New King James Version

Переклад Турконяка

Isaac Is Born

And the Lord visited Sarah as He had said, and the Lord did for Sarah as He had spoken.

1

І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив;

2

For Sarah conceived and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.

2

Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь.

3

And Abraham called the name of his son who was born to him — whom Sarah bore to him — Isaac.[a]

3

І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак.

4

Then Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.

4

А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог.

5

Now Abraham was one hundred years old when his son Isaac was born to him.

5

Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак.

6

And Sarah said, “God has [b]made me laugh, and all who hear will laugh with me.”

6

І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною.

7

She also said, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? For I have borne him a son in his old age.”

7

Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!

8

Hagar and Ishmael Depart

So the child grew and was weaned. And Abraham made a great feast on the same day that Isaac was weaned.

8

І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.

9

And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, scoffing.[c]

9

Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, —

10

Therefore she said to Abraham, “Cast out this bondwoman and her son; for the son of this bondwoman shall not be heir with my son, namely with Isaac.”

10

і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком.

11

And the matter was very [d]displeasing in Abraham’s sight because of his son.

11

Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина,

12

But God said to Abraham, “Do not let it be displeasing in your sight because of the lad or because of your bondwoman. Whatever Sarah has said to you, listen to her voice; for in Isaac your seed shall be called.

12

та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство.

13

Yet I will also make a nation of the son of the bondwoman, because he is your [e]seed.”

13

А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.

14

So Abraham rose early in the morning, and took bread and [f]a skin of water; and putting it on her shoulder, he gave it and the boy to Hagar, and sent her away. Then she departed and wandered in the Wilderness of Beersheba.

14

Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви.

15

And the water in the skin was used up, and she placed the boy under one of the shrubs.

15

Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен

16

Then she went and sat down across from him at a distance of about a bowshot; for she said to herself, “Let me not see the death of the boy.” So she sat opposite him, and lifted her voice and wept.

16

і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.

17

And God heard the voice of the lad. Then the angel of God called to Hagar out of heaven, and said to her, “What ails you, Hagar? Fear not, for God has heard the voice of the lad where he is.

17

Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є.

18

Arise, lift up the lad and hold him with your hand, for I will make him a great nation.”

18

Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом.

19

Then God opened her eyes, and she saw a well of water. And she went and filled the skin with water, and gave the lad a drink.

19

І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині.

20

So God was with the lad; and he grew and dwelt in the wilderness, and became an archer.

20

Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником.

21

He dwelt in the Wilderness of Paran; and his mother took a wife for him from the land of Egypt.

21

Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.

22

A Covenant with Abimelech

And it came to pass at that time that Abimelech and Phichol, the commander of his army, spoke to Abraham, saying, “God is with you in all that you do.

22

Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш.

23

Now therefore, swear[g] to me by God that you will not deal falsely with me, with my offspring, or with my posterity; but that according to the kindness that I have done to you, you will do to me and to the land in which you have dwelt.”

23

Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився.

24

And Abraham said, “I will swear.”

24

І Авраам відповів: Я клянусь!

25

Then Abraham rebuked Abimelech because of a well of water which Abimelech’s servants had seized.

25

Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха.

26

And Abimelech said, “I do not know who has done this thing; you did not tell me, nor had I heard of it until today.”

26

Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні.

27

So Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimelech, and the two of them made a [h]covenant.

27

І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.

28

And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.

28

І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари.

29

Then Abimelech asked Abraham, “What is the meaning of these seven ewe lambs which you have set by themselves?”

29

І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо?

30

And he said, “You will take these seven ewe lambs from my hand, that they may be my witness that I have dug this well.”

30

Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю.

31

Therefore he called that place [i]Beersheba, because the two of them swore an oath there.

31

Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися.

32

Thus they made a covenant at Beersheba. So Abimelech rose with Phichol, the commander of his army, and they returned to the land of the Philistines.

32

Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю.

33

Then Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there called on the name of the Lord, the Everlasting God.

33

А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.

34

And Abraham stayed in the land of the Philistines many days.

34

Прожив Авраам у Филистимській землі багато днів.

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Genesis 21

Буття 21