King James Bible

Переклад Хоменка

Korah's Rebellion

Now Korah, the son of Izhar, the son of Kohath, the son of Levi, and Dathan and Abiram, the sons of Eliab, and On, the son of Peleth, sons of Reuben, took men:

1

Корах, син Іцгара, сина Кегата, сина Леві, і Датан з Авірамом, сини Еліява, сина Паллу, сина Рувима,

2

And they rose up before Moses, with certain of the children of Israel, two hundred and fifty princes of the assembly, famous in the congregation, men of renown:

2

повстали проти Мойсея, і з ними 250 чоловік із синів Ізраїля, князі в громаді, радники на зборах, люди значні.

3

And they gathered themselves together against Moses and against Aaron, and said unto them, Ye take too much upon you, seeing all the congregation are holy, every one of them, and the LORD is among them: wherefore then lift ye up yourselves above the congregation of the LORD?

3

Зібрались вони проти Мойсея та Арона та й промовили до них: “Годі вам! Уся громада, всі — святі, і Господь серед них. Чого ж ви пнетесь високо над Господньою громадою?”

4

And when Moses heard it, he fell upon his face:

4

Почувши це Мойсей, впав обличчям до землі.

5

And he spake unto Korah and unto all his company, saying, Even to morrow the LORD will shew who are his, and who is holy; and will cause him to come near unto him: even him whom he hath chosen will he cause to come near unto him.

5

А згодом промовив до Кораха й усіх його прибічників: “До завтра! А там сповістить Господь, хто його й хто святий, щоб допустити його до себе; кого він вибрав, того й допустить до себе.

6

This do; Take you censers, Korah, and all his company;

6

Зробіть так: возьміте з собою кадильниці, ти, Кораху, й ви всі з його громади,

7

And put fire therein, and put incense in them before the LORD to morrow: and it shall be that the man whom the LORD doth choose, he shall be holy: ye take too much upon you, ye sons of Levi.

7

і покладіть узавтра до них жару, а зверху посипте кадила перед Господом; той, кого вибере Господь, буде святий. Буде з вас, сини Леві!”

8

And Moses said unto Korah, Hear, I pray you, ye sons of Levi:

8

Промовив далі Мойсей до Кораха: “Ось послухайте, сини Леві.

9

Seemeth it but a small thing unto you, that the God of Israel hath separated you from the congregation of Israel, to bring you near to himself to do the service of the tabernacle of the LORD, and to stand before the congregation to minister unto them?

9

Чи то ж мало вам, що Бог Ізраїля вилучив вас із громади синів Ізраїля та й допустив до себе, щоб ви виконували службу в храмині Господній і стояли перед громадою, послуговуючи їй?

10

And he hath brought thee near to him, and all thy brethren the sons of Levi with thee: and seek ye the priesthood also?

10

А що Господь допустив тебе й усіх твоїх братів, синів Леві, з тобою до себе, то вам оце захотілося ще й священства?

11

For which cause both thou and all thy company are gathered together against the LORD: and what is Aaron, that ye murmur against him?

11

Адже ти й усі твої прибічники повстали проти Господа; Арон бо — що він таке, що ви нарікаєте на нього?”

12

And Moses sent to call Dathan and Abiram, the sons of Eliab: which said, We will not come up:

12

І послав Мойсей, щоб покликали Датана й Авірама, синів Еліява, та вони відказали: “Не підемо.

13

Is it a small thing that thou hast brought us up out of a land that floweth with milk and honey, to kill us in the wilderness, except thou make thyself altogether a prince over us?

13

Хіба мало того, що ти вивів нас із землі, молоком та медом текучої, щоб поморити нас у пустелі; ти хочеш іще й князювати над нами?

14

Moreover thou hast not brought us into a land that floweth with milk and honey, or given us inheritance of fields and vineyards: wilt thou put out the eyes of these men? we will not come up.

14

Ані в землю, молоком та медом текучу, не привів ти нас, ані клаптика поля, ані виноградника у спадщину не дав нам. Хочеш осліпити очі цих людей? Не підемо.”

15

And Moses was very wroth, and said unto the LORD, Respect not thou their offering: I have not taken one ass from them, neither have I hurt one of them.

15

Розлютився вельми Мойсей і мовив до Господа: “Не зважай на їхню офіру! Ні одного осла не взяв я від них і не заподіяв лиха ні одному з них.”

16

And Moses said unto Korah, Be thou and all thy company before the LORD, thou, and they, and Aaron, to morrow:

16

І сказав Мойсей до Кораха: “Ти й усі твої прибічники, станьте взавтра перед Господом, сам ти й вони, та Арон,

17

And take every man his censer, and put incense in them, and bring ye before the LORD every man his censer, two hundred and fifty censers; thou also, and Aaron, each of you his censer.

