Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Куліша та Пулюя
І вмер Самуїл, і зібравсь увесь Ізраїль та й оплакував його, і поховали його в дому його в Рамі. А Давид зібравсь та й пійшов у пустиню Фаран.
There was a wealthy man from Maon who owned property near the town of Carmel. He had 3,000 sheep and 1,000 goats, and it was sheep-shearing time.
Був же в Маонї чоловік, а майно його було в Кармелї. Чоловік той був вельми багатий; мав три тисячі овець і тисячу кіз; і був він саме на стриговинах овець своїх на Кармелї.
This man’s name was Nabal, and his wife, Abigail, was a sensible and beautiful woman. But Nabal, a descendant of Caleb, was crude and mean in all his dealings.
Звали його на ймя Набал, а жінку його Абигея. Була вона собі молодиця з добрим розумом і хороша вродою, чоловік же був жорсткий та злющий; він походив з роду Калеба.
When David heard that Nabal was shearing his sheep,
Почувши ж Давид у пустинї, що Набал стриже вівцї свої,
he sent ten of his young men to Carmel with this message for Nabal:
Послав десяток людей своїх і сказав: Ійдїть на Кармел, удайтесь до Набала і поздоровіте його від мене,
“Peace and prosperity to you, your family, and everything you own!
Та й промовте так: Щасти тобі, доле, й родинї твоїй і всьому твойму.
I am told that it is sheep-shearing time. While your shepherds stayed among us near Carmel, we never harmed them, and nothing was ever stolen from them.
Прочув я оце, що в тебе стриговини. Вівчарі твої пробували поблизу нас; ми не знущались із них, і не пропадало в них нїщо, поки вони на Кармелї були.
Ask your own men, and they will tell you this is true. So would you be kind to us, since we have come at a time of celebration? Please share any provisions you might have on hand with us and with your friend David.”
Поспитай тільки в твоїх людей, вони тобі скажуть; і так нехай знайдуть слуги твої ласку в очах твоїх, ми ж прийшли в добрий час; дай же твоїм рабам і синові твойму Давидові, що в тебе тепер під рукою.
David’s young men gave this message to Nabal in David’s name, and they waited for a reply.
І прийшли Давидові люде, і висказали всї отті слова в імя Давидове, та й умовкли.
“Who is this fellow David?” Nabal sneered to the young men. “Who does this son of Jesse think he is? There are lots of servants these days who run away from their masters.
Набал же відказав Давидовим слугам так: Хто такий Давид і хто такий Ессей? Сими часами багацько постало таких слуг, що втїкають від панів своїх;
Should I take my bread and my water and my meat that I’ve slaughtered for my shearers and give it to a band of outlaws who come from who knows where?”
Не вже ж би то менї та взяти мій хлїб, мою воду й моє мясиво, що приладив про моїх постригачів, та й пооддавати людям, що не знаю не відаю, звідкіля вони взялись?
So David’s young men returned and told him what Nabal had said.
І вернулись люде Давидові назад, прийшли додому та й переказали йому всї слова отті.
“Get your swords!” was David’s reply as he strapped on his own. Then 400 men started off with David, and 200 remained behind to guard their equipment.
І повелїв Давид своїм людям: Підперезуй кожен меча свого. І попідперізували вони мечі свої, та й Давид підперезав меча свого, й пійшли вони за приводом Давидовим до чотирьох сот чоловіка потуги, двістї ж остались при саквах в обозї.
Meanwhile, one of Nabal’s servants went to Abigail and told her, “David sent messengers from the wilderness to greet our master, but he screamed insults at them.
Тим часом один зі слуг передав Абигеї, жінцї Набаловій, звістку: оце присилав Давид із пустинї посли привітати нашого пана, та він відправив їх нечемно;
These men have been very good to us, and we never suffered any harm from them. Nothing was stolen from us the whole time they were with us.
Люде ж сї вельми добрі до нас; не зневажали нас і нїщо в нас нїде не дїлось як були ми з ними, покіль ми в полі обертались;
In fact, day and night they were like a wall of protection to us and the sheep.
Були вони охороною нашою й в день і в ночі, докіль ми пасли вівцї поблизу їх;
You need to know this and figure out what to do, for there is going to be trouble for our master and his whole family. He’s so ill-tempered that no one can even talk to him!”
Тим подумай і розваж, що маєш тепер чинити, бо певно грозить від них біда нашому панові й всїй господї його; а він такий злющий, що з ним шкода й говорити.
І взяла Абигея хутенько двістї боханцїв, два бурдюки вина, пятеро зготовлених овечат, наложила на осли,
and said to her servants, “Go on ahead. I will follow you shortly.” But she didn’t tell her husband Nabal what she was doing.
Та й звелїла своїм людям, не сказавши нїчого чоловікові: Йдїть поперед мене, я йти му за вами слїдом.
As she was riding her donkey into a mountain ravine, she saw David and his men coming toward her.
Тим же часом, як вона їхала на ослї з гори, несподївано показався Давид із людьми своїми зустріч неї, так що вона з ними зіткнулась.
David had just been saying, “A lot of good it did to help this fellow. We protected his flocks in the wilderness, and nothing he owned was lost or stolen. But he has repaid me evil for good.
Давид же сказав собі навперід: Шкода було менї стерегти майно його в пустинї, так що нїщо з усього добра його не пропало; він віддячує менї злом за добро.
Нехай же те й те вдїє Бог з ворогами Давидовими, коли я з усього добра його зоставлю до завтра й того, що мочить на стїну!
Abigail Intercedes for Nabal
When Abigail saw David, she quickly got off her donkey and bowed low before him.
Як же загледїла Абигея Давида, зоскочила вона з осла, та й розпростерлась на землї ниць перед Давидом;
She fell at his feet and said, “I accept all blame in this matter, my lord. Please listen to what I have to say.
