New International Version

Переклад Огієнка

Paul’s Ministry in Thessalonica

You know, brothers and sisters, that our visit to you was not without results.

Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марни́й він був.

We had previously suffered and been treated outrageously in Philippi, as you know, but with the help of our God we dared to tell you his gospel in the face of strong opposition.

2

Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою.

3

For the appeal we make does not spring from error or impure motives, nor are we trying to trick you.

3

Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства,

4

On the contrary, we speak as those approved by God to be entrusted with the gospel. We are not trying to please people but God, who tests our hearts.

4

але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця.

5

You know we never used flattery, nor did we put on a mask to cover up greed — God is our witness.

5

Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́!

6

We were not looking for praise from people, not from you or anyone else, even though as apostles of Christ we could have asserted our authority.

6

Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.

7

Instead, we were like young childrena among you.
Just as a nursing mother cares for her children,

7

Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх.

8

so we cared for you. Because we loved you so much, we were delighted to share with you not only the gospel of God but our lives as well.

8

Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам.

9

Surely you remember, brothers and sisters, our toil and hardship; we worked night and day in order not to be a burden to anyone while we preached the gospel of God to you.

9

Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію.

10

You are witnesses, and so is God, of how holy, righteous and blameless we were among you who believed.

10

Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими!

11

For you know that we dealt with each of you as a father deals with his own children,

11

Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних,

12

encouraging, comforting and urging you to live lives worthy of God, who calls you into his kingdom and glory.

12

просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

13

And we also thank God continually because, when you received the word of God, which you heard from us, you accepted it not as a human word, but as it actually is, the word of God, which is indeed at work in you who believe.

13

Тому́ то й ми дякуємо Богові безпереста́нку, що, прийнявши почуте від нас Сло́во Боже, прийняли́ ви не як слово лю́дське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.

14

For you, brothers and sisters, became imitators of God’s churches in Judea, which are in Christ Jesus: You suffered from your own people the same things those churches suffered from the Jews

14

Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв,

15

who killed the Lord Jesus and the prophets and also drove us out. They displease God and are hostile to everyone

15

що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям.

16

in their effort to keep us from speaking to the Gentiles so that they may be saved. In this way they always heap up their sins to the limit. The wrath of God has come upon them at last.b

16

Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

17

Paul’s Longing to See the Thessalonians

But, brothers and sisters, when we were orphaned by being separated from you for a short time (in person, not in thought), out of our intense longing we made every effort to see you.

17

А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице.

18

For we wanted to come to you — certainly I, Paul, did, again and again — but Satan blocked our way.

18

Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам.

19

For what is our hope, our joy, or the crown in which we will glory in the presence of our Lord Jesus when he comes? Is it not you?

19

Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді?

20

Indeed, you are our glory and joy.

20

Бо ви наша слава та радість!

Parallel

New International Version

Переклад Огієнка

1 Thessalonians 2

Солунян 2