King James Bible

Переклад Хоменка

The Holy Spirit Received at Ephesus

And it came to pass, that, while Apollos was at Corinth, Paul having passed through the upper coasts came to Ephesus: and finding certain disciples,

1

Як Аполлос був у Корінті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, знайшовши там деяких учнів,

2

He said unto them, Have ye received the Holy Ghost since ye believed? And they said unto him, We have not so much as heard whether there be any Holy Ghost.

2

спитав їх: «Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?» Ті йому відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух.»

3

And he said unto them, Unto what then were ye baptized? And they said, Unto John's baptism.

3

І він спитав: «Яким хрищенням ви христились?» Ці відповіли: «Хрищенням Йоана.»

4

Then said Paul, John verily baptized with the baptism of repentance, saying unto the people, that they should believe on him which should come after him, that is, on Christ Jesus.

4

Тоді Павло промовив: «Йоан христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.»

5

When they heard this, they were baptized in the name of the Lord Jesus.

5

Почувши це, вони христились в ім'я Господа Ісуса.

6

And when Paul had laid his hands upon them, the Holy Ghost came on them; and they spake with tongues, and prophesied.

6

Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати.

7

And all the men were about twelve.

7

А було їх усього яких дванадцять чоловік.

8

Paul Ministers in Ephesus

And he went into the synagogue, and spake boldly for the space of three months, disputing and persuading the things concerning the kingdom of God.

8

Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже.

9

But when divers were hardened, and believed not, but spake evil of that way before the multitude, he departed from them, and separated the disciples, disputing daily in the school of one Tyrannus.

9

Як же деякі запекло не хотіли вірувати і злословили перед народом путь (Господню), він їх покинув і, відокремивши учнів, щодня провадив з ними бесіди в школі Тирана.

10

And this continued by the space of two years; so that all they which dwelt in Asia heard the word of the Lord Jesus, both Jews and Greeks.

10

І так воно тяглось два роки, так що всі ті, що жили в Азії, юдеї і погани, чули слово Господнє.

11

And God wrought special miracles by the hands of Paul:

11

Та й чуда неабиякі творив Бог руками Павла:

12

So that from his body were brought unto the sick handkerchiefs or aprons, and the diseases departed from them, and the evil spirits went out of them.

12

досить було прикласти до недужих хустинку чи хвартух, які були діткнулись його тіла, і недуги їх покидали, і виходили злі духи.

13

The Sons of Sceva

Then certain of the vagabond Jews, exorcists, took upon them to call over them which had evil spirits the name of the Lord Jesus, saying, We adjure you by Jesus whom Paul preacheth.

13

Деякі з юдейських мандрівних заклиначів пробували й собі призивати ім'я Господа Ісуса на тих, що мали злих духів, кажучи: «Заклинаю вас Ісусом, якого Павло проповідує.»

14

And there were seven sons of one Sceva, a Jew, and chief of the priests, which did so.

14

То були сім синів якогось Скеви, юдейського первосвященика, які таке робили.

15

And the evil spirit answered and said, Jesus I know, and Paul I know; but who are ye?

15

Злий дух озвався до них, кажучи: «Ісуса я знаю і Павла знаю; ви ж, хто такі?»

16

And the man in whom the evil spirit was leaped on them, and overcame them, and prevailed against them, so that they fled out of that house naked and wounded.

16

І наскочив на них той чоловік, в якому був злий дух, і перемігши їх — одних і других, — подужав так їх, що вони голі і поранені втекли з того дому.

17

And this was known to all the Jews and Greeks also dwelling at Ephesus; and fear fell on them all, and the name of the Lord Jesus was magnified.

17

Довідались про це всі юдеї і погани, що мешкали в Ефесі, і страх напав на них усіх, і славилося ім'я Господа Ісуса.

18

And many that believed came, and confessed, and shewed their deeds.

18

Багато з тих, що увірували, приходили і признавались та об'являли свої вчинки.

19

Many of them also which used curious arts brought their books together, and burned them before all men: and they counted the price of them, and found it fifty thousand pieces of silver.

19

Чимало з тих, що чарували, позносивши докупи книги, палили їх перед усіма. І злічено ціну їх на п'ятдесят тисяч срібняків.

20

So mightily grew the word of God and prevailed.

20

Отак, завдяки Господній силі, слово зростало і зміцнялось.

21

The Riot in Ephesus

After these things were ended, Paul purposed in the spirit, when he had passed through Macedonia and Achaia, to go to Jerusalem, saying, After I have been there, I must also see Rome.

21

А коли це здійснилося, Павло постановив у своїм дусі перейти через Македонію і Ахаю та й удатися до Єрусалиму, кажучи: «Коли там буду, треба мені (потім) і Рим побачити.»

22

So he sent into Macedonia two of them that ministered unto him, Timotheus and Erastus; but he himself stayed in Asia for a season.

