English Standard Version

Переклад Хоменка

Greeting

Paul, a servanta of Christ Jesus, called to be an apostle, set apart for the gospel of God,

1

Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої,

2

which he promised beforehand through his prophets in the holy Scriptures,

2

яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях

3

concerning his Son, who was descended from Davidb according to the flesh

3

про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида,

4

and was declared to be the Son of God in power according to the Spirit of holiness by his resurrection from the dead, Jesus Christ our Lord,

4

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого,

5

through whom we have received grace and apostleship to bring about the obedience of faith for the sake of his name among all the nations,

5

через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени,

6

including you who are called to belong to Jesus Christ,

6

між якими й ви — покликані Ісуса Христа;

7

To all those in Rome who are loved by God and called to be saints:
Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.

7

усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

8

Longing to Go to Rome

First, I thank my God through Jesus Christ for all of you, because your faith is proclaimed in all the world.

8

Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі.

9

For God is my witness, whom I serve with my spirit in the gospel of his Son, that without ceasing I mention you

9

Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про вас

10

always in my prayers, asking that somehow by God’s will I may now at last succeed in coming to you.

10

і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас;

11

For I long to see you, that I may impart to you some spiritual gift to strengthen you —

11

бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити,

12

that is, that we may be mutually encouraged by each other’s faith, both yours and mine.

12

тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю.

13

I do not want you to be unaware, brothers,c that I have often intended to come to you (but thus far have been prevented), in order that I may reap some harvest among you as well as among the rest of the Gentiles.

13

Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, — та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, — щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами.

14

I am under obligation both to Greeks and to barbarians,d both to the wise and to the foolish.

14

Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками:

15

So I am eager to preach the gospel to you also who are in Rome.

15

тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію.

16

The Righteous Shall Live by Faith

For I am not ashamed of the gospel, for it is the power of God for salvation to everyone who believes, to the Jew first and also to the Greek.

16

Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, —

17

For in it the righteousness of God is revealed from faith for faith,e as it is written, “The righteous shall live by faith.”f

17

справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»

18

God’s Wrath on Unrighteousness

For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of men, who by their unrighteousness suppress the truth.

18

Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю;

19

For what can be known about God is plain to them, because God has shown it to them.

19

тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив;

20

For his invisible attributes, namely, his eternal power and divine nature, have been clearly perceived, ever since the creation of the world,g in the things that have been made. So they are without excuse.

20

невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання.

21

For although they knew God, they did not honor him as God or give thanks to him, but they became futile in their thinking, and their foolish hearts were darkened.

21

Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.

22

Claiming to be wise, they became fools,

22

Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними

23

and exchanged the glory of the immortal God for images resembling mortal man and birds and animals and creeping things.

23

і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів.

24

Therefore God gave them up in the lusts of their hearts to impurity, to the dishonoring of their bodies among themselves,

24

Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою.

25

because they exchanged the truth about God for a lie and worshiped and served the creature rather than the Creator, who is blessed forever! Amen.

25

Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь.

26

For this reason God gave them up to dishonorable passions. For their women exchanged natural relations for those that are contrary to nature;

26

За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні;

27

and the men likewise gave up natural relations with women and were consumed with passion for one another, men committing shameless acts with men and receiving in themselves the due penalty for their error.

27

так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.

28

And since they did not see fit to acknowledge God, God gave them up to a debased mind to do what ought not to be done.

28

І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:

29

They were filled with all manner of unrighteousness, evil, covetousness, malice. They are full of envy, murder, strife, deceit, maliciousness. They are gossips,

29

вони — сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби;

30

slanderers, haters of God, insolent, haughty, boastful, inventors of evil, disobedient to parents,

30

вони — обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам,

31

foolish, faithless, heartless, ruthless.

31

нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні.

32

Though they know God’s righteous decree that those who practice such things deserve to die, they not only do them but give approval to those who practice them.

32

Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.

Parallel

English Standard Version

Переклад Хоменка

Romans 1

Римлян 1