New Living Translation

Переклад Хоменка

Judgment against the LORD’s Enemies

Who is this who comes from Edom,
from the city of Bozrah,
with his clothing stained red?
Who is this in royal robes,
marching in his great strength?
“It is I, the LORD, announcing your salvation!
It is I, the LORD, who has the power to save!”

1

Хто ж це йде з Едому, у багряних шатах з Боцри? Такий величний у своїй одежі, що виступає повний сили? Це я, той, що повідає справедливість, великий у спасінні.

2

Why are your clothes so red,
as if you have been treading out grapes?

2

Чому шати твої багряні, одежа твоя, мов у того, хто топтав грона у винотоці?

3

“I have been treading the winepress alone;
no one was there to help me.
In my anger I have trampled my enemies
as if they were grapes.
In my fury I have trampled my foes.
Their blood has stained my clothes.

3

Я топтав сам один у винотоці, нікого з-поміж народів не було зо мною. Я їх топтав у моїм гніві, давив їх у моїй досаді, їхній сік на мої шати бризкав, і я заплямив усю мою одежу.

4

For the time has come for me to avenge my people,
to ransom them from their oppressors.

4

Бо я в моїм серці постановив день помсти, і надійшов рік моєї відплати.

5

I was amazed to see that no one intervened
to help the oppressed.
So I myself stepped in to save them with my strong arm,
and my wrath sustained me.

5

Дивився я, але помічника не було; глядів здивований, та не було, щоб хто підтримав. Тоді рамено моє прийшло мені у підмогу, і моє обурення мене підтримало.

6

I crushed the nations in my anger
and made them stagger and fall to the ground,
spilling their blood upon the earth.”
Praise for Deliverance

6

Я роздавив народи в моїм гніві, я їх розбив у моїй люті, пролив їхній сік на землю.

7

I will tell of the LORD’s unfailing love.
I will praise the LORD for all he has done.
I will rejoice in his great goodness to Israel,
which he has granted according to his mercy and love.

7

Я славитиму ласки Господні, Господні подвиги за те все, що Господь учинив нам, за те велике благо для ізраїльського дому, що він учинив нам у своїм милосерді, у своїй великій ласці.

8

He said, “They are my very own people.
Surely they will not betray me again.”
And he became their Savior.

8

Бо він сказав: «Вони ж мій народ, діти, що не будуть віроломні!» Він став їхнім Спасом,

9

In all their suffering he also suffered,
and he personallya rescued them.
In his love and mercy he redeemed them.
He lifted them up and carried them
through all the years.

9

у кожній їхній недолі. То не вістун, не ангел урятував їх, а його обличчя. У своїй любові й у своїм милосерді він викупив їх, він їх підняв, носив їх за часів минулих.

10

But they rebelled against him
and grieved his Holy Spirit.
So he became their enemy
and fought against them.

10

Вони ж: зворохобились, завдали смутку духові його святому. І він їм ворогом зробився, став з ними воювати.

11

Then they remembered those days of old
when Moses led his people out of Egypt.
They cried out, “Where is the one who brought Israel through the sea,
with Moses as their shepherd?
Where is the one who sent his Holy Spirit
to be among his people?

11

Тоді вони згадали дні днедавні, дні Мойсея: Де той, що вивів з моря пастиря свого стада? Де той, що дух свій святий вклав у нього?

12

Where is the one whose power was displayed
when Moses lifted up his hand —
the one who divided the sea before them,
making himself famous forever?

12

Що вів Мойсея за правицю раменом своїм преславним, розділив води перед ними, щоб учинити собі ім'я вічне?

13

Where is the one who led them through the bottom of the sea?
They were like fine stallions
racing through the desert, never stumbling.

13

Що вів їх через безодні, немов коня широким степом, так що вони не спотикались?

14

As with cattle going down into a peaceful valley,
the Spirit of the LORD gave them rest.
You led your people, LORD,
and gained a magnificent reputation.”
Prayer for Mercy and Pardon

14

Мов череду, що сходить у долину, дух Господній вів їх до спокою. Отак водив ти свій народ, щоб учинити собі славне ім'я.

15

LORD, look down from heaven;
look from your holy, glorious home, and see us.
Where is the passion and the might
you used to show on our behalf?
Where are your mercy and compassion now?

15

Споглянь же з неба й подивися з преславного, святого твого житла! Де твоя горливість і твоя потуга, твій жаль і твоє милосердя? Не стримуй їх супроти мене!

16

Surely you are still our Father!
Even if Abraham and Jacobb would disown us,
LORD, you would still be our Father.
You are our Redeemer from ages past.

16

Бо ти — наш Батько. Не знає нас Аврааам, не згадує про нас Ізраїль. Ти, Господи, наш Батько; «наш Викупитель споконвіку» — твоє ім'я.

17

LORD, why have you allowed us to turn from your path?
Why have you given us stubborn hearts so we no longer fear you?
Return and help us, for we are your servants,
the tribes that are your special possession.

17

Чому, о Господи, ти допустив, щоб ми блукали далеко від твоїх доріг, щоб закаменіло наше серце, тебе більше не боялось? Повернися з любови до слуг твоїх, до колін твого спадкоємства!

18

How briefly your holy people possessed your holy place,
and now our enemies have destroyed it.

18

Чому нечестивці лізуть у твою святиню, вороги наші твоє святилище взяли під ноги?

19

Sometimes it seems as though we never belonged to you,
as though we had never been known as your people.

19

Ми стали, немов люди, над якими ти не володів ніколи, які не прикликали ніколи імени Бога. Коли б ти був прорвав небо і зійшов, гори розтанули б перед тобою!

Parallel

New Living Translation

Переклад Хоменка

Isaiah 63

Ісаї 63