed him mercy.” And Jesus said to him, “You go, and do likewise.”
А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“
І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.
And she had a sister called Mary, who sat at the Lord’s feet and listened to his teaching.
Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.
But Martha was distracted with much serving. And she went up to him and said, “Lord, do you not care that my sister has left me to serve alone? Tell her then to help me.”
А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.
But the Lord answered her, “Martha, Martha, you are anxious and troubled about many things,
Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,