Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Огієнка
І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Пара́н.
There was a wealthy man from Maon who owned property near the town of Carmel. He had 3,000 sheep and 1,000 goats, and it was sheep-shearing time.
І був чоловік у Мао́ні, а оселя його на Карме́лі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібно́ї худоби та тисячу кіз. І був він на Карме́лі, коли стригли отару його́.
This man’s name was Nabal, and his wife, Abigail, was a sensible and beautiful woman. But Nabal, a descendant of Caleb, was crude and mean in all his dealings.
А ім'я́ тому чоловікові Нава́л, а ім'я жінці його Авіґа́їл. А жінка та була доброго розуму та вродли́ва, чоловік же той був жорсто́кий та злочинний, із роду Калева.
When David heard that Nabal was shearing his sheep,
А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.
he sent ten of his young men to Carmel with this message for Nabal:
І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: „Вийдіть на Карме́л, і при́йдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,
“Peace and prosperity to you, your family, and everything you own!
та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і, всьому, що твоє, мир!
I am told that it is sheep-shearing time. While your shepherds stayed among us near Carmel, we never harmed them, and nothing was ever stolen from them.
А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, — ми не кри́вдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебува́ння їх на Кармелі.
Ask your own men, and they will tell you this is true. So would you be kind to us, since we have come at a time of celebration? Please share any provisions you might have on hand with us and with your friend David.”
Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай зна́йдуть в оча́х твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що зна́йде рука твоя!“
David’s young men gave this message to Nabal in David’s name, and they waited for a reply.
І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова́. І спини́лися.
“Who is this fellow David?” Nabal sneered to the young men. “Who does this son of Jesse think he is? There are lots of servants these days who run away from their masters.
І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: „Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намно́жилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!
Should I take my bread and my water and my meat that I’ve slaughtered for my shearers and give it to a band of outlaws who come from who knows where?”
І я візьму́ хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам лю́дям, яких не знаю, звідки то вони?“
So David’s young men returned and told him what Nabal had said.
І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли́ йому всі ці слова́.
“Get your swords!” was David’s reply as he strapped on his own. Then 400 men started off with David, and 200 remained behind to guard their equipment.
А Давид сказав до людей своїх: „Припережіть кожен меча свого!“ І припереза́ли кожен меча свого, і припереза́в і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при реча́х.
Meanwhile, one of Nabal’s servants went to Abigail and told her, “David sent messengers from the wilderness to greet our master, but he screamed insults at them.
А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґа́їл, Наваловій жінці, говорячи: „Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.
These men have been very good to us, and we never suffered any harm from them. Nothing was stolen from us the whole time they were with us.
А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були́ ми на полі.
In fact, day and night they were like a wall of protection to us and the sheep.
Муром були вони над нами і вночі, і вдень повся́кчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.
You need to know this and figure out what to do, for there is going to be trouble for our master and his whole family. He’s so ill-tempered that no one can even talk to him!”
А тепер пізнай та побач, що́ зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити“.
Тоді Авіґа́їл поспішно взяла́ двісті хлібів, і два бурдюки́ вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зе́рна, а сто — родзи́нок, та двісті — су́шених фіґ. І склала це на ослів.
and said to her servants, “Go on ahead. I will follow you shortly.” But she didn’t tell her husband Nabal what she was doing.
І сказала вона до своїх слуг: „Ідіть передо мною, а я ось піду́ за вами“.
As she was riding her donkey into a mountain ravine, she saw David and his men coming toward her.
І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірсько́му укритті́, аж ось Давид та люди його сходять навпере́йми їй. І вона стрінула їх.
David had just been saying, “A lot of good it did to help this fellow. We protected his flocks in the wilderness, and nothing he owned was lost or stolen. But he has repaid me evil for good.
А Давид, сказав: „Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!
Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ра́нку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!“
Abigail Intercedes for Nabal
When Abigail saw David, she quickly got off her donkey and bowed low before him.
А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.
She fell at his feet and said, “I accept all blame in this matter, my lord. Please listen to what I have to say.
I впала вона до ніг йому та й сказала: „На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.
Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я́ його, такий він: Нава́л ім'я́ йому́, і глупо́та з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.
