King James Bible

Переклад Турконяка

The Parable of the Lost Sheep

Then drew near unto him all the publicans and sinners for to hear him.

1

Підходили до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його.

2

And the Pharisees and scribes murmured, saying, This man receiveth sinners, and eateth with them.

2

І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і з ними їсть.

3

And he spake this parable unto them, saying,

3

А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи:

4

What man of you, having an hundred sheep, if he lose one of them, doth not leave the ninety and nine in the wilderness, and go after that which is lost, until he find it?

4

Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її?

5

And when he hath found it, he layeth it on his shoulders, rejoicing.

5

І, знайшовши, бере на свої плечі, радіючи,

6

And when he cometh home, he calleth together his friends and neighbours, saying unto them, Rejoice with me; for I have found my sheep which was lost.

6

і, прийшовши до хати, він скликає друзів і сусідів, кажучи їм: Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка загубилася!

7

I say unto you, that likewise joy shall be in heaven over one sinner that repenteth, more than over ninety and nine just persons, which need no repentance.

7

Кажу вам, що за одного грішника, який кається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння.

8

The Parable of the Lost Coin

Either what woman having ten pieces of silver, if she lose one piece, doth not light a candle, and sweep the house, and seek diligently till she find it?

8

Або яка жінка, маючи десять драхм [1] , якщо загубила одну драхму, не запалює світильника і не замітає хати, шукаючи пильно, доки не знайде?

9

And when she hath found it, she calleth her friends and her neighbours together, saying, Rejoice with me; for I have found the piece which I had lost.

9

А знайшовши, скликає приятельок і сусідок, кажучи: Радійте зі мною, бо я знайшла драхму, що загубилася!

10

Likewise, I say unto you, there is joy in the presence of the angels of God over one sinner that repenteth.

10

Такою, кажу вам, буває радість у Божих ангелів за одного грішника, який кається.

11

The Parable of the Prodigal Son

And he said, A certain man had two sons:

11

І Він розповів: Один чоловік мав двох синів.

12

And the younger of them said to his father, Father, give me the portion of goods that falleth to me. And he divided unto them his living.

12

І молодший з них сказав батькові: Батьку, дай мені належну частину майна! І він поділив між ними майно.

13

And not many days after the younger son gathered all together, and took his journey into a far country, and there wasted his substance with riotous living.

13

А через декілька днів, забравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розпусно.

14

And when he had spent all, there arose a mighty famine in that land; and he began to be in want.

14

Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати.

15

And he went and joined himself to a citizen of that country; and he sent him into his fields to feed swine.

15

Пішов він, та й пристав до одного з громадян тієї землі, а той послав його на свої поля пасти свиней.

16

And he would fain have filled his belly with the husks that the swine did eat: and no man gave unto him.

16

І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав.

17

And when he came to himself, he said, How many hired servants of my father's have bread enough and to spare, and I perish with hunger!

17

Опам’ятавшись, він сказав: Скільки наймитів мого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду…

18

I will arise and go to my father, and will say unto him, Father, I have sinned against heaven, and before thee,

18

Устану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою

19

And am no more worthy to be called thy son: make me as one of thy hired servants.

19

і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів!

20

And he arose, and came to his father. But when he was yet a great way off, his father saw him, and had compassion, and ran, and fell on his neck, and kissed him.

20

Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його.

21

And the son said unto him, Father, I have sinned against heaven, and in thy sight, and am no more worthy to be called thy son.

21

А син сказав йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм!

22

But the father said to his servants, Bring forth the best robe, and put it on him; and put a ring on his hand, and shoes on his feet:

22

Та батько сказав своїм рабам: Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і взуття на ноги;

23

And bring hither the fatted calf, and kill it; and let us eat, and be merry:

23

приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися,

24

For this my son was dead, and is alive again; he was lost, and is found. And they began to be merry.

24

бо цей син мій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся! І почали веселитися.

25

Now his elder son was in the field: and as he came and drew nigh to the house, he heard musick and dancing.

25

А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці.

26

And he called one of the servants, and asked what these things meant.

26

Закликавши одного зі слуг, він запитав: Що це таке?

27

And he said unto him, Thy brother is come; and thy father hath killed the fatted calf, because he hath received him safe and sound.

27

Той сказав йому: Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв.

28

And he was angry, and would not go in: therefore came his father out, and intreated him.

28

Тож він розгнівався і не хотів увійти. Його батько вийшов і вмовляв його.

29

And he answering said to his father, Lo, these many years do I serve thee, neither transgressed I at any time thy commandment: and yet thou never gavest me a kid, that I might make merry with my friends:

29

Та він у відповідь сказав своєму батькові: Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями.

30

But as soon as this thy son was come, which hath devoured thy living with harlots, thou hast killed for him the fatted calf.

30

Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля!

31

And he said unto him, Son, thou art ever with me, and all that I have is thine.

31

А той відказав йому: Сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє.

32

It was meet that we should make merry, and be glad: for this thy brother was dead, and is alive again; and was lost, and is found.

32

Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся!

Parallel

King James Bible

Переклад Турконяка

Luke 15

Луки 15