King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

The Leaven of the Pharisees

In the mean time, when there were gathered together an innumerable multitude of people, insomuch that they trode one upon another, he began to say unto his disciples first of all, Beware ye of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.

1

Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.

2

For there is nothing covered, that shall not be revealed; neither hid, that shall not be known.

2

Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.

3

Therefore whatsoever ye have spoken in darkness shall be heard in the light; and that which ye have spoken in the ear in closets shall be proclaimed upon the housetops.

3

Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.

4

Fearing God Alone

And I say unto you my friends, Be not afraid of them that kill the body, and after that have no more that they can do.

4

Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.

5

But I will forewarn you whom ye shall fear: Fear him, which after he hath killed hath power to cast into hell; yea, I say unto you, Fear him.

5

Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.

6

Are not five sparrows sold for two farthings, and not one of them is forgotten before God?

6

Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.

7

But even the very hairs of your head are all numbered. Fear not therefore: ye are of more value than many sparrows.

7

Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.

8

Confessing Christ

Also I say unto you, Whosoever shall confess me before men, him shall the Son of man also confess before the angels of God:

8

Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.

9

But he that denieth me before men shall be denied before the angels of God.

9

Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.

10

And whosoever shall speak a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but unto him that blasphemeth against the Holy Ghost it shall not be forgiven.

10

І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.

11

And when they bring you unto the synagogues, and unto magistrates, and powers, take ye no thought how or what thing ye shall answer, or what ye shall say:

11

Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:

12

For the Holy Ghost shall teach you in the same hour what ye ought to say.

12

бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.

13

The Parable of the Rich Fool

And one of the company said unto him, Master, speak to my brother, that he divide the inheritance with me.

13

Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.

14

And he said unto him, Man, who made me a judge or a divider over you?

14

Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?

15

And he said unto them, Take heed, and beware of covetousness: for a man's life consisteth not in the abundance of the things which he possesseth.

15

Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.

16

And he spake a parable unto them, saying, The ground of a certain rich man brought forth plentifully:

16

Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;

17

And he thought within himself, saying, What shall I do, because I have no room where to bestow my fruits?

17

і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?

18

And he said, This will I do: I will pull down my barns, and build greater; and there will I bestow all my fruits and my goods.

18

І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.

19

And I will say to my soul, Soul, thou hast much goods laid up for many years; take thine ease, eat, drink, and be merry.

19

І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.

20

But God said unto him, Thou fool, this night thy soul shall be required of thee: then whose shall those things be, which thou hast provided?

20

Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?

21

So is he that layeth up treasure for himself, and is not rich toward God.

21

Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.

22

Do Not Worry

And he said unto his disciples, Therefore I say unto you, Take no thought for your life, what ye shall eat; neither for the body, what ye shall put on.

22

Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим з'одягнетесь.

23

The life is more than meat, and the body is more than raiment.

23

Душа більша їжі, а тїло одежі.

24

Consider the ravens: for they neither sow nor reap; which neither have storehouse nor barn; and God feedeth them: how much more are ye better than the fowls?

24

Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?

25

And which of you with taking thought can add to his stature one cubit?

25

Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?

26

If ye then be not able to do that thing which is least, why take ye thought for the rest?

26

Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?

27

Consider the lilies how they grow: they toil not, they spin not; and yet I say unto you, that Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.

27

Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.

28

If then God so clothe the grass, which is to day in the field, and to morrow is cast into the oven; how much more will he clothe you, O ye of little faith?

28

Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?

29

And seek not ye what ye shall eat, or what ye shall drink, neither be ye of doubtful mind.

29

І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);

30

For all these things do the nations of the world seek after: and your Father knoweth that ye have need of these things.

30

того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.

31

But rather seek ye the kingdom of God; and all these things shall be added unto you.

31

Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.

32

Fear not, little flock; for it is your Father's good pleasure to give you the kingdom.

32

Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.

33

Sell that ye have, and give alms; provide yourselves bags which wax not old, a treasure in the heavens that faileth not, where no thief approacheth, neither moth corrupteth.

33

Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.

34

For where your treasure is, there will your heart be also.

34

Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.

35

Be Ready for Service

Let your loins be girded about, and your lights burning;

35

Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,

36

And ye yourselves like unto men that wait for their lord, when he will return from the wedding; that when he cometh and knocketh, they may open unto him immediately.

36

і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.

37

Blessed are those servants, whom the lord when he cometh shall find watching: verily I say unto you, that he shall gird himself, and make them to sit down to meat, and will come forth and serve them.

37

Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.

38

And if he shall come in the second watch, or come in the third watch, and find them so, blessed are those servants.

38

І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.

39

And this know, that if the goodman of the house had known what hour the thief would come, he would have watched, and not have suffered his house to be broken through.

39

Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.

40

Be ye therefore ready also: for the Son of man cometh at an hour when ye think not.

40

Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.

41

Then Peter said unto him, Lord, speakest thou this parable unto us, or even to all?

41

Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?

42

And the Lord said, Who then is that faithful and wise steward, whom his lord shall make ruler over his household, to give them their portion of meat in due season?

42

Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?

43

Blessed is that servant, whom his lord when he cometh shall find so doing.

43

Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.

44

Of a truth I say unto you, that he will make him ruler over all that he hath.

44

По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.

45

But and if that servant say in his heart, My lord delayeth his coming; and shall begin to beat the menservants and maidens, and to eat and drink, and to be drunken;

45

Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,

46

The lord of that servant will come in a day when he looketh not for him, and at an hour when he is not aware, and will cut him in sunder, and will appoint him his portion with the unbelievers.

46

прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.

47

And that servant, which knew his lord's will, and prepared not himself, neither did according to his will, shall be beaten with many stripes.

47

Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.

48

But he that knew not, and did commit things worthy of stripes, shall be beaten with few stripes. For unto whomsoever much is given, of him shall be much required: and to whom men have committed much, of him they will ask the more.

48

Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.

49

Not Peace, But Division

I am come to send fire on the earth; and what will I, if it be already kindled?

49

Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? — тільки щоб запалав уже.

50

But I have a baptism to be baptized with; and how am I straitened till it be accomplished!

50

Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!

51

Suppose ye that I am come to give peace on earth? I tell you, Nay; but rather division:

51

Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:

52

For from henceforth there shall be five in one house divided, three against two, and two against three.

52

буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.

53

The father shall be divided against the son, and the son against the father; the mother against the daughter, and the daughter against the mother; the mother in law against her daughter in law, and the daughter in law against her mother in law.

53

Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.

54

Interpreting the Present Time

And he said also to the people, When ye see a cloud rise out of the west, straightway ye say, There cometh a shower; and so it is.

54

Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.

55

And when ye see the south wind blow, ye say, There will be heat; and it cometh to pass.

55

А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.

56

Ye hypocrites, ye can discern the face of the sky and of the earth; but how is it that ye do not discern this time?

56

Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?

57

Reconciling with Your Adversary

Yea, and why even of yourselves judge ye not what is right?

57

Чом же й про себе не судите право?

58

When thou goest with thine adversary to the magistrate, as thou art in the way, give diligence that thou mayest be delivered from him; lest he hale thee to the judge, and the judge deliver thee to the officer, and the officer cast thee into prison.

58

Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.

59

I tell thee, thou shalt not depart thence, till thou hast paid the very last mite.

59

Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Luke 12

Луки 12