Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
У Кесарії жив собі чоловік на ймення Корнилій, який був сотником у так званому Італійському полку.
      Він був побожним чоловіком й поклонявся істинному Богу, як і вся його родина; щедро подавав бідним милостиню і завжди молився Господу.
      Якось о третій пополудні Корнилію було видіння. Він виразно побачив Ангела Божого, який ввійшов до нього й покликав: «Корнилію!»
      Корнилій зі страхом подивився на нього й запитав: «Що Ти бажаєш, Господи?» Ангел відповів: «Твої молитви й милостині бідним стали відомі Богу, Він пам’ятає про тебе.
      Зараз пошли когось до Йоппії, нехай приведуть сюди чоловіка на ймення Симон, який ще зветься Петром.
      Він зупинився у кожум’яки Симона, будинок якого стоїть біля моря».
      Коли Ангел, з яким він розмовляв, зник, Корнилій покликав двох слуг і одного побожного воїна з числа своїх підлеглих.
      Він розповів їм про все, що сталося, й послав їх до Йоппії.
      Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах [29] будинку помолитися.
      Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння.
      Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу.
      А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.
      Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!»
      Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого».
      І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом».
      І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на Небо.
      Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт.
      Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.
      Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе.
      Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх».
      Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?»
      Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово».
      Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії.
      На слідуючий день вони прибули до Кесарії. Покликавши своїх родичів і найближчих друзів, Корнилій чекав на їхній прихід.
      Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його, впав на коліна й поклонився йому.
      Але Петро підвів його й промовив: «Підведися! Я така ж сама людина, як і ти».
      Мовивши так, Петро зайшов у дім і побачив, що там зібралося багато народу.
      Він сказав їм: «Ви знаєте, що Закон забороняє юдеям мати справу з чужоземцями або приходити до них у гості. Але Бог навчив мене, що не можна жодну людину вважати поганою чи нечистою.
      Тож коли Корнилій запросив мене, я прийшов без будь-яких заперечень. Через те я питаю: навіщо ви посилали по мене?»
      Корнилій відповів: «Чотири дні тому в такий самий час, о третій пополудні, я молився в своєму домі. Аж раптом переді мною виник чоловік у сяйливому вбранні.
      Він сказав: „Корнилію, твоя молитва почута, Бог пам’ятає про твої дарунки бідним.
      Пошли людей до Йоппії і запроси Симона, якого ще звати Петром, прийти до тебе. Він зупинився в домі Симона-кожум’яки біля моря”.
      Отож я відразу послав по тебе. І ти був такий люб’язний, що погодився прийти. Всі ми тут зараз перед Богом, щоб почути, що Господь велів тобі сказати нам».
      Тоді Петро звернувся до них, сказавши: «Тепер я ясно бачу, що Бог ставиться однаково до всіх.
      В кожному народі людина, яка шанує Бога й робить те, що правильно, прийнята Богом.
      Ось Слово, яке Він послав народові ізраїльському, проголосивши Благовість миру через Ісуса Христа. Він — Господь усіх народів.
      Ви знаєте про те, що трапилось по Юдеї. Воно почалося в Ґалилеї після того, як Іоан проповідував людям про хрещення.
      Ви знаєте про Ісуса Христа з Назарета, Якого Бог помазав Духом Святим і владою. Ісус мандрував по містах, творив добро, зціляв одержимих нечистими духами, оскільки Бог був з Ним.
      Ми свідки всього, що Ісус зробив у Юдеїській країні і в Єрусалимі. Та вони вбили Його, розіп’явши на дерев’яному хресті.
      Але на третій день Бог воскресив Його, і з Божої волі Він відкрито з’явився людям.
      Не всім людям, а лише свідкам, яких Бог вибрав заздалегідь — нам, хто їв і пив із Ним разом після Його воскресіння з мертвих.
      Він наказав нам проповідувати й свідчити людям, що це Його Бог призначив суддею над живими й мертвими.
      Всі пророки свідчать про Нього, кажучи, що кожен, хто вірить у Нього, одержує прощення гріхів в Його ім’я».
      Поки Петро все це говорив, Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав його.
      Юдейські віруючі, які прийшли разом з Петром, були вражені з того, що дар Духа Святого пролився й на поган.
      Вони чули, як погани говорили різними мовами й славили Бога. Тоді Петро сказав:
      «Чи може хтось заборонити цим людям бути хрещеними водою? Адже на них зійшов Дух Святий так само, як і на нас».
      Тож Петро наказав їм охреститися в ім’я Ісуса Христа. Потім вони попросили Петра залишитися з ними на кілька днів.
      ← (Дії 9) | (Дії 11) →