New King James Version

He has made everything beautiful in its time. Also He has put eternity in their hearts, except that no one can find out the work that God does from beginning to end.

11

Усе Він зробив добре у свій час і вік дав у їхнє серце, аби чоловік не знайшов творіння, яке Бог зробив від початку і аж до кінця.

12

I know that nothing is better for them than to rejoice, and to do good in their lives,

12

Я пізнав, що немає в них нічого кращого, хіба лише веселитися і робити добро у своєму житті.

13

and also that every man should eat and drink and enjoy the good of all his labor — it is the gift of God.

13

І кожна людина, яка їсть, п’є і бачить добро в усьому його труді — це Божий дар.

14

I know that whatever God does,
It shall be forever.
Nothing can be added to it,
And nothing taken from it.
God does it, that men should fear before Him.

14

Я пізнав, що все, що зробив Бог, воно перебуватиме навіки. До нього немає що додати, і від нього немає що відняти, і Бог зробив, аби боялися Його обличчя.

15

That which is has already been,
And what is to be has already been;
And God [b]requires an account of [c]what is past.

15

Те, що сталося, вже є, і що має статися, вже відбулося, і Бог дослідить те, що пробігає.

16

Injustice Seems to Prevail

Moreover I saw under the sun:
In the place of [d]judgment,
Wickedness was there;
And in the place of righteousness,
[e]Iniquity was there.

16

І ще побачив я під сонцем: місце суду, а там — безбожний, і місце праведного, а там — безбожний.

17

I said in my heart,
“God shall judge the righteous and the wicked,
For there is a time there for every [f]purpose and for every work.”

17

Я промовив у своєму серці: Праведного і безбожного судить Бог, бо час на всяке діло і на всяке творіння.

18

I said in my heart, “Concerning the condition of the sons of men, God tests them, that they may see that they themselves are like animals.”

18

Там я сказав у своєму серці про мову людських синів, що їх розсуджує Бог, і щоб показати їм, що й вони є тваринами.

19

For what happens to the sons of men also happens to animals; one thing befalls them: as one dies, so dies the other. Surely, they all have one breath; man has no advantage over animals, for all is vanity.

19

Бо випадок людських синів і випадок тварин, — у них один випадок. Як смерть цього, так смерть іншого, і дух в усіх. І що більшого має людина від тварини? Нічого, бо все — марнота!

20

All go to one place: all are from the dust, and all return to dust.

20

Усе йде на одне місце. Усе постало із землі, і все до землі повертається.

21

Who[g] knows the spirit of the sons of men, which goes upward, and the spirit of the animal, which goes down to the earth?

21

І хто знає, чи дух людських синів підноситься вгору, і чи дух худоби сходить вниз у землю?

22

So I perceived that nothing is better than that a man should rejoice in his own works, for that is his [h]heritage. For who can bring him to see what will happen after him?

22

І я побачив, що немає добра, хіба тільки те, що людина розвеселиться у своїх творіннях, бо це її частка. Адже хто його поведе побачити те, що буде після нього?

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Ecclesiastes 3

Екклезіаста 3