New King James Version

Переклад Турконяка

Job: My Complaint Is Just

Then Job answered and said:

1

Підхопивши, Йов сказав:

2

“Oh, that my grief were fully weighed,
And my calamity laid with it on the scales!

2

Якби хтось дійсно зважив [1] мою лють, а мої болі взяв би разом на вагу,

3

For then it would be heavier than the sand of the sea —
Therefore my words have been rash.

3

то були б тяжчі за пісок, що на березі моря. Але, як здається, мої слова погані.

4

For the arrows of the Almighty are within me;
My spirit drinks in their poison;
The terrors of God are arrayed against me.

4

Адже в моєму тілі є Господні стріли, лють яких випиває мою кров. Коли почну говорити, колють мене.

5

Does the wild donkey bray when it has grass,
Or does the ox low over its fodder?

5

Бо що ж? Чи без причини закричить дикий осел, хіба ж не шукаючи їжі? Хіба ж реве бик біля ясел, коли має їжу?

6

Can flavorless food be eaten without salt?
Or is there any taste in the white of an egg?

6

Чи ж їдять хліб без солі? І хіба є смак у пустих словах?

7

My soul refuses to touch them;
They are as loathsome food to me.

7

Бо моя душа не може зупинитися. Бо я вважаю за огидну свою їжу, наче запах лева.

8

“Oh, that I might have my request,
That God would grant me the thing that I long for!

8

О, коли б Він дав мені, щоб виконалося моє прохання, і мою надію дав би Господь!

9

That it would please God to crush me,
That He would loose His hand and cut me off!

9

Нехай Господь, почавши, зранить мене, та до кінця мене не вигубить.

10

Then I would still have comfort;
Though in anguish I would exult,
He will not spare;
For I have not concealed the words of the Holy One.

10

Нехай буде для мене гробницею місто, на мурах якого я скакав у ньому. Я не перестану, бо я не переступив святих слів мого Бога.

11

“What strength do I have, that I should hope?
And what is my end, that I should prolong my life?

11

Бо ж яка моя сила, що я терплю? Чи який мій час, що тримається моя душа?

12

Is my strength the strength of stones?
Or is my flesh bronze?

12

Хіба моя міць — міцність каменю? Хіба моє тіло з міді?

13

Is my help not within me?
And is success driven from me?

13

Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.

14

“To him who is [a]afflicted, kindness should be shown by his friend,
Even though he forsakes the fear of the Almighty.

14

Покинуло мене милосердя, і Господня допомога знехтувала мною.

15

My brothers have dealt deceitfully like a brook,
Like the streams of the brooks that pass away,

15

Не поглянули на мене мої близькі. Наче потік, що відходить, чи наче хвиля вони пройшли повз мене.

16

Which are dark because of the ice,
And into which the snow vanishes.

16

Ті, хто мене шанував, тепер напали на мене, наче сніг чи суцільний лід.

17

When it is warm, they cease to flow;
When it is hot, they vanish from their place.

17

Так, як коли настала спека, розтопились і невідомо чим було,

18

The paths of their way turn aside,
They go nowhere and perish.

18

так і я, покинутий усіма, пропав я і став бездомним.

19

The caravans of Tema look,
The travelers of Sheba hope for them.

19

Гляньте на дороги теманців, ви, які оточуєте дороги сабонців.

20

They are disappointed[b] because they were confident;
They come there and are confused.

20

І стидові підпадуть ті, хто надіється на міста і маєтки.

21

For now you are nothing,
You see terror and are afraid.

21

Тож і ви напали на мене без милосердя, наче перелякалися, бачачи мою рану.

22

Did I ever say, ‘Bring something to me’?
Or, ‘Offer a bribe for me from your wealth’?

22

Що ж бо? Чи я щось у вас попросив, чи потребую вашої сили,

23

Or, ‘Deliver me from the enemy’s hand’?
Or, ‘Redeem me from the hand of oppressors’?

23

щоб врятуватися від ворогів, чи спастися з руки володарів?

24

“Teach me, and I will hold my tongue;
Cause me to understand wherein I have erred.

24

Повчіть мене, я ж мовчатиму! Якщо я в чомусь заблукав, вкажіть мені!

25

How forceful are right words!
But what does your arguing prove?

25

Але як видно, неприємні слова праведного, бо не у вас прошу сили.

26

Do you intend to rebuke my words,
And the speeches of a desperate one, which are as wind?

26

І ваше звинувачення словам не зупинить мене, бо я не сприйму висловів ваших промов.

27

Yes, you overwhelm the fatherless,
And you undermine your friend.

27

Адже ви лише нападаєте на сироту, наскакуєте на вашого друга.

28

Now therefore, be pleased to look at me;
For I would never lie to your face.

28

Тепер же, поглянувши на ваші обличчя, не скажу неправди.

29

Yield now, let there be no injustice!
Yes, concede, my righteousness [c]still stands!

29

Сидіть же, і нехай не буде неправедності, і знову приєднайтеся до праведних.

30

Is there injustice on my tongue?
Cannot my [d]taste discern the unsavory?

30

Адже немає неправди на моєму язику. Хіба моя гортань не розсуджує розумне?

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Job 6

Йова 6