Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Огієнка
Sword, Famine, and Pestilence
The word of the Lord that came to Jeremiah concerning the droughts.
The word of the Lord that came to Jeremiah concerning the droughts.
Слово Господнє до Єремії, що було в справі посу́хи.
“Judah mourns,
And her gates languish;
They mourn for the land,
And the cry of Jerusalem has gone up.
And her gates languish;
They mourn for the land,
And the cry of Jerusalem has gone up.
„Упала в жало́бу Юдея, а брами її ослабі́ли, насу́пилися на землі, і знявся крик Єрусалиму.
Their nobles have sent their lads for water;
They went to the cisterns and found no water.
They returned with their vessels empty;
They were ashamed and confounded
And covered their heads.
They went to the cisterns and found no water.
They returned with their vessels empty;
They were ashamed and confounded
And covered their heads.
А вельмо́жі її своїх слуг посилають по во́ду, — вони йдуть до крини́ці — й води не знахо́дять, їхній по́суд порожній верта́ється. Засоро́мляться та зашарі́ють вони, і свої го́лови понакрива́ють.
Because the ground is parched,
For there was no rain in the land,
The plowmen were ashamed;
They covered their heads.
For there was no rain in the land,
The plowmen were ashamed;
They covered their heads.
Тому́, що земля стала спра́гла, бо дощу́ не було на землі, засоро́милися рільники́, свої го́лови понакрива́ли.
Навіть ла́ня на полі поро́дить сарня́тко та й кине, бо немає трави.
And the wild donkeys stood in the desolate heights;
They sniffed at the wind like jackals;
Their eyes failed because there was no grass.”
They sniffed at the wind like jackals;
Their eyes failed because there was no grass.”
Навіть дикі осли́ поставали на голих гора́х, вітер втягують, мов ті шака́ли, і ме́ркнуть їм очі, бо немає трави.
O Lord, though our iniquities testify against us,
Do it for Your name’s sake;
For our backslidings are many,
We have sinned against You.
Do it for Your name’s sake;
For our backslidings are many,
We have sinned against You.
Якщо проти нас свідчать наші провини, о Господи, то зроби ради Йме́ння Свого́, бо намно́жились наші відсту́пники, ми Тобі нагріши́ли!
O the Hope of Israel, his Savior in time of trouble,
Why should You be like a stranger in the land,
And like a traveler who turns aside to tarry for a night?
Why should You be like a stranger in the land,
And like a traveler who turns aside to tarry for a night?
О надіє Ізраїлева, о Спасителю в ча́сі недолі, — нащо будеш Ти в Кра́ї, як той чужани́ця, й як той подоро́жній, що намета лише на ночлі́г розтяга́є?
Why should You be like a man astonished,
Like a mighty one who cannot save?
Yet You, O Lord, are in our midst,
And we are called by Your name;
Do not leave us!
Like a mighty one who cannot save?
Yet You, O Lord, are in our midst,
And we are called by Your name;
Do not leave us!
Нащо будеш Ти, мов людина остовпі́ла, немов той сила́ч, що не може спасти́? Таж Ти в нашій сере́дині, Господи, Йме́ння ж Твоє на нас кли́четься, — не залиша́й нас!
Thus says the Lord to this people:
“Thus they have loved to wander;
They have not restrained their feet.
Therefore the Lord does not accept them;
He will remember their iniquity now,
And punish their sins.”
“Thus they have loved to wander;
They have not restrained their feet.
Therefore the Lord does not accept them;
He will remember their iniquity now,
And punish their sins.”
Так говорить Господь до наро́ду цього́: Так люблять вони волочи́тись, а не стри́мувати своїх ніг, тому́ то не має Господь уподо́бання в них, — Він тепер їхню провину згада́є, і їхній гріх покарає!
Then the Lord said to me, “Do not pray for this people, for their good.
І промовив до мене Госпо́дь: Не молись за наро́д цей на добре йому́:
When they fast, I will not hear their cry; and when they offer burnt offering and grain offering, I will not accept them. But I will consume them by the sword, by the famine, and by the pestilence.”
Як вони будуть по́стити, Я не послухаю їхніх блага́нь, а коли принесуть цілопа́лення й дар, Я їх не прийму́, — бо Я повигу́блюю всіх їх мечем, і голодом, і морови́цею!
