New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Deliverance from the Philistines

And the men of Kiriath-jearim came and took the ark of the LORD and brought it into the house of Abinadab on the hill, and consecrated Eleazar his son to keep the ark of the LORD.

1

І прийшли осадники з Киріятяриму та й узяли скриню Господню, і принесли її в Абинадабову господу, на узгіррє, та й посьвятили сина його Елеазара на те, щоб він доглядав скринї Господньої.

2

From the day that the ark remained at Kiriath-jearim, the time was long, for it was twenty years; and all the house of Israel lamented after the LORD.

2

З того часу, як пробував ковчег у Киріят-Яримі уплило часу немало, двайцять год. І обернувсь увесь дом Ізрайлїв до Господа.

3

Then Samuel spoke to all the house of Israel, saying, “If you return to the LORD with all your heart, remove the foreign gods and the Ashtaroth from among you and direct your hearts to the LORD and serve Him alone; and He will deliver you from the hand of the Philistines.”

3

Самуїл же промовляв до всього дому Ізрайлевого так: Коли хочете знов обернутись із усього серця до Господа, так повикидайте з серед себе чужоземні боги та ті Астарти, та прихилїтесь серцем вашим до Господа, щоб вам його одного шанувати; от він і визволить вас із потали Филистійської.

4

So the sons of Israel removed the Baals and the Ashtaroth and served the LORD alone.

4

І покинули сини Ізрайлеві Баала з Астаротами, й стали служити одному Господу.

5

Then Samuel said, “Gather all Israel to Mizpah and I will pray to the LORD for you.”

5

Повелїв тодї Самуїл: Поскликайте всього Ізраїля в Массифу: помолюсь я за вас Господеві.

6

They gathered to Mizpah, and drew water and poured it out before the LORD, and fasted on that day and said there, “We have sinned against the LORD.” And Samuel judged the sons of Israel at Mizpah.

6

І зійшлись вони в Массифу, і черпали воду й виливали її перед Господом та постили того дня і признавались там: Провинили ми Господеві. І судив Самуїл суд синам Ізрайлевим у Массифі.

7

Now when the Philistines heard that the sons of Israel had gathered to Mizpah, the lords of the Philistines went up against Israel. And when the sons of Israel heard it, they were afraid of the Philistines.

7

Як же довідались Филистії, що Ізрайлитяне скупились докупи в Массифі, то двинулись туди князї Филистійські проти Ізраїля.

8

Then the sons of Israel said to Samuel, “Do not cease to cry to the LORD our God for us, that He may save us from the hand of the Philistines.”

8

І прохали Самуїла Ізрайлитяне: Не переставай благати за нас Господа, Бога нашого, щоб визволив нас із потали Филистійської!

9

Samuel took a suckling lamb and offered it for a whole burnt offering to the LORD; and Samuel cried to the LORD for Israel and the LORD answered him.

9

І взяв Самуїл ссуче ягнятко, та й принїс його Господеві на всепаленнє, і взивав Самуїл до Господа про Ізраїля, й вислухав його Господь.

10

Now Samuel was offering up the burnt offering, and the Philistines drew near to battle against Israel. But the LORD thundered with a great thunder on that day against the Philistines and confused them, so that they were routed before Israel.

10

Саме ж тодї, як Самуїл приносив усепаленнє, наближились Филистії воювати Ізраїля. Господь же загремів того дня страшенним громом над Филистіями і навів на них страх, і підлягли вони Ізраїлеві.

11

The men of Israel went out of Mizpah and pursued the Philistines, and struck them down as far as below Beth-car.

11

І вирушили Ізрайлитяне з Массифи, і вганяли за Филистіями і побивали їх мало не до Бетхору.

12

Then Samuel took a stone and set it between Mizpah and Shen, and named it Ebenezer, saying, “Thus far the LORD has helped us.”

12

Самуїл же взяв величезного каменя та й поставив його між Массифою і Сеном, і назвав його Авен-Езер*, та й промовив: Ось поки Господь дав нам підмогу!

13

So the Philistines were subdued and they did not come anymore within the border of Israel. And the hand of the LORD was against the Philistines all the days of Samuel.

13

Так упокорені стали Филистії, і не вламувались вони вже в займища Ізрайлеві; і тяготїла рука Господня на Филистіях поки було віку Самуїлового.

14

The cities which the Philistines had taken from Israel were restored to Israel, from Ekron even to Gath; and Israel delivered their territory from the hand of the Philistines. So there was peace between Israel and the Amorites.

14

Ті ж городи, що поодіймали Филистії в Ізраїля, вернулись до Ізраїля, від Аккарону та й до Гету; бо й те займище, що тягло до їх, вирвав Ізраїль із рук у Филистіїв. І настав мир між Ізраїлем і Аморіями.

15

Samuel’s Ministry

Now Samuel judged Israel all the days of his life.

15

Самуїл же суддював ув Ізраїлї поки й віку його було,

16

He used to go annually on circuit to Bethel and Gilgal and Mizpah, and he judged Israel in all these places.

16

І ходив він що року навкруги, одвідуючи Бетель і Галгал і Массифу, і судив Ізраїлеві суд на всїх сих місцях.

17

Then his return was to Ramah, for his house was there, and there he judged Israel; and he built there an altar to the LORD.

17

Тодї вертавсь у Раму, бо там жив, і там судив він Ізраїля, і спорудив там Господеві жертівника.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

1 Samuel 7

1 Самуїла 7