New American Standard Bible

Переклад Огієнка

Jehoahaz, Jehoiakim, then Jehoiachin Rule

Then the people of the land took Joahaz the son of Josiah, and made him king in place of his father in Jerusalem.

1

А наро́д кра́ю взяв Йоаха́за, сина Йосії, і настанови́в його царем в Єрусалимі замість ба́тька його.

2

Joahaz was twenty-three years old when he became king, and he reigned three months in Jerusalem.

2

Йоаха́з був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці.

3

Then the king of Egypt deposed him at Jerusalem, and imposed on the land a fine of one hundred talents of silver and one talent of gold.

3

I скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота.

4

The king of Egypt made Eliakim his brother king over Judah and Jerusalem, and changed his name to Jehoiakim. But Neco took Joahaz his brother and brought him to Egypt.

4

І єгипетський цар настанови́в царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима, і змінив ім'я́ йому на Єгояким. А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту.

5

Jehoiakim was twenty-five years old when he became king, and he reigned eleven years in Jerusalem; and he did evil in the sight of the LORD his God.

5

Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одина́дцять років царював в Єрусалимі. І робив він зло в оча́х Господа, Бога свого.

6

Nebuchadnezzar king of Babylon came up against him and bound him with bronze chains to take him to Babylon.

6

На нього пішов Навуходоно́сор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайда́ни, щоб відве́сти його до Вавило́ну.

7

Nebuchadnezzar also brought some of the articles of the house of the LORD to Babylon and put them in his temple at Babylon.

7

А дещо з по́суду Господнього дому Навуходоно́сор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.

8

Now the rest of the acts of Jehoiakim and the abominations which he did, and what was found against him, behold, they are written in the Book of the Kings of Israel and Judah. And Jehoiachin his son became king in his place.

8

А решта Єгоякимових діл та гидо́ти його, які він робив, і що зна́йдено проти нього, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхі́н.

9

Jehoiachin was eight years old when he became king, and he reigned three months and ten days in Jerusalem, and he did evil in the sight of the LORD.

9

Єгояхі́н був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе́ в Господніх оча́х.

10

Captivity in Babylon Begun

At the turn of the year King Nebuchadnezzar sent and brought him to Babylon with the valuable articles of the house of the LORD, and he made his kinsman Zedekiah king over Judah and Jerusalem.

10

А по році послав цар Навуходоно́сор, і привів його до Вавилону з дорогим по́судом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекі́ю.

11

Zedekiah Rules in Judah

Zedekiah was twenty-one years old when he became king, and he reigned eleven years in Jerusalem.

11

Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одина́дцять років.

12

He did evil in the sight of the LORD his God; he did not humble himself before Jeremiah the prophet who spoke for the LORD.

12

І робив він зло в оча́х Господа, Бога свого, — не впокори́вся перед пророком Єремією, що говорив із нака́зу Господнього.

13

He also rebelled against King Nebuchadnezzar who had made him swear allegiance by God. But he stiffened his neck and hardened his heart against turning to the LORD God of Israel.

13

І він також відкинувся від царя Навуходоно́сора, що був заприсягнув його Господом, — і вчинив твердо́ю свою шию, і став запе́клим, щоб не наверта́тися до Господа, Бога Ізраїлевого.

14

Furthermore, all the officials of the priests and the people were very unfaithful following all the abominations of the nations; and they defiled the house of the LORD which He had sanctified in Jerusalem.

14

Також усі зве́рхники священиків та наро́ду ще більше грішили, шануючи гидо́ти поган, і вони занечи́стили Господній дім, якого Він освятив в Єрусалимі.

15

The LORD, the God of their fathers, sent word to them again and again by His messengers, because He had compassion on His people and on His dwelling place;

15

А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосе́рдився над народом Своїм та над осе́лею Своєю.

16

but they continually mocked the messengers of God, despised His words and scoffed at His prophets, until the wrath of the LORD arose against His people, until there was no remedy.

16

Та вони соро́мили Божих послів, і пого́рджували їхніми слова́ми, і насміха́лися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.

17

Therefore He brought up against them the king of the Chaldeans who slew their young men with the sword in the house of their sanctuary, and had no compassion on young man or virgin, old man or infirm; He gave them all into his hand.

17

І Він навів на них халдейського царя, і той позабива́в мече́м їхніх ви́браних у домі їхньої святині, і не змилосе́рдився ані над юнако́м, ані над ді́вчиною, ані над стари́м, ані над старе́зним, — усе дав в його руку...

18

All the articles of the house of God, great and small, and the treasures of the house of the LORD, and the treasures of the king and of his officers, he brought them all to Babylon.

18

І всі речі Божого дому, вели́кі та малі́, і ска́рби дому Господнього та дому царя й його зверхників, — усе переніс до Вавилону.

19

Then they burned the house of God and broke down the wall of Jerusalem, and burned all its fortified buildings with fire and destroyed all its valuable articles.

19

І спали́ли вони Божий дім, і порозбива́ли мур Єрусалиму, і всі пала́ти його попали́ли огнем, а всі дорогі́ речі його пони́щили...

20

Those who had escaped from the sword he carried away to Babylon; and they were servants to him and to his sons until the rule of the kingdom of Persia,

20

І пішло́ на вигна́ння до Вавилону позоста́ле від меча́, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства,

21

to fulfill the word of the LORD by the mouth of Jeremiah, until the land had enjoyed its sabbaths. All the days of its desolation it kept sabbath until seventy years were complete.

21

щоб ви́повнилося Господнє слово, проре́чене Єреміїними устами, аж поки вподо́бає собі земля свої суботи, — по всі дні її спусто́шення святкува́ла вона суботи, щоб спо́внилися сімдеся́т літ.

22

Cyrus Permits Return

Now in the first year of Cyrus king of Persia — in order to fulfill the word of the LORD by the mouth of Jeremiah — the LORD stirred up the spirit of Cyrus king of Persia, so that he sent a proclamation throughout his kingdom, and also put it in writing, saying,

22

А першого року Кіра, царя перського, коли спо́внилось слово Господнє, проре́чене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кі́ра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своє́му, а також на письмі, говорячи:

23

“Thus says Cyrus king of Persia, ‘The LORD, the God of heaven, has given me all the kingdoms of the earth, and He has appointed me to build Him a house in Jerusalem, which is in Judah. Whoever there is among you of all His people, may the LORD his God be with him, and let him go up!’”

23

„Так говорить Кір, цар перський: Усі зе́мні царства дав мені Госпо́дь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усьо́го Його наро́ду, — нехай буде Госпо́дь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!“

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Огієнка

2 Chronicles 36

2 Хронік 36