New International Version

Переклад Турконяка

The war between the house of Saul and the house of David lasted a long time. David grew stronger and stronger, while the house of Saul grew weaker and weaker.

1

І довготривалою була війна між домом Саула та між домом Давида. І дім Давида поступав уперед і зміцнявся, а дім Саула відступав і слабшав.

2

Sons were born to David in Hebron:
His firstborn was Amnon the son of Ahinoam of Jezreel;

2

У Хевроні в Давида народилися сини: його первородний був Амнон від Ахінооми з Єзраела,

3

his second, Kileab the son of Abigail the widow of Nabal of Carmel;
the third, Absalom the son of Maakah daughter of Talmai king of Geshur;

3

його другий син — Далуя від Авіґеї, кармилійки, і третій — Авесалом, син Маахи, дочки Толмії, царя Ґесіра,

4

the fourth, Adonijah the son of Haggith;
the fifth, Shephatiah the son of Abital;

4

і четвертий — Орнія, син Фенґіти, і п’ятий — Саватія від Авітали,

5

and the sixth, Ithream the son of David’s wife Eglah.
These were born to David in Hebron.

5

і шостий — Єтераама, від Еґли, жінки Давида. Вони народилися в Давида в Хевроні.

6

Abner Goes Over to David

During the war between the house of Saul and the house of David, Abner had been strengthening his own position in the house of Saul.

6

І сталося, коли була війна між домом Саула і між домом Давида, то Авенир був тим, хто утримував дім Саула.

7

Now Saul had had a concubine named Rizpah daughter of Aiah. And Ish-Bosheth said to Abner, “Why did you sleep with my father’s concubine?”

7

У Саула була наложниця Ресфа, дочка Яла. І Мемфівостей, син Саула, сказав до Авенира: Як це ти ввійшов до наложниці мого батька?

8

Abner was very angry because of what Ish-Bosheth said. So he answered, “Am I a dog’s head — on Judah’s side? This very day I am loyal to the house of your father Saul and to his family and friends. I haven’t handed you over to David. Yet now you accuse me of an offense involving this woman!

8

І Авенир дуже розлютився через слова Мемфівостея. І сказав йому Авенир: Хіба я є псячою головою? Сьогодні я вчинив милосердя з домом твого батька Саула, а також з братами і знайомими, і не перейшов до дому Давида, а ти сьогодні шукаєш у мене несправедливості через жінку!

9

May God deal with Abner, be it ever so severely, if I do not do for David what the Lord promised him on oath

9

Це нехай учинить Бог Авенирові, і це нехай йому додасть, бо так, як поклявся Господь Давидові, так учиню йому в цей день,

10

and transfer the kingdom from the house of Saul and establish David’s throne over Israel and Judah from Dan to Beersheba.”

10

щоб забрати царство від дому Саула й підняти престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дана аж до Вирсавії!

11

Ish-Bosheth did not dare to say another word to Abner, because he was afraid of him.

11

Мемфівостей не зміг більше відповісти Авенирові й слова, тому що боявся його.

12

Then Abner sent messengers on his behalf to say to David, “Whose land is it? Make an agreement with me, and I will help you bring all Israel over to you.”

12

І Авенир відразу відіслав послів до Давида в Телам, де він перебував, кажучи: Склади зі мною твій завіт, і ось моя рука з тобою, щоби повернути до тебе весь дім Ізраїля.

13

“Good,” said David. “I will make an agreement with you. But I demand one thing of you: Do not come into my presence unless you bring Michal daughter of Saul when you come to see me.”

13

І сказав Давид: Добре, я складу з тобою завіт, тільки я в тебе прошу одну річ, кажучи: Не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Мелхолу, дочку Саула, коли ти прийдеш побачити моє обличчя.

14

Then David sent messengers to Ish-Bosheth son of Saul, demanding, “Give me my wife Michal, whom I betrothed to myself for the price of a hundred Philistine foreskins.”

14

І відіслав Давид послів до Мемфівостея, сина Саула, кажучи: Віддай мені мою жінку Мелхолу, яку я отримав за сто крайніх плотей филистимців!

15

So Ish-Bosheth gave orders and had her taken away from her husband Paltiel son of Laish.

15

І послав Мемфівостей, і взяв її в її чоловіка, у Фалтіїла, сина Селли.

16

Her husband, however, went with her, weeping behind her all the way to Bahurim. Then Abner said to him, “Go back home!” So he went back.

16

Її чоловік ішов з нею, плачучи за нею, аж до Варакіма. І сказав йому Авенир: Іди, повернися! І той повернувся.

17

Abner conferred with the elders of Israel and said, “For some time you have wanted to make David your king.

17

І промовив Авенир до старійшин Ізраїля, кажучи: Учора й третього дня ви шукали Давида, щоб царював над вами.

18

Now do it! For the Lord promised David, ‘By my servant David I will rescue my people Israel from the hand of the Philistines and from the hand of all their enemies.’ ”

18

Тепер же вчиніть, бо Господь говорив до Давида, кажучи: Рукою мого раба Давида спасу Ізраїля з руки филистимців і з руки всіх їхніх ворогів.

19

Abner also spoke to the Benjamites in person. Then he went to Hebron to tell David everything that Israel and the whole tribe of Benjamin wanted to do.

19

І заговорив Авенир до вух Веніаміна. І пішов Авенир, щоб говорити до вух Давида в Хевроні все, що милим було в очах Ізраїля і в очах усього дому Веніаміна.

20

When Abner, who had twenty men with him, came to David at Hebron, David prepared a feast for him and his men.

20

І прийшов Авенир до Давида в Хеврон, а з ним — двадцять мужів. А Давид зробив бенкет Авенирові та мужам, які з ним.

