Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Псальма Асафова. Щ о за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.
Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.
Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.
Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.
Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.
Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.
Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.
← (Псалмів 72) | (Псалмів 74) →