Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Хоменка
David Hears of Saul’s Death
After the death of Saul, David returned from striking down the Amalekites and stayed in Ziklag two days.
After the death of Saul, David returned from striking down the Amalekites and stayed in Ziklag two days.
По смерті Саула Давид, повертаючись по розгромі амалекитян, перебув два дні в Ціклазі.
On the third day a man arrived from Saul’s camp with his clothes torn and dust on his head. When he came to David, he fell to the ground to pay him honor.
Аж ось третього дня приходить чоловік із табору, від Саула; одіж на ньому розірвана, а голова порохом покрита. Приступивши до Давида, він припав обличчям до землі й поклонився.
“Where have you come from?” David asked him.
He answered, “I have escaped from the Israelite camp.”
He answered, “I have escaped from the Israelite camp.”
Спитав його Давид: “Звідки ти прийшов?” А той йому відповів: “Я врятувався з ізраїльського табору.”
“What happened?” David asked. “Tell me.”
“The men fled from the battle,” he replied. “Many of them fell and died. And Saul and his son Jonathan are dead.”
“The men fled from the battle,” he replied. “Many of them fell and died. And Saul and his son Jonathan are dead.”
Давид спитав його: “Що там сталось? Повідай мені.” А той мовив: “Військо втекло з бою, й багато з війська полягло; та й Саула з сином Йонатаном нема в живих.”
Then David said to the young man who brought him the report, “How do you know that Saul and his son Jonathan are dead?”
Тоді спитав Давид юнака, що приніс йому вістку: “Як ти знаєш, що Саул і його сини неживі?”
“I happened to be on Mount Gilboa,” the young man said, “and there was Saul, leaning on his spear, with the chariots and their drivers in hot pursuit.
Юнак-звістовник на те: “Я був випадком на горі Гільбоа, коли ж дивлюсь — Саул оперся об свій спис, а колісниці й комонники на нього натискають.
When he turned around and saw me, he called out to me, and I said, ‘What can I do?’
Він обернувсь назад, й побачивши мене, кликнув до мене; я ж відповів: Я тут.
“He asked me, ‘Who are you?’
“ ‘An Amalekite,’ I answered.
“ ‘An Amalekite,’ I answered.
І він спитав мене: Хто ти? Я відповів йому: Я амалекитянин.
“Then he said to me, ‘Stand here by me and kill me! I’m in the throes of death, but I’m still alive.’
Сказав він тоді до мене: Приступи но до мене та й убий мене, бо тривога смертна мене огорнула, хоч і життя ще все в мені.
“So I stood beside him and killed him, because I knew that after he had fallen he could not survive. And I took the crown that was on his head and the band on his arm and have brought them here to my lord.”
І приступив я й завдав йому смерть, бо знав, що він не переживе своєї поразки. Далі я зняв у нього з голови царський вінець і запинку з руки та й оце приніс сюди моєму панові.”
Then David and all the men with him took hold of their clothes and tore them.
Тоді Давид ухопився за свою одежу й роздер її, а й усі люди, що були при ньому.
They mourned and wept and fasted till evening for Saul and his son Jonathan, and for the army of the Lord and for the nation of Israel, because they had fallen by the sword.
І сумували, плачучи, й постили до вечора за Саулом, за його сином Йонатаном, за Господнім народом і за домом Ізраїля, вони бо полягли від меча.
David said to the young man who brought him the report, “Where are you from?”
“I am the son of a foreigner, an Amalekite,” he answered.
“I am the son of a foreigner, an Amalekite,” he answered.
Давид спитав юнака-звістовника: “Звідки ти?” А той: “Я син амалекитянина, поселенця.”
David asked him, “Why weren’t you afraid to lift your hand to destroy the Lord’s anointed?”
Давид сказав до нього: “Як же ти не боявся простягти руку, щоб убити помазаника Господнього?”
Then David called one of his men and said, “Go, strike him down!” So he struck him down, and he died.
Кликнув Давид до одного зо слуг і звелів: “Приступи до нього й убий його!” Той рубнув, і вмер він.
For David had said to him, “Your blood be on your own head. Your own mouth testified against you when you said, ‘I killed the Lord’s anointed.’ ”
Давид сказав до нього: “Кров твоя на твоїй голові, бо твої уста свідчили проти тебе, коли ти сказав: Я вбив Господнього помазаника.”
David’s Lament for Saul and Jonathan
David took up this lament concerning Saul and his son Jonathan,
David took up this lament concerning Saul and his son Jonathan,
Давид співав тужливу пісню над Саулом і над його сином Йонатаном;
and he ordered that the people of Judah be taught this lament of the bow (it is written in the Book of Jashar):
він учинив так, щоб навчити синів Юди, — вона записана в “Книзі Праведного”, — тож примовляв він:
“Ой, слава твоя, Ізраїлю, лежить прошита стрілами на твоїх горах! Як же то полягли хоробрі?
“Tell it not in Gath,
proclaim it not in the streets of Ashkelon,
lest the daughters of the Philistines be glad,
lest the daughters of the uncircumcised rejoice.
proclaim it not in the streets of Ashkelon,
lest the daughters of the Philistines be glad,
lest the daughters of the uncircumcised rejoice.
Не оповідайте про це в Гаті, не звіщайте по вулицях Аскалону, щоб не раділи дочки філістимлян, щоб дочки необрізаних не веселились!
Ой Гільбоа-гори! Ані роса, ні дощ нехай на вас не спадає, о поля смерти, бо там заплямлений був щит хоробрих, щит Саула, не помазаний олією ніколи,
“From the blood of the slain,
from the flesh of the mighty,
the bow of Jonathan did not turn back,
the sword of Saul did not return unsatisfied.
from the flesh of the mighty,
the bow of Jonathan did not turn back,
the sword of Saul did not return unsatisfied.
лише кров'ю поранених, туком хоробрих. Лук Йонатана не повертавсь назад ніколи, ні меч Саула — не повертався намарно.
Saul and Jonathan —
in life they were loved and admired,
and in death they were not parted.
They were swifter than eagles,
they were stronger than lions.
in life they were loved and admired,
and in death they were not parted.
They were swifter than eagles,
they were stronger than lions.
Сауле та Йонатане, любі та милі, і за життя й по смерті нерозлучні! Вони були понад орлів прудкіші, сильніші понад левів.
“Daughters of Israel,
weep for Saul,
who clothed you in scarlet and finery,
who adorned your garments with ornaments of gold.
weep for Saul,
who clothed you in scarlet and finery,
who adorned your garments with ornaments of gold.
Дочки Ізраїля, ридайте над Саулом, що одягав вас у пурпуру й дорогі тканини, чіпляв вам на одежу золоті прикраси.
“How the mighty have fallen in battle!
Jonathan lies slain on your heights.
Jonathan lies slain on your heights.
Як полягли хоробрі в битві? О Йонатане, смерть твоя зранила мене важко.
I grieve for you, Jonathan my brother;
you were very dear to me.
Your love for me was wonderful,
more wonderful than that of women.
you were very dear to me.
Your love for me was wonderful,
more wonderful than that of women.
Тужу я за тобою, мій брате Йонатане! Ти був для мене такий милий! Твоя любов була мені дорожча, ніж любов жіноча.