21

Then Abner said to David, “Let me go at once and assemble all Israel for my lord the king, so that they may make a covenant with you, and that you may rule over all that your heart desires.” So David sent Abner away, and he went in peace.

21

І промовив Авенир до Давида: Встану і піду, і зберу до мого володаря-царя весь Ізраїль, і складу з тобою завіт, і царюватимеш над усіма, над чим бажає твоя душа. І Давид відіслав Авенира, і він пішов у мирі.

22

Joab Murders Abner

Just then David’s men and Joab returned from a raid and brought with them a great deal of plunder. But Abner was no longer with David in Hebron, because David had sent him away, and he had gone in peace.

22

І ось слуги Давида та Йоав приходили з подорожі й несли із собою численну здобич. Авенира не було з Давидом у Хевроні, бо він відіслав його і відпустив у мирі.

23

When Joab and all the soldiers with him arrived, he was told that Abner son of Ner had come to the king and that the king had sent him away and that he had gone in peace.

23

Йоав і все його військо прийшли, і сповістили Йоавові, кажучи: До Давида приходив Авенир, син Нира, і він його відіслав, і той відійшов у мирі.

24

So Joab went to the king and said, “What have you done? Look, Abner came to you. Why did you let him go? Now he is gone!

24

І ввійшов Йоав до царя, і сказав: Що це вчинив ти? Ось до тебе приходив Авенир, тож навіщо ти його відіслав, і він відійшов у мирі.

25

You know Abner son of Ner; he came to deceive you and observe your movements and find out everything you are doing.”

25

Хіба ти не знаєш злоби Авенира, сина Нира, що він прийшов, щоб тебе обманути і пізнати твій вихід і твій вхід, і пізнати все, що ти чиниш?

26

Joab then left David and sent messengers after Abner, and they brought him back from the cistern at Sirah. But David did not know it.

26

І повернувся Йоав від Давида, і відіслав послів за Авениром, і повертають його від джерела Сеірама. А Давид не знав.

27

Now when Abner returned to Hebron, Joab took him aside into an inner chamber, as if to speak with him privately. And there, to avenge the blood of his brother Asahel, Joab stabbed him in the stomach, and he died.

27

І повернувся Авенир у Хеврон, і звернув його Йоав на сторону від брами, щоб говорити з ним, роблячи засідку, а там ударив його в живіт, і він помер за кров Асаїла, брата Йоава.

28

Later, when David heard about this, he said, “I and my kingdom are forever innocent before the Lord concerning the blood of Abner son of Ner.

28

Після цього почув Давид і сказав: Невинний я і моє царство перед Господом навіки за кров Авенира, сина Нира.

29

May his blood fall on the head of Joab and on his whole family! May Joab’s family never be without someone who has a running sore or leprosya or who leans on a crutch or who falls by the sword or who lacks food.”

29

Нехай зійде вона на голову Йоава і на весь дім його батька, і в домі Йоава хай не переведеться той, хто має хворобливі виділення, і прокажений, хто тримає палицю, і хто поляже від меча, і кому бракує хліба!

30

(Joab and his brother Abishai murdered Abner because he had killed their brother Asahel in the battle at Gibeon.)

30

А Йоав і його брат Авесса зробили засідку на Авенира за те, що він убив Асаїла, їхнього брата, у Ґаваоні на війні.

31

Then David said to Joab and all the people with him, “Tear your clothes and put on sackcloth and walk in mourning in front of Abner.” King David himself walked behind the bier.

31

І промовив Давид до Йоава і до всього народу, який з ним: Роздеріть ваш одяг і підпережіться мішковиною, і оплакуйте Авенира! І цар Давид ішов за марами.

32

They buried Abner in Hebron, and the king wept aloud at Abner’s tomb. All the people wept also.

32

І ховають Авенира в Хевроні. Цар підвищив свій голос і заплакав над його гробницею, і весь народ плакав над Авениром.

33

The king sang this lament for Abner:
“Should Abner have died as the lawless die?

33

І заплакав цар над Авениром, і сказав: Хіба смертю Навала [1] помирає Авенир?

34

Your hands were not bound,
your feet were not fettered.
You fell as one falls before the wicked.”
And all the people wept over him again.

34

Твої руки не були зв’язані, твої ноги — не в колодках. Не прийшов ти, як Навал, ти впав перед синами несправедливості! І весь народ зібрався оплакувати його.

35

Then they all came and urged David to eat something while it was still day; but David took an oath, saying, “May God deal with me, be it ever so severely, if I taste bread or anything else before the sun sets!”

35

І прийшов увесь народ вмовити Давида їсти хліб, коли ще був день, та Давид поклявся, кажучи: Це нехай учинить мені Бог, і це додасть, коли до заходу сонця скуштую хліба чи будь-чого!

36

All the people took note and were pleased; indeed, everything the king did pleased them.

36

І весь народ пізнав, і милим було перед ними все, що зробив цар перед народом.

37

So on that day all the people there and all Israel knew that the king had no part in the murder of Abner son of Ner.

37

І пізнав увесь народ і весь Ізраїль у той день, що не від царя вийшов наказ убити Авенира, сина Нира.

38

Then the king said to his men, “Do you not realize that a commander and a great man has fallen in Israel this day?

38

І промовив цар до своїх слуг: Хіба ви не знаєте, що великий проводир у цей день упав у Ізраїлі,

39

And today, though I am the anointed king, I am weak, and these sons of Zeruiah are too strong for me. May the Lord repay the evildoer according to his evil deeds!”

39

і що я сьогодні є родичем і ставлеником царя, а ці мужі, сини Саруї, гірші за мене. Нехай віддасть Господь тому, хто чинить погане, за його злом.

Parallel

New International Version

Переклад Турконяка

2 Samuel 3

2 Самуїла 3