17

і візьміть кожен свою кадильницю і покладіть до неї ладану, і принесіть кожен свою кадильницю до Господа, 250 кадильниць; ти й Арон, кожен свою кадильницю.”

18

And they took every man his censer, and put fire in them, and laid incense thereon, and stood in the door of the tabernacle of the congregation with Moses and Aaron.

18

Узяли вони кожен свою кадильницю, поклали до них жару, насипали зверху ладану та й поставили коло входу в намет зборів разом з Мойсеєм та Ароном.

19

And Korah gathered all the congregation against them unto the door of the tabernacle of the congregation: and the glory of the LORD appeared unto all the congregation.

19

І коли Корах скликав проти них усю громаду до входу в намет зборів, слава Господня з'явилась усій громаді.

20

And the LORD spake unto Moses and unto Aaron, saying,

20

І промовив Господь до Мойсея та Арона:

21

Separate yourselves from among this congregation, that I may consume them in a moment.

21

“Відлучіться від цієї юрби, я вигублю їх в одну мить.”

22

And they fell upon their faces, and said, O God, the God of the spirits of all flesh, shall one man sin, and wilt thou be wroth with all the congregation?

22

І припали вони обличчям до землі й сказали: “О Боже, Боже духів усіх живих! Один чоловік согрішив, а гнів би твій мав бути на всю громаду?”

23

Moses Separates the People

And the LORD spake unto Moses, saying,

23

Господь же промовив до Мойсея:

24

Speak unto the congregation, saying, Get you up from about the tabernacle of Korah, Dathan, and Abiram.

24

“Скажи до громади: Відійдіть геть навкруги від житла Кораха, Датана й Авірама.”

25

And Moses rose up and went unto Dathan and Abiram; and the elders of Israel followed him.

25

Устав Мойсей та й пішов до Датана й Авірама, а за ними пішли старші Ізраїля.

26

And he spake unto the congregation, saying, Depart, I pray you, from the tents of these wicked men, and touch nothing of theirs, lest ye be consumed in all their sins.

26

І повелів він людям: “Відступіться від шатер цих злих людей і не торкайтеся нічого, що належить їм, щоб не загинути вам у їхніх гріхах.”

27

So they gat up from the tabernacle of Korah, Dathan, and Abiram, on every side: and Dathan and Abiram came out, and stood in the door of their tents, and their wives, and their sons, and their little children.

27

І відступилися люди геть навкруги від жител Кораха, Датана й Авірама; а Датан з Авірамом вийшли та й поставали коло входу в свої шатра з жінками, дітьми й немовлятами своїми.

28

And Moses said, Hereby ye shall know that the LORD hath sent me to do all these works; for I have not done them of mine own mind.

28

І сказав Мойсей: “Ось із чого ви розумієте, що Господь послав мене зробити все те, що я зробив, та що не з власної волі чинив я.

29

If these men die the common death of all men, or if they be visited after the visitation of all men; then the LORD hath not sent me.

29

Коли вони помруть, як усі люди вмирають, і така сама доля спіткає їх, як усіх людей, то не послав мене Господь.

30

But if the LORD make a new thing, and the earth open her mouth, and swallow them up, with all that appertain unto them, and they go down quick into the pit; then ye shall understand that these men have provoked the LORD.

30

Коли ж Господь сотворить нечуване щось, і земля роззявить рота свого й поглине їх та все, що є в них, і вони зійдуть живими в Шеол, тоді знайте, що ці люди зневажили Господа.”

31

The Earth Swallows Up Korah

And it came to pass, as he had made an end of speaking all these words, that the ground clave asunder that was under them:

31

Ледве закінчив він тую мову, як земля під ними розступилася,

32

And the earth opened her mouth, and swallowed them up, and their houses, and all the men that appertained unto Korah, and all their goods.

32

роззявила рота свого та й поглинула їх самих, домівки їхні й усіх людей, що були в Кораха, та все майно.

33

They, and all that appertained to them, went down alive into the pit, and the earth closed upon them: and they perished from among the congregation.

33

І провалилися вони й усе, що було в них, живими в Шеол, і земля закрилась над ними, і вони зникли з-поміж громади.

34

And all Israel that were round about them fled at the cry of them: for they said, Lest the earth swallow us up also.

34

І ввесь Ізраїль, що був навколо них, на зойк їхній кинувся тікати; казали бо: “Щоб і нас не проглинула земля!”

35

And there came out a fire from the LORD, and consumed the two hundred and fifty men that offered incense.

35

І вийшов вогонь від Господа й пожер 250 чоловік, що принесли були кадила.

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Numbers 16

Числа 16