Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Сучасний переклад
“Brothers and esteemed fathers,” Paul said, “listen to me as I offer my defense.”
Павло сказав: «Браття й батьки, вислухайте, що скажу я на свій захист».
Коли юдеї почули, що Павло говорить до них арамійською мовою, то зовсім замовкли.
Then Paul said, “I am a Jew, born in Tarsus, a city in Cilicia, and I was brought up and educated here in Jerusalem under Gamaliel. As his student, I was carefully trained in our Jewish laws and customs. I became very zealous to honor God in everything I did, just like all of you today.
Він продовжував: «Я юдей, народився в Тарсі, в Кілікії, виріс у цьому місті. Наставником моїм був Ґамалиїл, який навчив мене законів наших предків. Я віддано служив Богу, як і ви всі сьогодні.
And I persecuted the followers of the Way, hounding some to death, arresting both men and women and throwing them in prison.
Я нещадно переслідував послідовників «Дороги Господньої»: арештовував жінок і чоловіків й кидав їх до в’язниці.
The high priest and the whole council of elders can testify that this is so. For I received letters from them to our Jewish brothers in Damascus, authorizing me to bring the followers of the Way from there to Jerusalem, in chains, to be punished.
Це можуть підтвердити первосвященики і всі члени ради старійшин. Саме від них я одержав листи до братів юдейських у Дамаску і пішов туди, щоб схопити Ісусових послідовників й привести їх як в’язнів до Єрусалиму для покарання.
“As I was on the road, approaching Damascus about noon, a very bright light from heaven suddenly shone down around me.
Але ось що сталося по дорозі до Дамаска, куди я прямував. Приблизно опівдні яскраве світло з Небес раптом осяяло мене.
I fell to the ground and heard a voice saying to me, ‘Saul, Saul, why are you persecuting me?’
Я впав на землю й почув голос, який звертався до мене: „Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?”
Я запитав: „Хто ти, Господи?” Він відповів мені: „Я Ісус із Назарета, Якого ти переслідуєш”.
The people with me saw the light but didn’t understand the voice speaking to me.
Ті, хто були зі мною, бачили це сяйво, але не чули голосу, зверненого до мене.
“I asked, ‘What should I do, Lord?’
“And the Lord told me, ‘Get up and go into Damascus, and there you will be told everything you are to do.’
“And the Lord told me, ‘Get up and go into Damascus, and there you will be told everything you are to do.’
Я запитав: „Що мені робити, Господи?” І Господь відповів: „Підведися і йди в Дамаск, там тобі буде сповіщено, що Я призначив тобі робити”.
“I was blinded by the intense light and had to be led by the hand to Damascus by my companions.
Я був осліплений тим сяйвом, тож мої супутники за руку відвели мене в Дамаск.
A man named Ananias lived there. He was a godly man, deeply devoted to the law, and well regarded by all the Jews of Damascus.
У тому місті мешкав відданий знавець Закону на ім’я Ананій,[60] він мав добру славу поміж усіма юдеями, які жили там.
He came and stood beside me and said, ‘Brother Saul, regain your sight.’ And that very moment I could see him!
Він прийшов до мене і сказав: „Брате Савле! Нехай зір повернеться до тебе!” І тієї ж миті я зміг побачити його.
“Then he told me, ‘The God of our ancestors has chosen you to know his will and to see the Righteous One and hear him speak.
Ананія мовив далі: „Бог наших предків обрав тебе спізнати волю Його, побачити Праведного й почути Його голос.
For you are to be his witness, telling everyone what you have seen and heard.
Бо ти перед усім народом маєш бути свідком того, що бачив і чув.
What are you waiting for? Get up and be baptized. Have your sins washed away by calling on the name of the Lord.’
Ну, а тепер чого ти чекаєш? Встань і прийми хрещення, змий гріхи свої, закликаючи ім’я Господа [61]”.
“After I returned to Jerusalem, I was praying in the Temple and fell into a trance.
І сталося так, що коли я повернувся до Єрусалиму й молився у Храмі, то було мені видіння.
У ньому я побачив Ісуса, Який наказав мені: „Збирайся й негайно залиш Єрусалим, бо люди тут не приймуть твоє свідчення про Мене”.
“‘But Lord,’ I argued, ‘they certainly know that in every synagogue I imprisoned and beat those who believed in you.
І я сказав: „Господи, ці люди знають, що ходив я по синагогах, арештовував і побивав тих, хто вірять у Тебе.
And I was in complete agreement when your witness Stephen was killed. I stood by and kept the coats they took off when they stoned him.’
І коли пролилася кров Твого свідка Степана, я стояв там й схвалював те вбивство, і навіть охороняв речі тих, хто розправлявся з ним”.
“But the Lord said to me, ‘Go, for I will send you far away to the Gentiles!’”
Тоді Ісус сказав мені: „Іди. Я посилаю тебе в далеку дорогу до поган”».
The crowd listened until Paul said that word. Then they all began to shout, “Away with such a fellow! He isn’t fit to live!”
До цих слів юдеї слухали Павла, а потім загукали: «Смерть йому! Він не повинен жити!»
They yelled, threw off their coats, and tossed handfuls of dust into the air.
Вони кричали, зриваючи з себе одяг і здіймаючи куряву.[62]
Paul Reveals His Roman Citizenship
The commander brought Paul inside and ordered him lashed with whips to make him confess his crime. He wanted to find out why the crowd had become so furious.
Через те командир наказав відвести Павла до фортеці й учинити йому допит з батогами. Він хотів з’ясувати, чого вони так кричали на Павла.
Та коли вони зв’язали його, щоб бити батогами, Павло звернувся до сотника, який стояв поруч: «Хіба це по закону без суду бити батогами римського громадянина?»
When the officer heard this, he went to the commander and asked, “What are you doing? This man is a Roman citizen!”
Почувши таке, сотник пішов до командира й сказав: «Що ж ти робиш? Цей чоловік — римський громадянин».
So the commander went over and asked Paul, “Tell me, are you a Roman citizen?”
“Yes, I certainly am,” Paul replied.
“Yes, I certainly am,” Paul replied.
Тоді командир підійшов до Павла й запитав: «Скажи, ти римський громадянин?» «Так», — відповів той.
“I am, too,” the commander muttered, “and it cost me plenty!”
Paul answered, “But I am a citizen by birth!”
Paul answered, “But I am a citizen by birth!”
Командир зауважив: «Мені коштувало великих грошей придбати це громадянство». Тоді Павло промовив: «А я народився в ньому».
The soldiers who were about to interrogate Paul quickly withdrew when they heard he was a Roman citizen, and the commander was frightened because he had ordered him bound and whipped.
Ті, хто збирались допитувати його, відразу відступили, а командир дуже злякався, збагнувши, що він зв’язав римського громадянина.
Усе ж таки командир хотів з’ясувати достеменно, в чому ж юдеї звинувачують Павла. Тож наступного дня він звелів зібрати старійшин і весь Синедріон. Знявши з Павла ланцюги, він привів його до юдейського зібрання.