Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Куліша та Пулюя
Paul’s Second Missionary Journey
Paul went first to Derbe and then to Lystra, where there was a young disciple named Timothy. His mother was a Jewish believer, but his father was a Greek.
Paul went first to Derbe and then to Lystra, where there was a young disciple named Timothy. His mother was a Jewish believer, but his father was a Greek.
Прийшов же у Дервию та в Листру; і ось був там один ученик, на ймя Тимотей, син однієї жінки, вірної Жидівки, батька ж Грека,
що мав добру славу між братами у Листрі та Ікониї.
so Paul wanted him to join them on their journey. In deference to the Jews of the area, he arranged for Timothy to be circumcised before they left, for everyone knew that his father was a Greek.
Сього схотїв Павел узяти з собою; і взявши обрізав його задля Жидів, що були в тих місцях; знали бо всї батька його, що був Грек.
Then they went from town to town, instructing the believers to follow the decisions made by the apostles and elders in Jerusalem.
Як же проходили городи, передавали їм хоронити устави, постановлені від апостолів та старших, що в Єрусалимі.
So the churches were strengthened in their faith and grew larger every day.
Церкви ж утверджувались у вірі, і прибували числом щодня.
A Call from Macedonia
Next Paul and Silas traveled through the area of Phrygia and Galatia, because the Holy Spirit had prevented them from preaching the word in the province of Asia at that time.
Як же пройшли Фригию та Галацьку сторону, заборонив їм сьвятий Дух промовляти слово в Азиї.
Прийшовши ж в Мисию, поривались ійти в Витинию, і не пустив їх Дух.
So instead, they went on through Mysia to the seaport of Troas.
Перейшовши ж Мисию, прийшли в Трояду.
That night Paul had a vision: A man from Macedonia in northern Greece was standing there, pleading with him, “Come over to Macedonia and help us!”
І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонию, поможи нам.
Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонию, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм.
Lydia of Philippi Believes in Jesus
We boarded a boat at Troas and sailed straight across to the island of Samothrace, and the next day we landed at Neapolis.
Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию, другого ж дня в Неаполь,
From there we reached Philippi, a major city of that district of Macedonia and a Roman colony. And we stayed there several days.
а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї, — осада. Пробували ж ми в сьому городї кілька днїв.
On the Sabbath we went a little way outside the city to a riverbank, where we thought people would be meeting for prayer, and we sat down to speak with some women who had gathered there.
А субітнього дня вийшли геть з города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посїдавши говорили до жінок, що посходились.
One of them was Lydia from Thyatira, a merchant of expensive purple cloth, who worshiped God. As she listened to us, the Lord opened her heart, and she accepted what Paul was saying.
І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголане від Павла.
She and her household were baptized, and she asked us to be her guests. “If you agree that I am a true believer in the Lord,” she said, “come and stay at my home.” And she urged us until we agreed.
Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.
Paul and Silas in Prison
One day as we were going down to the place of prayer, we met a slave girl who had a spirit that enabled her to tell the future. She earned a lot of money for her masters by telling fortunes.
Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.
She followed Paul and the rest of us, shouting, “These men are servants of the Most High God, and they have come to tell you how to be saved.”
Ся, йдучи слїдом за Павлом та за нами, покликувала, кажучи: Сї люде — слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.
This went on day after day until Paul got so exasperated that he turned and said to the demon within her, “I command you in the name of Jesus Christ to come out of her.” And instantly it left her.
Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.
Her masters’ hopes of wealth were now shattered, so they grabbed Paul and Silas and dragged them before the authorities at the marketplace.
Видївши ж пани її, що пропала надїя заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.
“The whole city is in an uproar because of these Jews!” they shouted to the city officials.
І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,
“They are teaching customs that are illegal for us Romans to practice.”
і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.
A mob quickly formed against Paul and Silas, and the city officials ordered them stripped and beaten with wooden rods.
І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звелїли бити їх.
They were severely beaten, and then they were thrown into prison. The jailer was ordered to make sure they didn’t escape.
І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх
So the jailer put them into the inner dungeon and clamped their feet in the stocks.
Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.
Around midnight Paul and Silas were praying and singing hymns to God, and the other prisoners were listening.
О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.
Suddenly, there was a massive earthquake, and the prison was shaken to its foundations. All the doors immediately flew open, and the chains of every prisoner fell off!
Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
The jailer woke up to see the prison doors wide open. He assumed the prisoners had escaped, so he drew his sword to kill himself.
Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відчинені двері темницї, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтїкали вязники.
But Paul shouted to him, “Stop! Don’t kill yourself! We are all here!”
Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нїчого лихого, всї бо ми тут.
The jailer called for lights and ran to the dungeon and fell down trembling before Paul and Silas.
Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сили,
Then he brought them out and asked, “Sirs, what must I do to be saved?”
а, вивівши їх геть, каже: Добродїї, що менї робити, щоб спастись?
They replied, “Believe in the Lord Jesus and you will be saved, along with everyone in your household.”
Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.
And they shared the word of the Lord with him and with all who lived in his household.
І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.
Even at that hour of the night, the jailer cared for them and washed their wounds. Then he and everyone in his household were immediately baptized.
І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.
He brought them into his house and set a meal before them, and he and his entire household rejoiced because they all believed in God.
І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.
The next morning the city officials sent the police to tell the jailer, “Let those men go!”
Як же настав день, прислали воїводи паличників, кажучи: Відпусти людей сих.
So the jailer told Paul, “The city officials have said you and Silas are free to leave. Go in peace.”
Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;
But Paul replied, “They have publicly beaten us without a trial and put us in prison — and we are Roman citizens. So now they want us to leave secretly? Certainly not! Let them come themselves to release us!”
Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.
When the police reported this, the city officials were alarmed to learn that Paul and Silas were Roman citizens.
Звістили ж воїводам паличники слова сї; і перелякались, почувши, що вони Римляне.
So they came to the jail and apologized to them. Then they brought them out and begged them to leave the city.
І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.