New Living Translation

Переклад Хоменка

Jacob Blesses Manasseh and Ephraim

One day not long after this, word came to Joseph, “Your father is failing rapidly.” So Joseph went to visit his father, and he took with him his two sons, Manasseh and Ephraim.

1

І сталося після тих подій, що сказали Йосифові: "Твій батько хворий." Тоді Йосиф узяв з собою двох своїх синів, Манассію й Ефраїма.

2

When Joseph arrived, Jacob was told, “Your son Joseph has come to see you.” So Jacoba gathered his strength and sat up in his bed.

2

Коли ж повідомлено Якова: ось, мовляв, син твій Йосиф прибув до тебе, — Ізраїль зібрав сили й сів на ліжку.

3

Jacob said to Joseph, “God Almightyb appeared to me at Luz in the land of Canaan and blessed me.

3

Та й каже Яків до Йосифа: "Всемогутній Бог з'явився мені в місцевості Луз, у Ханаан-краю, і благословив мене,

4

He said to me, ‘I will make you fruitful, and I will multiply your descendants. I will make you a multitude of nations. And I will give this land of Canaan to your descendantsc after you as an everlasting possession.’

4

і казав до мене: Ось я зроблю тебе плідним і розмножу тебе й виведу з тебе громаду народів, і дам оцей край твоєму потомству в посідання вічне.

5

“Now I am claiming as my own sons these two boys of yours, Ephraim and Manasseh, who were born here in the land of Egypt before I arrived. They will be my sons, just as Reuben and Simeon are.

5

А твої два сини, які народились у тебе в єгипетській країні, перше, ніж я прийшов до тебе в Єгипет, вони — мої. Ефраїм і Манассія будуть мої, як Рувим і Симеон.

6

But any children born to you in the future will be your own, and they will inherit land within the territories of their brothers Ephraim and Manasseh.

6

Діти ж твої, що народилися в тебе після них, будуть твої, і вони в своїм наслідстві зватимуться іменем своїх братів.

7

“Long ago, as I was returning from Paddan-aram,d Rachel died in the land of Canaan. We were still on the way, some distance from Ephrath (that is, Bethlehem). So with great sorrow I buried her there beside the road to Ephrath.”

7

Було ж, як я йшов з Паддану, вмерла на моє нещастя Рахиль, у Ханаан-краю, в дорозі, коли ще було трохи дороги до Ефрати; поховав я її там при дорозі до Ефрати, себто Вифлеєму."

8

Then Jacob looked over at the two boys. “Are these your sons?” he asked.

8

Коли Ізраїль побачив синів Йосифа і спитав: "Хто це?"

9

“Yes,” Joseph told him, “these are the sons God has given me here in Egypt.”
And Jacob said, “Bring them closer to me, so I can bless them.”

9

Йосиф відповів свому батькові: "Це мої сини, що їх Бог дав мені тут." Каже тоді Яків: "Приведи їх, будь ласка, до мене, щоб я поблагословив їх."

10

Jacob was half blind because of his age and could hardly see. So Joseph brought the boys close to him, and Jacob kissed and embraced them.

10

Очі ж Ізраїля пригасали від старости; він не міг добре бачити. Тоді Йосиф підвів їх до нього, а він їх поцілував і обійняв їх.

11

Then Jacob said to Joseph, “I never thought I would see your face again, but now God has let me see your children, too!”

11

Та й каже Ізраїль до Йосифа: "Не думав я побачити обличчя твоє, а ось Бог дав мені бачити ще й твоє потомство."

12

Joseph moved the boys, who were at their grandfather’s knees, and he bowed with his face to the ground.

12

Тоді Йосиф забрав їх з його колін та й уклонився лицем до землі.

13

Then he positioned the boys in front of Jacob. With his right hand he directed Ephraim toward Jacob’s left hand, and with his left hand he put Manasseh at Jacob’s right hand.

13

По тому Йосиф узяв їх обидвох, Ефраїма в свою праву руку, ліворуч від Ізраїля, і Манассію в свою ліву руку, праворуч від Ізраїля і наблизив їх до нього;

14

But Jacob crossed his arms as he reached out to lay his hands on the boys’ heads. He put his right hand on the head of Ephraim, though he was the younger boy, and his left hand on the head of Manasseh, though he was the firstborn.

14

але Ізраїль простягнув свою правицю й поклав на голову Ефраїма, що був молодший, а лівицю свою на голову Манассії, поклавши так з розмислом свої руки, бо ж Манассія був первородний.

15

Then he blessed Joseph and said,
“May the God before whom my grandfather Abraham
and my father, Isaac, walked —
the God who has been my shepherd
all my life, to this very day,

15

І поблагословив він Йосифа словами: "Нехай Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, Бог, що був мені пастирем, відколи я існую аж по цей день,

16

the Angel who has redeemed me from all harm —
may he bless these boys.
May they preserve my name
and the names of Abraham and Isaac.
And may their descendants multiply greatly
throughout the earth.”

16

Ангел, що рятував мене від усякого лиха, нехай благословить цих хлопців. І в них нехай перебуває моє ім'я та ім'я моїх батьків, Авраама й Ісаака. Нехай вони зростають многотою посеред землі."

17

But Joseph was upset when he saw that his father placed his right hand on Ephraim’s head. So Joseph lifted it to move it from Ephraim’s head to Manasseh’s head.

17

Як же побачив Йосиф, що батько його поклав свою праву руку на голову Ефраїма, то не сподобалось те йому, й він схопив батькову руку, щоб віднести її з-над голови Ефраїма на голову Манассії,

18

“No, my father,” he said. “This one is the firstborn. Put your right hand on his head.”

18

та й каже Йосиф своєму батькові: "Не так, мій тату! Цей бо первородний, поклади свою правицю на його голову."

19

But his father refused. “I know, my son; I know,” he replied. “Manasseh will also become a great people, but his younger brother will become even greater. And his descendants will become a multitude of nations.”

19

Та батько не схотів, і каже: "Знаю, мій сину, знаю. З нього теж вийде народ, і він також буде великим, а все ж таки молодший його брат буде більший за нього, і його потомство стане громадою народів."

20

So Jacob blessed the boys that day with this blessing: “The people of Israel will use your names when they give a blessing. They will say, ‘May God make you as prosperous as Ephraim and Manasseh.’” In this way, Jacob put Ephraim ahead of Manasseh.

20

І поблагословив їх того дня, кажучи: "Тобою благословлятиме Ізраїль, кажучи: Нехай Бог зробить тебе, як Ефраїма і як Манассію." І поставив він Ефраїма перед Манассію.

21

Then Jacob said to Joseph, “Look, I am about to die, but God will be with you and will take you back to Canaan, the land of your ancestors.

21

Далі Ізраїль сказав до Йосифа: "Ось я вмираю, але Бог буде з вами й поверне вас назад у землю батьків ваших.

22

And beyond what I have given your brothers, I am giving you an extra portion of the lande that I took from the Amorites with my sword and bow.”

22

Я ж даю тобі понад твоїх братів оту частку землі, що її був я забрав від аморія своїм мечем і своїм луком."

Parallel

New Living Translation

Переклад Хоменка

Genesis 48

Буття 48