New King James Version

Переклад Огієнка

The Beginning of Knowledge

The proverbs of Solomon the son of David, king of Israel:

1

При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —

2

To know wisdom and instruction,
To [a]perceive the words of understanding,

2

щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,

3

To receive the instruction of wisdom,
Justice, judgment, and equity;

3

щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,

4

To give prudence to the simple,
To the young man knowledge and discretion —

4

щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.

5

A wise man will hear and increase learning,
And a man of understanding will [b]attain wise counsel,

5

Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,

6

To understand a proverb and an enigma,
The words of the wise and their riddles.

6

щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.

7

The fear of the Lord is the beginning of knowledge,
But fools despise wisdom and instruction.

7

Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.

8

Shun Evil Counsel

My son, hear the instruction of your father,
And do not forsake the law of your mother;

8

Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —

9

For they will be a graceful ornament on your head,
And chains about your neck.

9

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.

10

My son, if sinners entice you,
Do not consent.

10

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !

11

If they say, “Come with us,
Let us lie in wait to shed blood;
Let us lurk secretly for the innocent without cause;

11

Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,

12

Let us swallow them alive like [c]Sheol,
And whole, like those who go down to the Pit;

12

живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!

13

We shall find all kinds of precious [d]possessions,
We shall fill our houses with [e]spoil;

13

Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.

14

Cast in your lot among us,
Let us all have one purse” —

14

Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —

15

My son, do not walk in the way with them,
Keep your foot from their path;

15

сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,

16

For their feet run to evil,
And they make haste to shed blood.

16

бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17

Surely, in [f]vain the net is spread
In the sight of any [g]bird;

17

Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:

18

But they lie in wait for their own blood,
They lurk secretly for their own lives.

18

то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!

19

So are the ways of everyone who is greedy for gain;
It takes away the life of its owners.

19

Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!

20

The Call of Wisdom

Wisdom calls aloud [h]outside;
She raises her voice in the open squares.

20

Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,

21

She cries out in the [i]chief concourses,
At the openings of the gates in the city
She speaks her words:

21

на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:

22

“How long, you [j]simple ones, will you love [k]simplicity?
For scorners delight in their scorning,
And fools hate knowledge.

22

„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания?

23

Turn at my rebuke;
Surely I will pour out my spirit on you;
I will make my words known to you.

23

Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!

24

Because I have called and you refused,
I have stretched out my hand and no one regarded,

24

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

25

Because you disdained all my counsel,
And would have none of my rebuke,

25

І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

26

I also will laugh at your calamity;
I will mock when your terror comes,

26

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

27

When your terror comes like a storm,
And your destruction comes like a whirlwind,
When distress and anguish come upon you.

27

Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

28

“Then they will call on me, but I will not answer;
They will seek me diligently, but they will not find me.

28

тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

29

Because they hated knowledge
And did not choose the fear of the Lord,

29

за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

30

They would have none of my counsel
And despised my every rebuke.

30

не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

31

Therefore they shall eat the fruit of their own way,
And be filled to the full with their own fancies.

31

І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —

32

For the [l]turning away of the simple will slay them,
And the complacency of fools will destroy them;

32

бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!

33

But whoever listens to me will dwell safely,
And will be [m]secure, without fear of evil.”

33

А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“

Parallel

New King James Version

Переклад Огієнка

Proverbs 1

Приповістей 1