“Now, my lord, as surely as the LORD lives and you yourself live, since the LORD has kept you from murdering and taking vengeance into your own hands, let all your enemies and those who try to harm you be as cursed as Nabal is.
А тепер, мій пане, — як живий Господь і як жива душа твоя! — Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття́ крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!
And here is a present that I, your servant, have brought to you and your young men.
А оце дару́нок, якого прине́сла твоя невільниця своєму панові, буде да́ний хлопцям, що служать моє́му панові.
Please forgive me if I have offended you in any way. The LORD will surely reward you with a lasting dynasty, for you are fighting the LORD’s battles. And you have not done wrong throughout your entire life.
Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій прова́дить ві́йни Господні, і зло не буде зна́йдене в тобі за твоїх днів.
“Even when you are chased by those who seek to kill you, your life is safe in the care of the LORD your God, secure in his treasure pouch! But the lives of your enemies will disappear like stones shot from a sling!
І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'я́зана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх — нехай Він її кине, як із пра́щі!
When the LORD has done all he promised and has made you leader of Israel,
І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настано́вить тебе володарем над Ізраїлем,
don’t let this be a blemish on your record. Then your conscience won’t have to bear the staggering burden of needless bloodshed and vengeance. And when the LORD has done these great things for you, please remember me, your servant!”
то це не буде тобі на спотика́ння та на споку́су серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!“
David replied to Abigail, “Praise the LORD, the God of Israel, who has sent you to meet me today!
І сказав Давид до Авіґа́їл: „Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!
Thank God for your good sense! Bless you for keeping me from murder and from carrying out vengeance with my own hands.
І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття́ крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.
For I swear by the LORD, the God of Israel, who has kept me from hurting you, that if you had not hurried out to meet me, not one of Nabal’s men would still be alive tomorrow morning.”
Але — живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ра́нку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!“
Then David accepted her present and told her, “Return home in peace. I have heard what you said. We will not kill your husband.”
І взяв Давид із руки її те, що вона прине́сла йому, а їй сказав: „Іди з миром до свого дому! Бачиш, — я послу́хався голосу твого, і простив тобі!“
When Abigail arrived home, she found that Nabal was throwing a big party and was celebrating like a king. He was very drunk, so she didn’t tell him anything about her meeting with David until dawn the next day.
І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття́ в його домі, немов прийняття́ царське́! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'я́ний. І вона не розповіла́ йому нічого, — ані малого, ані великого аж до світла ра́нку.
І сталося, вранці, коли Навал ви́тверезився, то жінка його розповіла́ йому про цю справу. І завмерло йому серце в його сере́дині, і він став, як камінь.
About ten days later, the LORD struck him, and he died.
І сталося днів через десять, і вра́зив Господь Навала, і той помер.
David Marries Abigail
When David heard that Nabal was dead, he said, “Praise the LORD, who has avenged the insult I received from Nabal and has kept me from doing it myself. Nabal has received the punishment for his sin.” Then David sent messengers to Abigail to ask her to become his wife.
І почув Давид, що Навал помер, і сказав: „Благословенний Госпо́дь, що розсудив справу обра́зи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, — зло Навала звернув Господь на його го́лову!“ І Давид послав, і говорив про Авіґа́їл, щоб узяти її собі за жінку.
When the messengers arrived at Carmel, they told Abigail, “David has sent us to take you back to marry him.”
І прийшли Давидові раби до Авіґа́їл на Карме́л, і промовляли до неї, говорячи: „Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку“.
She bowed low to the ground and responded, “I, your servant, would be happy to marry David. I would even be willing to become a slave, washing the feet of his servants!”
А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: „Ось твоя служни́ця готова стати невільницею, щоб мити но́ги рабів пана мого!“
Quickly getting ready, she took along five of her servant girls as attendants, mounted her donkey, and went with David’s messengers. And so she became his wife.
І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок її йшли при нога́х її. І пішла вона за Давидовими посланця́ми, та й стала йому за жінку.
David also married Ahinoam from Jezreel, making both of them his wives.
А Ахіноам узяв Давид з Їзреелу, і вони оби́дві стали йому за жінок