Потім упала йому в ноги, та й промовила: На менї лежить вина, пане мій; дозволь твоїй рабинї озватись перед тобою, й прихили ухо твоє до слова рабинї твоєї!
Нехай же мій пан не уважає на такого злого чоловіка, на Набала, бо як зветься він, такий й він. Набал зветься він і дурнота його з ним. Я ж, твоя рабиня, не бачила людей мого пана, що ти прислав їх.
“Now, my lord, as surely as the LORD lives and you yourself live, since the LORD has kept you from murdering and taking vengeance into your own hands, let all your enemies and those who try to harm you be as cursed as Nabal is.
Тепер же, мій пане, як певно те, що живе Господь і ти живеш, Господь з'упинив тебе впасти в крівавий гріх і здержав руку твою від пімсти; а тепер нехай стануть вороги твої як Набал, і всї, хто задумав заподїяти зло панові мойму.
And here is a present that I, your servant, have brought to you and your young men.
Оце ж сей гостинець, що принесла рабиня твоя, віддай людям твоїм, що йдуть походом за тобою.
Please forgive me if I have offended you in any way. The LORD will surely reward you with a lasting dynasty, for you are fighting the LORD’s battles. And you have not done wrong throughout your entire life.
Прости вину рабинї твоїй; Господь бо спорудить панові мойму твердий дім, бо пан мій веде війни Господнї, і нїякої кривди не знайдеться в тобі поки й віку твого.
“Even when you are chased by those who seek to kill you, your life is safe in the care of the LORD your God, secure in his treasure pouch! But the lives of your enemies will disappear like stones shot from a sling!
Коли б який чоловік піднявсь тебе гонити чи то чигати на душу твою, дак нехай душа пана мого буде ввязана в узол живих у Господа, Бога твого, душі ж ворогів твоїх розкине він як пращею.
When the LORD has done all he promised and has made you leader of Israel,
І коли Господь учинить на мойму панї все, що обітував тобі доброго, і поставить тебе в князї над Ізраїлем,
don’t let this be a blemish on your record. Then your conscience won’t have to bear the staggering burden of needless bloodshed and vengeance. And when the LORD has done these great things for you, please remember me, your servant!”
То нехай се не буде серцю пана мого на каяннє й неспокій совістї, що мій пан пролив безвинну кров і допоміг собі власною рукою. Коли ж Господь мого пана вщасливить, так спогадай рабиню твою.
David replied to Abigail, “Praise the LORD, the God of Israel, who has sent you to meet me today!
І відказав Давид Абигеї: Благословен Господь, Бог Ізраїлїв, що послав тебе сьогоднї зустріч мене.
Thank God for your good sense! Bless you for keeping me from murder and from carrying out vengeance with my own hands.
Благословен і розум твій, і ти благословенна, що зупинила мене сьогоднї, що я не пійшов на пролив крови, щоб пімститись за себе власною рукою.
For I swear by the LORD, the God of Israel, who has kept me from hurting you, that if you had not hurried out to meet me, not one of Nabal’s men would still be alive tomorrow morning.”
От же, так певно, як живе Господь, Бог Ізрайлїв, що зупинив мене заподїяти зло тобі, коли б ти не встигла менї зустріч поспіти, не зосталось би Набалові, покіль заднився б ранок, і того, що мочить на стїну.
Then David accepted her present and told her, “Return home in peace. I have heard what you said. We will not kill your husband.”
І прийняв Давид від неї, що вона принесла йому, і рече їй: Йди супокійно додому; бач, я прихилив ухо моє до тебе і пошанував лице твоє.
When Abigail arrived home, she found that Nabal was throwing a big party and was celebrating like a king. He was very drunk, so she didn’t tell him anything about her meeting with David until dawn the next day.
Як вернулась Абигея до Набала, аж се в його в дому такий бенкет, як у царя, й серце в Набала розвеселилось; він же впився тяжко. Тим не сказала йому нїчогісїнько, покіль настав ранок.
Уранцї ж, як вийшов хміль із голови в Набала, оповідує жінка йому, що сталось, і замерло серце в його і став він мов камяний.
About ten days later, the LORD struck him, and he died.
І ледві минуло днїв десять, убив Господь Набала, й він умер.
David Marries Abigail
When David heard that Nabal was dead, he said, “Praise the LORD, who has avenged the insult I received from Nabal and has kept me from doing it myself. Nabal has received the punishment for his sin.” Then David sent messengers to Abigail to ask her to become his wife.
Як прочув Давид, що Набал умер, сказав так: Благословен Господь, що відплатив за мою зневагу від Набала і вдержав слугу свого від зла; Господь обернув злобу Набала на його ж голову. І послав Давид сказати Абигеї, що хоче взяти її собі за жінку.
When the messengers arrived at Carmel, they told Abigail, “David has sent us to take you back to marry him.”
І прийшли Давидові слуги до Абигеї в Кармель і промовили так: Давид посилає нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.
She bowed low to the ground and responded, “I, your servant, would be happy to marry David. I would even be willing to become a slave, washing the feet of his servants!”
Вона піднялась, потім припала ниць ід землї й промовила: Отсе рабиня твоя нехай буде як служебка, готова обмивати ноги слугам пана мого.
Quickly getting ready, she took along five of her servant girls as attendants, mounted her donkey, and went with David’s messengers. And so she became his wife.
І зібралась Абигея хутенько та й сїла на осла свого; так само й пятеро дївчат з її прислуги, й прибула вона слїдом за посланцями Давидовими та й зробилась йому жінкою.
David also married Ahinoam from Jezreel, making both of them his wives.
І Ахиноаму взяв Давид із Езрееля, і були обідві жінками йому.