Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:
Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тирас.
А сини Ґомерові: Ашкеназ, і Рифат, і Тоґарма.
А сини Явана: Еліша, і Таршіш, і китти, і додани.
Від них відділилися острови́ народів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у наро́дах своїх.
А сини Хамові: Куш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.
А сини Кушові: Сева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.
Куш же породив Німрода, — він розпочав на землі ве́летнів.
Він був дужий мисли́вець перед Господнім лицем. Тому то говориться: „Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем“.
А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.
З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір, і Калах,
і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, — він оте місто велике.
А Міцра́їм породив лудів, і анамів, і легавів, і нафтухів,
і патрусів, і каслухів, що звідси пішли филистимляни, і кафторів.
А Ханаан породив Сидона, свого перворідного, та Хета,
і Евусеянина, і Амореянина, і Ґірґашеянина,
і Хіввеянина, і Аркеянина, і Синеянина,
і Арвадеянина, і Цемареянина, і Хаматеянина. А потім розпорошилися роди Ханаанеянина.
І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.
Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх наро́дах.
А Симові — теж народились йому, він батько всіх синів Еверових, брат старший Яфетів.
Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам.
А Арамові сини: Уц, і Хул, і Ґетер, і Маш.
А Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.
А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля, а ймення його брата — Йоктан.
А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Хасар-Мавета, і Єраха,
і Гадорама, і Узала, і Диклу,
і Увала, і Авімаїла, і Шеву,
і Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі вони — сини Йоктанові.
А оселя їхня була від Меші в напрямі аж до Сефару, гори східньої.
Оце сини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділились на землі по пото́пі.
← (Буття 9) | (Буття 11) →