Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать! Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения:
uk
en
Параллельное чтение
← (2 Царств 21)
|
(2 Царств 23) →
Новый русский перевод
Переклад Огієнка
Давид воспел Господу слова этой песни, когда Господь избавил его от рук всех его врагов и от руки Саула.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
Он сказал:
— Господь — скала моя, твердыня моя и мой избавитель;
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
Бог мой — скала моя, в Нем я ищу прибежища, Он — мой щит и рог88 моего спасения, моя крепость. Он — мое прибежище и мой спаситель; Ты спас меня от насилия.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
К Господу воззову, достойному хвалы, — и от врагов моих спасусь.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Волны смерти вскипели вокруг меня, захлестнула стремнина гибели.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Цепи мира мертвых89 обвили меня, и опутали сети смерти.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили!
В бедствии своем я Господа призвал; я воззвал к моему Богу. Из Своего храма Он услышал мой голос; крик мой дошел до ушей Его.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
Задрожала земля, сотряслась, пошатнулись основания небес,90 задрожали, потому что разгневался Он.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
Дым вырвался из Его ноздрей, огонь пожирающий из уст Его, сыпались от Него горящие угли.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
Он расторг небеса и сошел, под ногами — мглистые тучи.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
Он воссел на херувима и полетел, воспарил91 Он на крыльях ветра.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
Мраком покрыл Себя, словно пологом, окружил Себя тучами дождевыми.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
От сияния перед Ним разгорались огненные угли.92
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
Господь возгремел с небес; Всевышний93 подал Свой голос.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
Он пустил Свои стрелы и рассеял врагов, молнию — и разбил их.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
Тогда открылись источники моря и обнажились основания земли от упрека Господа, от мощного дыхания ноздрей Его.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
С высоты Он склонился и взял меня; Он извлек меня из глубоких вод.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
Он избавил меня от могучего врага, от ненавистников моих, слишком сильных для меня.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
В день бедствия моего они на меня ополчились, но Господь был моей опорой.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
Он вывел меня на безопасное место, Он избавил меня, потому что я угоден Ему.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
Воздал мне Господь по праведности моей, по чистоте моих рук наградил меня,
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
ведь я хранил пути Господа и не сделал зла, отвернувшись от Бога моего.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
Все законы Его предо мной; я повелений Его не оставил.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
Я был непорочен перед Ним и хранил себя от греха.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
Воздал мне Господь по праведности моей, по чистоте94 моей перед глазами Его.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
Ты верен с тем, кто верен, с беспорочным Ты поступаешь беспорочно,
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
с чистым — чисто, но с коварным — по его лукавству.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
Ты спасаешь смиренных, но взор Твой на надменных, чтобы унизить их.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
Ты — светильник мой, Господь озаряет мрак мой.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
С Твоей помощью я сокрушаю войско, с Богом моим поднимаюсь на стену.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
Путь Бога безупречен; чисто слово Господа. Он — щит для всех, кто ищет в Нем прибежища.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
Ведь кто Бог, кроме Господа? И кто скала, кроме нашего Бога?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
Бог — мое крепкое прибежище95 и делает верным мой путь.96
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
Он делает ноги мои, как ноги лани, и ставит меня на высотах.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
Он учит руки мои войне, так что гнут они бронзовый лук.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Ты вручил мне щит спасения Твоего; Твоя милость меня возвеличивает.97
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
Ты расширяешь мой шаг подо мной, чтобы ногам моим не оступиться.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Я преследовал врагов моих и уничтожил их, я не повернул назад, пока не истребил их.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
Я поразил и сокрушил их, и им не встать; под ноги мне они пали.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
Ты препоясал меня силой для битвы; Ты поверг к моим ногам восставших на меня.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Врагов обратил Ты ко мне спиной, и я истребил ненавидящих меня.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
Они поднимали свой взор, но не было никого, чтобы спасти их — к Господу взывали, но Он не ответил им.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
Я стер их в порошок, в земную пыль; я смял их и топтал, как уличную грязь.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
Ты избавил меня от мятежа народа моего; Ты сохранил меня главой чужеземцев. Народы, которых я не знал, служат мне.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
Чужеземцы раболепствуют предо мной; они покоряются, едва обо мне услышав.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Все они пали духом и выходят, дрожа,98 из своих крепостей.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
Жив Господь! Хвала моей скале! Да будет превознесен мой Бог, скала моего спасения!
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
Он — Бог, Который мстит за меня, Который народы мне покоряет,
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
и избавляет99 меня от моих врагов. Ты вознес меня над моими противниками, от жестоких людей спас меня.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
За это буду славить Тебя, Господи, среди других народов; имени Твоему воспою я хвалу.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
Своему царю Он дарует большие победы100 и милость являет Своему помазаннику Давиду и семени его вовеки.
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
← (2 Царств 21)
|
(2 Царств 23) →