Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Озвався ж Зофар із Нааму та й каже:
      Роздумування мої спонукують мене, відказати, й оце я поспішаю виявити їх:
      Докір, осоромляючий мене, я вислухав, та дух розуму мого відповість за мене.
      Чи ти не знаєш, що од віків, — з того часу, як постав чоловік на землї, —
      Веселощі беззаконних коротко тревають, а радість потайного грішника хвилева?
      Хоч би під небо зросла його велич, й голова його аж до хмар сягала, —
      То він пропаде, як гній його, на віки; хто його бачив, питати ме: де він?
      Зникне він, неначе сон, і не знайдуть його; нїби ночная мара, він щезне.
      Око, що вбачало його, не побачить його нїколи, й не взрить його вже більше місце його.
      Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив.
      Костї його ляжуть з ним у порох із усїма гріхами молодостї його.
      Коли зло солодким буде йому в ротї його, й він держати ме його під язиком своїм,
      Берегти ме, й не викине, а хоронити ме його в устах своїх, —
      То їжа та в його животї візьметься гадючою жовчю в йому.
      Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його.
      Яд він гадючий всисає, так од гадюки й згине.
      Не бачити йому річок, рік текучих молоком та медом!
      Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться.
      Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував;
      Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй.
      Нїчо не спаслося від прожорства його, зате ж і не вдержиться щастє його.
      В повнотї достатків буде тїсно йому; всї руки покривдованих піднімуться на його.
      Коли буде в його чим наситити живіт свій, пошле Бог жар гнїву свого й спустить дощем болї в тїло його.
      Ухилиться він од зброї залїзної, — прошиє його лук мідяний.
      Схоче вийняти стрілу, а вона вийде з тїла — вийде, блисне крізь жовч його; страх смертний прийде на його!
      Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його.
      Небо відкриє провину його, й земля встане проти його.
      Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого).
      Се частка від Бога чоловікові беззаконному, й пай, визначений йому Вседержителем!
      ← (Йова 19) | (Йова 21) →