Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,
що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувало багацтвом щирости їх.
Бо вони по силї — се я сьвідкую — і над силу доброхітні.
З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спільність) в служенню сьвятим.
І не, яко ж ми надїялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;
тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.
А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.
Не повелїваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щиростї вашої любови.
Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.
І в сьому даю раду: се бо вам на користь, котрі не тільки робити, та й хотїти перш почали від торішнього лїта.
Тепер же і кінчіть роботу, щоб яко ж була охота хотїти, так щоб і скінчили по спромозї.
Бо коли в кого є охота, то вона приятна по тому, як хто має, а не по тому, як хто не має.
(Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:
в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,
яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.
Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбаннє про вас у серце Титу.
Бо благаннє таки прийняв, та й, бувши прихильнїщим своєю охотою, вийшов до вас.
Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всїх церквах.
Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,
остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сїм, котрим ми служимо,
промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.
Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїщий, у великій надїї на вас.
Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.
Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.
← (2 Коринтян 7) | (2 Коринтян 9) →