King James Bible

Переклад Турконяка

The Parable of the Banquet

And Jesus answered and spake unto them again by parables, and said,

1

У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи:

2

The kingdom of heaven is like unto a certain king, which made a marriage for his son,

2

Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові.

3

And sent forth his servants to call them that were bidden to the wedding: and they would not come.

3

Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.

4

Again, he sent forth other servants, saying, Tell them which are bidden, Behold, I have prepared my dinner: my oxen and my fatlings are killed, and all things are ready: come unto the marriage.

4

Тоді знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!

5

But they made light of it, and went their ways, one to his farm, another to his merchandise:

5

А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг;

6

And the remnant took his servants, and entreated them spitefully, and slew them.

6

інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали.

7

But when the king heard thereof, he was wroth: and he sent forth his armies, and destroyed those murderers, and burned up their city.

7

Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивць і спалив їхнє місто.

8

Then saith he to his servants, The wedding is ready, but they which were bidden were not worthy.

8

Тоді каже своїм рабам: Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними,

9

Go ye therefore into the highways, and as many as ye shall find, bid to the marriage.

9

то йдіть на роздоріжжя і кого тільки зустрінете, кличте на весілля.

10

So those servants went out into the highways, and gathered together all as many as they found, both bad and good: and the wedding was furnished with guests.

10

Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, — і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми.

11

And when the king came in to see the guests, he saw there a man which had not on a wedding garment:

11

Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг,

12

And he saith unto him, Friend, how camest thou in hither not having a wedding garment? And he was speechless.

12

і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав.

13

Then said the king to the servants, Bind him hand and foot, and take him away, and cast him into outer darkness; there shall be weeping and gnashing of teeth.

13

Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів.

14

For many are called, but few are chosen.

14

Адже багато запрошених, та мало вибраних!

15

Paying Taxes to Caesar

Then went the Pharisees, and took counsel how they might entangle him in his talk.

15

Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові.

16

And they sent out unto him their disciples with the Herodians, saying, Master, we know that thou art true, and teachest the way of God in truth, neither carest thou for any man: for thou regardest not the person of men.

16

І послали до Нього своїх учнів з іродіянами [1] , кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.

17

Tell us therefore, What thinkest thou? Is it lawful to give tribute unto Caesar, or not?

17

Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні?

18

But Jesus perceived their wickedness, and said, Why tempt ye me, ye hypocrites?

18

Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри?

19

Shew me the tribute money. And they brought unto him a penny.

19

Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій [2].

20

And he saith unto them, Whose is this image and superscription?

20

А Він каже їм: Чий це образ і напис?

21

They say unto him, Caesar's. Then saith he unto them, Render therefore unto Caesar the things which are Caesar's; and unto God the things that are God's.

21

Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!

22

When they had heard these words, they marvelled, and left him, and went their way.

22

Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли.

23

Sadducees Question the Resurrection

The same day came to him the Sadducees, which say that there is no resurrection, and asked him,

23

Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,

24

Saying, Master, Moses said, If a man die, having no children, his brother shall marry his wife, and raise up seed unto his brother.

24

кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого.

25

Now there were with us seven brethren: and the first, when he had married a wife, deceased, and, having no issue, left his wife unto his brother:

25

Було в нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові;

26

Likewise the second also, and the third, unto the seventh.

26

так само другий і третій — аж до сьомого.

27

And last of all the woman died also.

27

Після всіх померла й жінка.

28

Therefore in the resurrection whose wife shall she be of the seven? for they all had her.

28

Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її!

29

Jesus answered and said unto them, Ye do err, not knowing the scriptures, nor the power of God.

29

У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої,

30

For in the resurrection they neither marry, nor are given in marriage, but are as the angels of God in heaven.

30

бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.

31

But as touching the resurrection of the dead, have ye not read that which was spoken unto you by God, saying,

31

Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить:

32

I am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob? God is not the God of the dead, but of the living.

32

Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, — Богом не мертвих, а живих.

33

And when the multitude heard this, they were astonished at his doctrine.

33

І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення.

34

The Greatest Commandment

But when the Pharisees had heard that he had put the Sadducees to silence, they were gathered together.

34

А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом,

35

Then one of them, which was a lawyer, asked him a question, tempting him, and saying,

35

і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:

36

Master, which is the great commandment in the law?

36

Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?

37

Jesus said unto him, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind.

37

Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!

38

This is the first and great commandment.

38

Це — перша і найбільша заповідь.

39

And the second is like unto it, Thou shalt love thy neighbour as thyself.

39

Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе!

40

On these two commandments hang all the law and the prophets.

40

На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки.

41

Whose Son is the Christ?

While the Pharisees were gathered together, Jesus asked them,

41

Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:

42

Saying, What think ye of Christ? whose son is he? They say unto him, The Son of David.

42

Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів.

43

He saith unto them, How then doth David in spirit call him Lord, saying,

43

Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи:

44

The LORD said unto my Lord, Sit thou on my right hand, till I make thine enemies thy footstool?

44

Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги?

45

If David then call him Lord, how is he his son?

45

Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином?

46

And no man was able to answer him a word, neither durst any man from that day forth ask him any more questions.

46

І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати.

Parallel

King James Bible

Переклад Турконяка

Matthew 22

Матвія 22