King James Bible

Переклад Турконяка

The Parable of the Sower

The same day went Jesus out of the house, and sat by the sea side.

Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;

And great multitudes were gathered together unto him, so that he went into a ship, and sat; and the whole multitude stood on the shore.

2

і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.

3

And he spake many things unto them in parables, saying, Behold, a sower went forth to sow;

3

І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.

4

And when he sowed, some seeds fell by the way side, and the fowls came and devoured them up:

4

І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та визбирали його.

5

Some fell upon stony places, where they had not much earth: and forthwith they sprung up, because they had no deepness of earth:

5

Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі,

6

And when the sun was up, they were scorched; and because they had no root, they withered away.

6

а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло.

7

And some fell among thorns; and the thorns sprung up, and choked them:

7

Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.

8

But other fell into good ground, and brought forth fruit, some an hundredfold, some sixtyfold, some thirtyfold.

8

А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.

9

Who hath ears to hear, let him hear.

9

Хто має вуха [щоби слухати], нехай слухає!

10

The Purpose of Jesus' Parables

And the disciples came, and said unto him, Why speakest thou unto them in parables?

10

Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами?

11

He answered and said unto them, Because it is given unto you to know the mysteries of the kingdom of heaven, but to them it is not given.

11

А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.

12

For whosoever hath, to him shall be given, and he shall have more abundance: but whosoever hath not, from him shall be taken away even that he hath.

12

Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього.

13

Therefore speak I to them in parables: because they seeing see not; and hearing they hear not, neither do they understand.

13

Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, — не чують і не розуміють;

14

And in them is fulfilled the prophecy of Esaias, which saith, By hearing ye shall hear, and shall not understand; and seeing ye shall see, and shall not perceive:

14

і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.

15

For this people's heart is waxed gross, and their ears are dull of hearing, and their eyes they have closed; lest at any time they should see with their eyes, and hear with their ears, and should understand with their heart, and should be converted, and I should heal them.

15

Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх.

16

But blessed are your eyes, for they see: and your ears, for they hear.

16

Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують.

17

For verily I say unto you, That many prophets and righteous men have desired to see those things which ye see, and have not seen them; and to hear those things which ye hear, and have not heard them.

17

Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.

18

The Parable of the Sower Explained

Hear ye therefore the parable of the sower.

18

Отже, послухайте притчу про сіяча.

19

When any one heareth the word of the kingdom, and understandeth it not, then cometh the wicked one, and catcheth away that which was sown in his heart. This is he which received seed by the way side.

19

До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі.

20

But he that received the seed into stony places, the same is he that heareth the word, and anon with joy receiveth it;

20

А посіяне на кам’янистому — це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає,

21

Yet hath he not root in himself, but dureth for a while: for when tribulation or persecution ariseth because of the word, by and by he is offended.

21

але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується.

22

He also that received seed among the thorns is he that heareth the word; and the care of this world, and the deceitfulness of riches, choke the word, and he becometh unfruitful.

22

Посіяне в тернях — це той, хто слухає слово, але клопоти віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду.

23

But he that received seed into the good ground is he that heareth the word, and understandeth it; which also beareth fruit, and bringeth forth, some an hundredfold, some sixty, some thirty.

23

А посіяне в добру землю — це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, інший — у шістдесят, а ще інший — у тридцять.

24

The Parable of the Weeds

Another parable put he forth unto them, saying, The kingdom of heaven is likened unto a man which sowed good seed in his field:

24

Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі.

25

But while men slept, his enemy came and sowed tares among the wheat, and went his way.

25

Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці, та й пішов.

26

But when the blade was sprung up, and brought forth fruit, then appeared the tares also.

26

А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль.

27

So the servants of the householder came and said unto him, Sir, didst not thou sow good seed in thy field? from whence then hath it tares?

27

Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?

28

He said unto them, An enemy hath done this. The servants said unto him, Wilt thou then that we go and gather them up?

28

А він сказав їм: Людина-ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?

29

But he said, Nay; lest while ye gather up the tares, ye root up also the wheat with them.

29

Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці.

30

Let both grow together until the harvest: and in the time of harvest I will say to the reapers, Gather ye together first the tares, and bind them in bundles to burn them: but gather the wheat into my barn.