А я відказав: О Господи, Боже! Ось пророки гово́рять до них: „Ви не бу́дете бачити меча́, і не буде вам голоду, правдивий бо мир в цьому місці вам дам!“
Та промовив до мене Господь: Ці пророки неправду Іме́нням Моїм пророкують: Я їх не посилав, і не наказував їм, і їм не говорив! Вони вам пророкують невірні виді́ння та ча́ри, нікче́мність й ома́ну свого се́рця.
Therefore thus says the Lord concerning the prophets who prophesy in My name, whom I did not send, and who say, ‘Sword and famine shall not be in this land’ — ‘By sword and famine those prophets shall be consumed!
Тому так промовляє Господь на пророків, які пророкують Іме́нням Моїм, хоч Я не посилав їх, та що кажуть вони: „Меч та голод не буде в цім кра́ї“: від меча́ та від голоду згинуть пророки такі!
And the people to whom they prophesy shall be cast out in the streets of Jerusalem because of the famine and the sword; they will have no one to bury them — them nor their wives, their sons nor their daughters — for I will pour their wickedness on them.’
А наро́д, що таке пророку́ють йому́, розки́даний буде по вулицях Єрусалиму від голоду та від меча́, і не буде кому поховати його́, — вони й їхні жінки́, й їхні сини та їхні до́чки, і виллю на них їхнє зло!
“Therefore you shall say this word to them:
‘Let my eyes flow with tears night and day,
And let them not cease;
For the virgin daughter of my people
Has been broken with a mighty stroke, with a very severe blow.
‘Let my eyes flow with tears night and day,
And let them not cease;
For the virgin daughter of my people
Has been broken with a mighty stroke, with a very severe blow.
І ти скажеш до них оце слово: Хай заходять удень та вночі мої очі слізьми́, і нехай не зати́хнуть, бо ді́вчина, доня народу мого́, буде побита великим нещастям, дуже болю́чим уда́ром!
If I go out to the field,
Then behold, those slain with the sword!
And if I enter the city,
Then behold, those sick from famine!
Yes, both prophet and priest go about in a land they do not know.’ ”
Then behold, those slain with the sword!
And if I enter the city,
Then behold, those sick from famine!
Yes, both prophet and priest go about in a land they do not know.’ ”
Якщо ви́йду на поле — ось побиті мече́м, й якщо ви́йду до міста — ось помлі́лі із го́лоду, і навіть пророк та священик шмигля́ють по кра́ю, якого не знають.
The People Plead for Mercy
Have You utterly rejected Judah?
Has Your soul loathed Zion?
Why have You stricken us so that there is no healing for us?
We looked for peace, but there was no good;
And for the time of healing, and there was trouble.
Have You utterly rejected Judah?
Has Your soul loathed Zion?
Why have You stricken us so that there is no healing for us?
We looked for peace, but there was no good;
And for the time of healing, and there was trouble.
Чи насправді покинув Ти Юду? Чи й Сіоном гиду́є душа Твоя? Чому вра́зив Ти нас — і немає нам ліку? Ми чекаємо миру — й немає добра, і ча́су вздоро́влення — та ось тільки жах!
We acknowledge, O Lord, our wickedness
And the iniquity of our fathers,
For we have sinned against You.
And the iniquity of our fathers,
For we have sinned against You.
Знаємо, Господи, нашу безбожність, вину наших батькі́в, бо ми проти Тебе згріши́ли, —
Do not abhor us, for Your name’s sake;
Do not disgrace the throne of Your glory.
Remember, do not break Your covenant with us.
Do not disgrace the throne of Your glory.
Remember, do not break Your covenant with us.
та не відкида́й нас ради Йме́ння Свого́, не безчесть трону слави Своєї, пам'ятай, не зламай заповіту Свого із нами!
Are there any among the idols of the nations that can cause rain?
Or can the heavens give showers?
Are You not He, O Lord our God?
Therefore we will wait for You,
Since You have made all these.
Or can the heavens give showers?
Are You not He, O Lord our God?
Therefore we will wait for You,
Since You have made all these.
Хіба є між марни́ми божка́ми пога́нів такі, що спуска́ють дощі? І чи небо саме дає зли́ву? Чи ж не Ти — Господь Бог наш? Тому́ то на Тебе наді́ємось ми, бо Ти це все чи́ниш!