New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Israel’s Rejection Not Total

I say then, has God cast away His people? Certainly not! For I also am an Israelite, of the seed of Abraham, of the tribe of Benjamin.

1

Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насїння Авраамового, із роду Беняминового.

2

God has not cast away His people whom He foreknew. Or do you not know what the Scripture says of Elijah, how he pleads with God against Israel, saying,

2

Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаєте, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаєть ся до Бога проти Ізраїля, глаголючи:

3

“Lord, they have killed Your prophets and torn down Your altars, and I alone am left, and they seek my life”?

3

Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.

4

But what does the divine response say to him? “I have reserved for Myself seven thousand men who have not bowed the knee to Baal.”

4

Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.

5

Even so then, at this present time there is a remnant according to the election of grace.

5

Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодатї.

6

And if by grace, then it is no longer of works; otherwise grace is no longer grace. [a]But if it is of works, it is no longer grace; otherwise work is no longer work.

6

Коли ж по благодатї, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по дїлам, то більш нема благодатї; ато дїло не було б уже більш дїлом.

7

What then? Israel has not obtained what it seeks; but the elect have obtained it, and the rest were blinded.

7

Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,

8

Just as it is written:
“God has given them a spirit of stupor,
Eyes that they should not see
And ears that they should not hear,
To this very day.”

8

(яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.

9

And David says:
“Let their table become a snare and a trap,
A stumbling block and a recompense to them.

9

І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.

10

Let their eyes be darkened, so that they do not see,
And bow down their back always.”

10

Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.

11

Israel’s Rejection Not Final

I say then, have they stumbled that they should fall? Certainly not! But through their [b]fall, to provoke them to jealousy, salvation has come to the Gentiles.

11

Глаголю й питаю тепер: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.

12

Now if their [c]fall is riches for the world, and their failure riches for the Gentiles, how much more their fullness!

12

Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?

13

For I speak to you Gentiles; inasmuch as I am an apostle to the Gentiles, I magnify my ministry,

13

Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,

14

if by any means I may provoke to jealousy those who are my flesh and save some of them.

14

чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.

15

For if their being cast away is the reconciling of the world, what will their acceptance be but life from the dead?

15

Коли бо відкинуттє їх примиреннє сьвітові, що ж (буде) прийняттє, коли не життє з мертвих?

16

For if the firstfruit is holy, the lump is also holy; and if the root is holy, so are the branches.

16

Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.

17

And if some of the branches were broken off, and you, being a wild olive tree, were grafted in among them, and with them became a partaker of the root and [d]fatness of the olive tree,

17

Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,

18

do not boast against the branches. But if you do boast, remember that you do not support the root, but the root supports you.

18

то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.

19

You will say then, “Branches were broken off that I might be grafted in.”

19

Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.

20

Well said. Because of unbelief they were broken off, and you stand by faith. Do not be haughty, but fear.

20

Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.

21

For if God did not spare the natural branches, He may not spare you either.

21

Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.

22

Therefore consider the goodness and severity of God: on those who fell, severity; but toward you, [e]goodness, if you continue in His goodness. Otherwise you also will be cut off.

22

Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.

23

And they also, if they do not continue in unbelief, will be grafted in, for God is able to graft them in again.

23

І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищеплять ся; здолїє бо Бог знов прищепити їх.

24

For if you were cut out of the olive tree which is wild by nature, and were grafted contrary to nature into a cultivated olive tree, how much more will these, who are natural branches, be grafted into their own olive tree?

24

Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природї, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природї прищеплять ся до своєї оливини.

25

For I do not desire, brethren, that you should be ignorant of this mystery, lest you should be wise in your own [f]opinion, that blindness in part has happened to Israel until the fullness of the Gentiles has come in.

25

Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.

26

And so all Israel will be [g]saved, as it is written:
“The Deliverer will come out of Zion,
And He will turn away ungodliness from Jacob;

26

І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожжє від Якова;

27

For this is My covenant with them,
When I take away their sins.”

27

і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.

28

Concerning the gospel they are enemies for your sake, but concerning the election they are beloved for the sake of the fathers.

28

По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.

29

For the gifts and the calling of God are irrevocable.

29

Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.

30

For as you were once disobedient to God, yet have now obtained mercy through their disobedience,

30

Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,

31

even so these also have now been disobedient, that through the mercy shown you they also may obtain mercy.

31

так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.

32

For God has [h]committed them all to disobedience, that He might have mercy on all.

32

Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.

33

Oh, the depth of the riches both of the wisdom and knowledge of God! How unsearchable are His judgments and His ways past finding out!

33

О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не дослїджені дороги Його!

34

“For who has known the mind of the Lord?
Or who has become His counselor?”

34

Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?

35

“Or who has first given to Him
And it shall be repaid to him?”

35

або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?

36

For of Him and through Him and to Him are all things, to whom be glory forever. Amen.

36

Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Romans 11

Римлян 11