New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Assurance of the Resurrection

For we know that if our earthly [a]house, this tent, is destroyed, we have a building from God, a house not made with hands, eternal in the heavens.

1

Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах.

2

For in this we groan, earnestly desiring to be clothed with our [b]habitation which is from heaven,

2

Бо в сьому ми стогнемо, бажаючи одягтись домівкою нашою, що з неба,

3

if indeed, having been clothed, we shall not be found naked.

3

коли б тільки нам, і одягнувшись, нагими не явитись.

4

For we who are in this tent groan, being burdened, not because we want to be unclothed, but further clothed, that mortality may be swallowed up by life.

4

Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.

5

Now He who has prepared us for this very thing is God, who also has given us the Spirit as [c]a guarantee.

5

На се сотворив нас Бог, і дав нам задаток Духа.

6

So we are always confident, knowing that while we are at home in the body we are absent from the Lord.

6

Оце ж маймо духа всякого часу, знаймо, що, домуючи в тїлї, ми далеко від Господа:

7

For we walk by faith, not by sight.

7

(бо ходимо вірою, а не видїннєм.)

8

We are confident, yes, well pleased rather to be absent from the body and to be present with the Lord.

8

Маймо ж духа й волїймо лучче бути далеко від тїла, а домувати у Господа.

9

The Judgment Seat of Christ

Therefore we make it our aim, whether present or absent, to be well pleasing to Him.

9

Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими.

10

For we must all appear before the judgment seat of Christ, that each one may receive the things done in the body, according to what he has done, whether good or bad.

10

Всїм бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.

11

Knowing, therefore, the terror of the Lord, we persuade men; but we are well known to God, and I also trust are well known in your consciences.

11

Знаючи оце страх Господень, пересьвідчуємо людей; Богові ж явні ми, і вповаю, що й вашим совістям обявились.

12

Be Reconciled to God

For we do not commend ourselves again to you, but give you opportunity to boast on our behalf, that you may have an answer for those who boast in appearance and not in heart.

12

Не знов бо похваляємо себе перед вами, а даємо вам причину хвалитись нами, щоб мали що (відказувати) тим, що хвалять ся лицем, а не серцем.

13

For if we are beside ourselves, it is for God; or if we are of sound mind, it is for you.

13

Бо як ми не при собі, то (се) Богові; а як ми тверезимось (здержуємось), (се) вам.

14

For the love of Christ compels us, because we judge thus: that if One died for all, then all died;

14

Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всїх умер, тодї всї вмерли;

15

and He died for all, that those who live should live no longer for themselves, but for Him who died for them and rose again.

15

і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.

16

Therefore, from now on, we regard no one according to the flesh. Even though we have known Christ according to the flesh, yet now we know Him thus no longer.

16

Тим же ми від нинї нїкого не знаємо по тїлу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.

17

Therefore, if anyone is in Christ, he is a new creation; old things have passed away; behold, all things have become new.

17

Тим же, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.

18

Now all things are of God, who has reconciled us to Himself through Jesus Christ, and has given us the ministry of reconciliation,

18

Усе ж від Бога, що примирив нас із собою через Ісуса Христа, і дав нам служеннє примирення,

19

that is, that God was in Christ reconciling the world to Himself, not [d]imputing their trespasses to them, and has committed to us the word of reconciliation.

19

яко ж бо Бог був у Христї, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.

20

Now then, we are ambassadors for Christ, as though God were pleading through us: we implore you on Christ’s behalf, be reconciled to God.

20

Замість Христа оце ми посли, і наче Бог благає (вас) через нас; ми просимо вас замість Христа: примиріть ся з Богом.

21

For He made Him who knew no sin to be sin for us, that we might become the righteousness of God in Him.

21

Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

2 Corinthians 5

2 Коринтян 5