New International Version

Сучасний переклад

Paul’s Ministry in Thessalonica

You know, brothers and sisters, that our visit to you was not without results.

Браття і сестри, ви самі знаєте, що наш прихід до вас не був марним.

We had previously suffered and been treated outrageously in Philippi, as you know, but with the help of our God we dared to tell you his gospel in the face of strong opposition.

2

Як вам відомо, перед нашим приходом до вас, ми зазнали страждань і зневаги у Филипах. Але з допомогою нашого Бога ми відважилися проповідувати вам Добру Звістку, що йде від Бога, незважаючи на сильний опір.

3

For the appeal we make does not spring from error or impure motives, nor are we trying to trick you.

3

Насправді вчення наше не є наслідком ні обману, ні нечистих намірів, ні лукавства.

4

On the contrary, we speak as those approved by God to be entrusted with the gospel. We are not trying to please people but God, who tests our hearts.

4

Навпаки, ми говоримо як люди, яких, після багатьох випробувань, Бог визнав гідними довіри нести Добру Звістку. Тож ми не людям намагаємося догоджати, а Богові, Який бачить, що в серцях наших.

5

You know we never used flattery, nor did we put on a mask to cover up greed — God is our witness.

5

Як ви знаєте, ми ніколи не приходили до вас з улесливими словами, проповіді наші ніколи не були засобом приховати нашу пожадливість. Бог тому свідок!

6

We were not looking for praise from people, not from you or anyone else, even though as apostles of Christ we could have asserted our authority.

6

Ми не шукали похвали ні від людей, ні від вас, ані від кого іншого.

7

Instead, we were like young childrena among you.
Just as a nursing mother cares for her children,

7

Як апостоли Христові, ми могли б використати нашу владу примусити вас допомогти нам, але ми були лагідні [1] з вами, ніби мати, яка з любов’ю дбає про дітей своїх.

8

so we cared for you. Because we loved you so much, we were delighted to share with you not only the gospel of God but our lives as well.

8

Відчуваючи таку любов до вас, ми готові були розділити з вами не лише Добру Звістку Божу, але й життя наше.

9

Surely you remember, brothers and sisters, our toil and hardship; we worked night and day in order not to be a burden to anyone while we preached the gospel of God to you.

9

Браття і сестри, я знаю, що ви пам’ятаєте наш тяжку працю. Ми працювали день і ніч, щоб нікого з вас не обтяжувати, проповідуючи вам Добру Звістку Божу.

10

You are witnesses, and so is God, of how holy, righteous and blameless we were among you who believed.

10

Ви тому свідки і Бог тому свідок, як свято, праведно й бездоганно поводилися ми з вами, віруючими.

11

For you know that we dealt with each of you as a father deals with his own children,

11

Ви добре знаєте, що ставилися ми до кожного з вас, як батько до своїх власних дітей.

12

encouraging, comforting and urging you to live lives worthy of God, who calls you into his kingdom and glory.

12

Ми підбадьорювали вас, втішали й спонукали жити так, як це бажано Богові. Він закликає вас увійти до Його Царства й розділити Його Славу.

13

And we also thank God continually because, when you received the word of God, which you heard from us, you accepted it not as a human word, but as it actually is, the word of God, which is indeed at work in you who believe.

13

Тому ми постійно дякуємо Богові, що, одержавши Послання [2] Боже, від нас почуте, ви прийняли його не як людське слово, а таким, яким воно є насправді — Посланням Божим, що діє у вас, віруючих.

14

For you, brothers and sisters, became imitators of God’s churches in Judea, which are in Christ Jesus: You suffered from your own people the same things those churches suffered from the Jews

14

Бо ви, брати і сестри, подібні до церков Господніх в Юдеї,[3] які належать Ісусу Христу: ви постраждали від своїх співвітчизників так само, як і вона [4] від своїх — юдеїв.

15

who killed the Lord Jesus and the prophets and also drove us out. They displease God and are hostile to everyone

15

Ті євреї вбили Господа Ісуса і пророків, та вигнали нас зі своєї землі. Вони не до вподоби Богові і виступають проти всіх людей.

16

in their effort to keep us from speaking to the Gentiles so that they may be saved. In this way they always heap up their sins to the limit. The wrath of God has come upon them at last.b

16

Вони намагаються перешкодити нам проповідувати поганам, щоб ті змогли спастися. Але ж всім цим вони лише додають все більше гріха до тих, що вже скоїли. І зрештою, їх спіткає гнів Божий.

17

Paul’s Longing to See the Thessalonians

But, brothers and sisters, when we were orphaned by being separated from you for a short time (in person, not in thought), out of our intense longing we made every effort to see you.

17

Щодо нас, брати і сестри, то ми розлучилися ненадовго. Ми розлучилися тілом, а не думками. Ми сповнені великого бажання побачити вас.

18

For we wanted to come to you — certainly I, Paul, did, again and again — but Satan blocked our way.

18

Так, ми дуже хотіли прийти до вас. Особливо я, Павло, знову і знову намагався прийти, але сатана перешкоджав нам.

19

For what is our hope, our joy, or the crown in which we will glory in the presence of our Lord Jesus when he comes? Is it not you?

19

Тож хіба не ви наша надія, радість і вінець наш, яким ми так пишатимемося, коли станемо перед Господом нашим Ісусом в день Його пришестя?

20

Indeed, you are our glory and joy.

20

Так, ви — наша шана і радість!

Parallel

New International Version

Сучасний переклад

1 Thessalonians 2

Солунян 2