New King James Version

Сучасний переклад

The Promise of Rest

Therefore, since a promise remains of entering His rest, let us fear lest any of you seem to have come short of it.

1

Оскільки в силі лишається обітниця Божа про вхід до Його спочинку, пильнуймо, аби з жодним із вас не сталося таке, що він не зможе туди ввійти.

2

For indeed the gospel was preached to us as well as to them; but the word which they heard did not profit them, [a]not being mixed with faith in those who heard it.

2

Бо ж ми так само, як і люди Ізраїлю, одержали Благовість. Та Послання, яке вони почули, не стало їм у пригоді. Почувши його, вони не сприйняли його з вірою.

3

For we who have believed do enter that rest, as He has said:
“So I swore in My wrath,
‘They shall not enter My rest,’ ”
although the works were finished from the foundation of the world.

3

Тільки ті з нас, хто вірує, ввійде в світ Його спочинку. Адже Бог сказав:
«Так Я у гніві присягнув: Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».
Але Його ж справа від створення світу була завершена.

4

For He has spoken in a certain place of the seventh day in this way: “And God rested on the seventh day from all His works”;

4

Адже є у Святому Писанні такі слова про сьомий день: «А на сьомий день Бог відпочивав від усієї Своєї праці».

5

and again in this place: “They shall not enter My rest.”

5

І також слова, вже згадані: «Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».

6

Since therefore it remains that some must enter it, and those to whom it was first preached did not enter because of disobedience,

6

Отак воно і є, що існує ще можливість для віруючих ввійти у світ Господнього спочинку, але ж ті, хто першими почули Благовість, не ввійшли в нього через свій непослух.

7

again He designates a certain day, saying in David, “Today,” after such a long time, as it has been said:
“Today, if you will hear His voice,
Do not harden your hearts.”

7

Бог знову призначає день: «Сьогодні». Через багато років Він сказав про цей день Давидовими устами. Ці слова ми вже згадували:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця».[10]

8

For if [b]Joshua had given them rest, then He would not afterward have spoken of another day.

8

Бо якби Ісус привів їх тоді до спочинку, Бог не мав би потреби пізніше говорити про інший призначений день.

9

There remains therefore a rest for the people of God.

9

Отже, це є свідченням, що спочинок сьомого дня [11] для людей Божих ще не прийшов.

10

For he who has entered His rest has himself also ceased from his works as God did from His.

10

Бо кожен, хто ввійде в світ спочинку Божого, відпочине від справ своїх так само, як і Бог відпочиває від Своєї праці.

11

The Word Discovers Our Condition

Let us therefore be diligent to enter that rest, lest anyone fall according to the same example of disobedience.

11

Тож прикладаємо всі зусилля для того, щоб ввійти в той спочинок. І щоб ніхто з нас не загубився, наслідуючи той приклад непослуху.

12

For the word of God is living and powerful, and sharper than any two-edged sword, piercing even to the division of soul and spirit, and of joints and marrow, and is a discerner of the thoughts and intents of the heart.

12

Бо Слово Боже [12] — живе й діяльне, і гостріше, ніж будь-який двосічний меч. Воно здатне відтинати душу від духу, та судити найпотаємніші помисли й наміри. Воно проникає аж до суглобів, аж до мозку кісток.

13

And there is no creature hidden from His sight, but all things are naked and open to the eyes of Him to whom we must give account.

13

І немає нічого у цьому світі, щоб могло б сховатися від Господа: все на світі явне й відкрите перед Його очима. Йому ми й звітуватимемо про наше життя.

14

Our Compassionate High Priest

Seeing then that we have a great High Priest who has passed through the heavens, Jesus the Son of God, let us hold fast our confession.

14

У нас є великий Первосвященик, Який пішов на Небо і тепер живе з Господом. Це Ісус, Син Божий. Тож давайте міцно триматися нашої віри в Нього.

15

For we do not have a High Priest who cannot sympathize with our weaknesses, but was in all points tempted as we are, yet without sin.

15

Христос, наш Первосвященик, здатний співчувати нашим слабкостям, бо, пройшовши через усі випробування, через які й нам доводиться йти, жодного разу не згрішив.

16

Let us therefore come boldly to the throne of grace, that we may obtain mercy and find grace to help in time of need.

16

Тож рушаймо впевнено до Божого престолу благодаті, щоб здобути милість і підтримку в тяжкі часи нашої скрути.

Parallel

New King James Version

Сучасний переклад

Hebrews 4

Євреїв 4