New King James Version

Переклад Турконяка

Job’s Discourse on the Wicked

Then Job answered and said:

1

Підхопивши, Йов промовив:

2

“Listen carefully to my speech,
And let this be your [a]consolation.

2

Послухайте, послухайте моїх слів, щоб хоч у цьому була мені від вас потіха!

3

Bear with me that I may speak,
And after I have spoken, keep mocking.

3

Проклинайте мене, я ж говоритиму, тоді не висміюватимете мене.

4

“As for me, is my complaint against man?
And if it were, why should I not be impatient?

4

Бо що ж? Хіба моє оскарження людини? І чому через це мені не обурюватися?

5

Look at me and be astonished;
Put your hand over your mouth.

5

Дивлячись на мене, дивуєтеся, поклавши руки на уста.

6

Even when I remember I am terrified,
And trembling takes hold of my flesh.

6

Бо коли згадаю, то турбуюся, і болі охоплюють моє тіло.

7

Why do the wicked live and become old,
Yes, become mighty in power?

7

Чому безбожні живуть і досягають старості в багатстві?

8

Their descendants are established with them in their sight,
And their offspring before their eyes.

8

Їхнє насіння по душі, і їхні діти перед очима.

9

Their houses are safe from fear,
Neither is [b]the rod of God upon them.

9

Їхнім сім’ям щастить, страху ж ніде не помітно, і бича від Господа на них немає.

10

Their bull breeds without failure;
Their cow calves without miscarriage.

10

Їхня корова не скинула теляти, є збережена їхня худоба, яка була тільна — не втратила.

11

They send forth their little ones like a flock,
And their children dance.

11

Тож залишаються, як вічні вівці, а їхні діти забавляються,

12

They sing to the tambourine and harp,
And rejoice to the sound of the flute.

12

взявши псалтир і гусла, і веселяться під звуки музики.

13

They spend their days in wealth,
And [c]in a moment go down to the [d]grave.

13

Закінчили в добрі своє життя, і заснули в спокої аду.

14

Yet they say to God, ‘Depart from us,
For we do not desire the knowledge of Your ways.

14

А він до Господа промовляє: Відступи від мене, не бажаю знати Твоїх доріг!

15

Who is the Almighty, that we should serve Him?
And what profit do we have if we pray to Him?’

15

Хто Такий Всесильний, що Йому служитимемо? І яка вигода, коли Його зустрінемо?

16

Indeed [e]their prosperity is not in their hand;
The counsel of the wicked is far from me.

16

Бо в їхніх руках було добро, і діла безбожних Він не помічає.

17

“How often is the lamp of the wicked put out?
How often does their destruction come upon them,
The sorrows God distributes in His anger?

17

Ні, але й світильник безбожних погасне, надійде ж на них знищення, і від гніву прийдуть їхні болі.

18

They are like straw before the wind,
And like chaff that a storm [f]carries away.

18

Вони ж будуть, наче полова перед вітром, чи наче порох, якого підняла вітряна буря.

19

They say, ‘God [g]lays up [h]one’s iniquity for his children’;
Let Him recompense him, that he may know it.

19

Нехай синам не стане їхнього майна! Він йому віддасть і взнає.

20

Let his eyes see his destruction,
And let him drink of the wrath of the Almighty.

20

Хай його очі побачать власну загибель, і Господь хай його не врятує.

21

For what does he care about his household after him,
When the number of his months is cut in half?

21

Бо яке його бажання з ним у його домі? І кількість його місяців була порахована.

22

“Can anyone teach God knowledge,
Since He judges those on high?

22

Хіба Господь не є Той, Хто навчає розуму і вміння? Він же судитиме вбивць.

23

One dies in his full strength,
Being wholly at ease and secure;

23

Цей помре в силі своєї простоти, будучи повністю в добрі, та процвітаючий.

24

His [i]pails are full of milk,
And the marrow of his bones is moist.

24

І його нутрощі сповнені жиру, шпик же його розливається.

25

Another man dies in the bitterness of his soul,
Never having eaten with pleasure.

25

А той вмирає від гіркоти душі, бо не їсть нічого доброго.

26

They lie down alike in the dust,
And worms cover them.

26

Та вони разом сплять у землі, і гниль їх покрила.

27

“Look, I know your thoughts,
And the schemes with which you would wrong me.

27

Як знаю я вас, що сміливо на мене нападаєте.

28

For you say,
‘Where is the house of the prince?
And where is [j]the tent,
The dwelling place of the wicked?’

28

Бо скажете: Де є дім володаря? І де є покриття наметів безбожних?

29

Have you not asked those who travel the road?
And do you not know their signs?

29

Запитаєте дорогу в тих, хто проходить, і не знехтуйте їхні знаки.

30

For the wicked are reserved for the day of doom;
They shall be brought out on the day of wrath.

30

Адже лиходієві легко буде до дня знищення, до дня його гніву буде він доведений.

31

Who condemns his way to his face?
And who repays him for what he has done?

31

Хто сповістить перед ним його дорогу? Він сам зробив, хто йому віддасть?

32

Yet he shall be brought to the grave,
And a vigil kept over the tomb.

32

Тож він був відведений до гробів і пильнував на труні.

33

The clods of the valley shall be sweet to him;
Everyone shall follow him,
As countless have gone before him.

33

Солодкими для нього були каміння потоку… а за ним відійде кожний чоловік, і незчисленні — перед ним.

34

How then can you comfort me with empty words,
Since [k]falsehood remains in your answers?”

34

Як же мене пустим потішаєте? Тож від вас я не маю жодного заспокоєння.

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Job 21

Йова 21