22

І він послав у Македонію двох із своїх помічників, Тимотея й Ераста, сам же затримався деякий час в Азії.

23

And the same time there arose no small stir about that way.

23

А під ту пору зчинився чималий розрух з приводу путі (Господньої).

24

For a certain man named Demetrius, a silversmith, which made silver shrines for Diana, brought no small gain unto the craftsmen;

24

Один бо, на ім'я Димитрій, золотар, робив срібні храмики Артеміди: тим давав ремісникам чималий заробіток.

25

Whom he called together with the workmen of like occupation, and said, Sirs, ye know that by this craft we have our wealth.

25

Зібрав він їх і (інших) робітників, які робили подібне, і до них промовив: «Мужі, ви знаєте, що від цієї праці залежить добробут наш,

26

Moreover ye see and hear, that not alone at Ephesus, but almost throughout all Asia, this Paul hath persuaded and turned away much people, saying that they be no gods, which are made with hands:

26

і бачите та й чуєте, що не лиш в Ефесі, але сливе в усій Азії оцей Павло переконав і звів багато люду, кажучи, що це не боги, яких зроблено руками.

27

So that not only this our craft is in danger to be set at nought; but also that the temple of the great goddess Diana should be despised, and her magnificence should be destroyed, whom all Asia and the world worshippeth.

27

І це загрожує не лише привести наше ремесло до занепаду, але й допровадити до того, що храм великої богині Артеміди вважатимуть ні за що; та й скінчиться тим, що та, яку вся Азія і ввесь світ шанує, буде позбавлена своєї величі.»

28

And when they heard these sayings, they were full of wrath, and cried out, saying, Great is Diana of the Ephesians.

28

Почувши це, вони сповнились гнівом і закричали: «Велика ефеська Артеміда!»

29

And the whole city was filled with confusion: and having caught Gaius and Aristarchus, men of Macedonia, Paul's companions in travel, they rushed with one accord into the theatre.

29

І місто наповнилося заколоту. А вони кинулися, як один, гурмою до театру, схопивши Ґая та Аристарха, македонян, що були з Павлом.

30

And when Paul would have entered in unto the people, the disciples suffered him not.

30

Якже Павло хотів продертися в юрбу, учні не пустили його.

31

And certain of the chief of Asia, which were his friends, sent unto him, desiring him that he would not adventure himself into the theatre.

31

Ба й дехто з азійських начальників, що були йому приятелями, послали до нього і просили, щоб не удавався до театру.

32

Some therefore cried one thing, and some another: for the assembly was confused; and the more part knew not wherefore they were come together.

32

Тож одні одне кричали, другі друге. Збори були бурхливі, але більшість не знали, чого зібралися.

33

And they drew Alexander out of the multitude, the Jews putting him forward. And Alexander beckoned with the hand, and would have made his defence unto the people.

33

Деякі з юрби намовили Олександра, якого юдеї наперед висували, й Олександер дав знак рукою, що хотів виправдатись перед народом.

34

But when they knew that he was a Jew, all with one voice about the space of two hours cried out, Great is Diana of the Ephesians.

34

Та коли довідалися, що він юдей, всі в один голос гукали яких дві години: «Велика ефеська Артеміда!»

35

And when the townclerk had appeased the people, he said, Ye men of Ephesus, what man is there that knoweth not how that the city of the Ephesians is a worshipper of the great goddess Diana, and of the image which fell down from Jupiter?

35

Нарешті писар міста втихомирив натовп і промовив: «Мужі ефеські! Чи є на світі чоловік, який не знав би, що місто Ефес — охоронець великої Артеміди та її образу, який упав з неба?

36

Seeing then that these things cannot be spoken against, ye ought to be quiet, and to do nothing rashly.

36

Отже тому, що того не можна заперечити, вам треба вгамуватись і нічого необачного не чинити.

37

For ye have brought hither these men, which are neither robbers of churches, nor yet blasphemers of your goddess.

37

Ви бо привели цих людей, які ні святокрадці, ні богохульники супроти нашої богині.

38

Wherefore if Demetrius, and the craftsmen which are with him, have a matter against any man, the law is open, and there are deputies: let them implead one another.

38

Коли ж Димитрій та ті, що з ним, ремісники, мають на когось скаргу, то на те є суди, є проконсули; хай позивають одні одних.

39

But if ye inquire any thing concerning other matters, it shall be determined in a lawful assembly.

39

А як ви домагаєтесь чогось більше, то це вирішиться на законних зборах.

40

For we are in danger to be called in question for this day's uproar, there being no cause whereby we may give an account of this concourse.

40

Інакше бо грозить нам небезпека, що нас обвинуватять у бунті за те, що сталося сьогодні, — коли збагнути, що нема ніякої причини, яка б дала нам змогу виправдати оце збіговисько.» Сказавши це, розпустив громаду.

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Acts 19

Дії 19