New King James Version

Переклад Турконяка

Egypt Attacks Judah

Now it came to pass, when Rehoboam had established the kingdom and had strengthened himself, that he forsook the law of the Lord, and all Israel along with him.

1

І сталося, коли утвердилося царство Ровоама, коли він закріпився на престолі, то залишив Господні заповіді, а з ним — і весь Ізраїль.

2

And it happened in the fifth year of King Rehoboam that Shishak king of Egypt came up against Jerusalem, because they had transgressed against the Lord,

2

І сталося, на п’ятому році царювання Ровоама проти Єрусалима виступив Сусакім, єгипетський цар, бо вони згрішили перед Господом,

3

with twelve hundred chariots, sixty thousand horsemen, and people without number who came with him out of Egypt — the Lubim and the Sukkiim and the Ethiopians.

3

з тисячею двомастами колісницями і шістдесятьма тисячами кінноти, а народові, який ішов з ним з Єгипту, лівійців, троґлодійців і ефіопів, не було рахунку.

4

And he took the fortified cities of Judah and came to Jerusalem.

4

Вони заволоділи укріпленими містами, які були в Юди, і він підійшов до Єрусалима.

5

Then Shemaiah the prophet came to Rehoboam and the leaders of Judah, who were gathered together in Jerusalem because of Shishak, and said to them, “Thus says the Lord: ‘You have forsaken Me, and therefore I also have left you in the hand of Shishak.’ ”

5

Пророк Самея прийшов до Ровоама і до володарів Юди, які були зібрані в Єрусалимі через наступ Сусакіма, і сказав їм: Так промовив Господь: Ви покинули Мене, то і Я залишу вас у руці Сусакіма!

6

So the leaders of Israel and the king humbled themselves; and they said, “The Lord is righteous.”

6

Тож володарі Ізраїля та цар були засоромлені, і вони сказали: Праведний Господь!

7

Now when the Lord saw that they humbled themselves, the word of the Lord came to Shemaiah, saying, “They have humbled themselves; therefore I will not destroy them, but I will grant them some deliverance. My wrath shall not be poured out on Jerusalem by the hand of Shishak.

7

Коли ж Господь побачив, що вони покаялися, то було промовлене Господнє слово до Самеї: Вони покаялися, не вигублю їх! Я дам їм ненадовго порятунок, і Мій гнів не виллється проти Єрусалима,

8

Nevertheless they will be his servants, that they may distinguish My service from the service of the kingdoms of the nations.”

8

бо будуть слугами і пізнають Моє служіння і служіння царства землі.

9

So Shishak king of Egypt came up against Jerusalem, and took away the treasures of the house of the Lord and the treasures of the king’s house; he took everything. He also carried away the gold shields which Solomon had made.

9

І прийшов Сусакім, цар Єгипту, і взяв скарби, що в домі Господа, і скарби, що в домі царя, — усе забрав. І взяв золоті щити, які зробив Соломон,

10

Then King Rehoboam made bronze shields in their place, and committed them to the hands of the captains of the guard, who guarded the doorway of the king’s house.

10

тож Ровоам зробив замість них мідні щити. Сусакім поставив над ним володарів-супроводжуючих, які охороняли брами царя.

11

And whenever the king entered the house of the Lord, the guard would go and bring them out; then they would take them back into the guardroom.

11

І було, коли цар входив до Господнього дому, входили супроводжуючі охоронці й ті, які повертаються назустріч супроводжуючим.

12

When he humbled himself, the wrath of the Lord turned from him, so as not to destroy him completely; and things also went well in Judah.

12

А коли він покаявся, то гнів Господа відвернувся від нього, і він не був на вигублення до кінця, бо і в Юди були добрі діла.

13

The End of Rehoboam’s Reign

Thus King Rehoboam strengthened himself in Jerusalem and reigned. Now Rehoboam was forty-one years old when he became king; and he reigned seventeen years in Jerusalem, the city which the Lord had chosen out of all the tribes of Israel, to put His name there. His mother’s name was Naamah, an Ammonitess.

13

Ровоам закріпився в Єрусалимі й зацарював. Ровоам мав сорок один рік, коли він зацарював, і вісімнадцять років царював у Єрусалимі, у місті, яке Господь вибрав з усіх племен синів Ізраїля, щоб там назвати Своє Ім’я. А ім’я його матері — Ноомма, амманійка.

14

And he did evil, because he did not prepare his heart to seek the Lord.

14

І він чинив зло, бо не спрямував свого серця, щоб шукати Господа.

15

The acts of Rehoboam, first and last, are they not written in the book of Shemaiah the prophet, and of Iddo the seer concerning genealogies? And there were wars between Rehoboam and Jeroboam all their days.

15

А решта оповідей про Ровоама, перші й останні, та про його діяльність, ось чи не записані вони в словах пророка Самея і Адда видючого? І всі дні Ровоам воював з Єровоамом.

16

So Rehoboam [a]rested with his fathers, and was buried in the City of David. Then Abijah[b] his son reigned in his place.

16

Ровоам помер, і його поховали з його батьками, його поховали в місті Давида, а замість нього зацарював Авія, його син.

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

2 Chronicles 12

2 Хронік 12