30

Залиште, щоб і те, і друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.

31

The Parable of the Mustard Seed

Another parable put he forth unto them, saying, The kingdom of heaven is like to a grain of mustard seed, which a man took, and sowed in his field:

31

Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла, та й посіяла на своєму полі;

32

Which indeed is the least of all seeds: but when it is grown, it is the greatest among herbs, and becometh a tree, so that the birds of the air come and lodge in the branches thereof.

32

воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках.

33

The Parable of the Leaven

Another parable spake he unto them; The kingdom of heaven is like unto leaven, which a woman took, and hid in three measures of meal, till the whole was leavened.

33

Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок [1] борошна, поки все вкисло.

34

I will Open My Mouth in Parables

All these things spake Jesus unto the multitude in parables; and without a parable spake he not unto them:

34

Усе це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив,

35

That it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying, I will open my mouth in parables; I will utter things which have been kept secret from the foundation of the world.

35

щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!

36

The Parable of the Weeds Explained

Then Jesus sent the multitude away, and went into the house: and his disciples came unto him, saying, Declare unto us the parable of the tares of the field.

36

Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль.

37

He answered and said unto them, He that soweth the good seed is the Son of man;

37

Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, — це Син Людський,

38

The field is the world; the good seed are the children of the kingdom; but the tares are the children of the wicked one;

38

а поле — це світ; добірне ж насіння — це сини Царства; кукіль — це сини лукавого;

39

The enemy that sowed them is the devil; the harvest is the end of the world; and the reapers are the angels.

39

ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу, а женці — це ангели.

40

As therefore the tares are gathered and burned in the fire; so shall it be in the end of this world.

40

Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу:

41

The Son of man shall send forth his angels, and they shall gather out of his kingdom all things that offend, and them which do iniquity;

41

Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня,

42

And shall cast them into a furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth.

42

і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.

43

Then shall the righteous shine forth as the sun in the kingdom of their Father. Who hath ears to hear, let him hear.

43

Тоді праведні засяють, як сонце, у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.

44

The Parables of the Treasure and Pearl

Again, the kingdom of heaven is like unto treasure hid in a field; the which when a man hath found, he hideth, and for joy thereof goeth and selleth all that he hath, and buyeth that field.

44

Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, і купує те поле.

45

Again, the kingdom of heaven is like unto a merchant man, seeking goodly pearls:

45

Ще Царство Небесне подібне до людини, — до купця, який шукає гарних перлин;

46

Who, when he had found one pearl of great price, went and sold all that he had, and bought it.

46

знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.

47

The Parable of the Net

Again, the kingdom of heaven is like unto a net, that was cast into the sea, and gathered of every kind:

47

Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини,

48

Which, when it was full, they drew to shore, and sat down, and gathered the good into vessels, but cast the bad away.

48

а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть.

49

So shall it be at the end of the world: the angels shall come forth, and sever the wicked from among the just,

49

Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з-поміж праведних,

50

And shall cast them into the furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth.

50

і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.

51

Jesus saith unto them, Have ye understood all these things? They say unto him, Yea, Lord.

51

[Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.

52

Then said he unto them, Therefore every scribe which is instructed unto the kingdom of heaven is like unto a man that is an householder, which bringeth forth out of his treasure things new and old.

52

Він же сказав їм: Тому-то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове і старе.

53

Jesus Rejected at Nazareth

And it came to pass, that when Jesus had finished these parables, he departed thence.

53

Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.

54

And when he was come into his own country, he taught them in their synagogue, insomuch that they were astonished, and said, Whence hath this man this wisdom, and these mighty works?

54

Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила?

55

Is not this the carpenter's son? is not his mother called Mary? and his brethren, James, and Joses, and Simon, and Judas?

55

Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда?

56

And his sisters, are they not all with us? Whence then hath this man all these things?

56

Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?

57

And they were offended in him. But Jesus said unto them, A prophet is not without honour, save in his own country, and in his own house.

57

І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі.

58

And he did not many mighty works there because of their unbelief.

58

І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство.

Parallel

King James Bible

Переклад Турконяка

Matthew 13

Матвія 13