Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Новый русский перевод
Переклад Огієнка
На третьем году правления царя Израиля Осии, сына Элы, в Иудее начал царствовать Езекия, сын Ахаза.
І сталося третього року Осі́ї, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.
Ему было двадцать пять лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Ави,58 она была дочерью Захарии.
Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ. А ім'я́ його матері — Аві, дочка́ Захарія.
Он делал то, что было правильным в глазах Господа, как и его предок Давид.
І робив він угодне в Господніх оча́х, усе так, як робив був його батько Давид.
Он убрал святилища на возвышенностях, разбил священные камни и срубил столбы Ашеры. Он разломал на куски бронзового змея, которого сделал Моисей, потому что до того самого времени израильтяне возжигали перед ним благовония. Он назывался Нехуштан.59
Він понищив па́гірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяно́го змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехушта́н.
Езекия доверял Господу, Богу Израиля. Не было подобного ему среди всех царей Иудеи ни до него, ни после него.
Він наді́явся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма́ царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.
Он крепко держался Господа и неотступно следовал за Ним; он исполнял повеления, которые Господь дал через Моисея.
І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.
И Господь был с ним: он преуспевал во всем, за что бы ни брался. Он восстал против царя Ассирии и отказался ему служить.
І був Господь із ним, — у всьому, куди він ходив, він мав пово́дження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому.
Он бил филистимлян до самого города Газы и ее окрестностей, от сторожевой башни до укрепленного города.
Він побив филисти́млян аж до Аззи́ та границі її від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста.
На четвертом году правления царя Езекии — седьмом году правления Осии, сына Элы, царя Израиля, — Салманассар, царь Ассирии, двинулся на Самарию и осадил ее.
І сталося четвертого року царя Єзекії, — це сьомий рік Осі́ї, Елиного сина, Ізраїлевого царя, — пішов Салманаса́р, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її.
Через три года ассирийцы взяли ее. Так на шестом году правления Езекии — девятом году правления Осии, царя Израиля, — была взята Самария.
І здобув він її по трьох рока́х: шостого року Єзекії, — це дев'ятий рік Осі́ї, Ізраїлевого царя, — була здобута Самарія.
Царь Ассирии увел Израиль в плен в свою страну и поселил их в Халахе, в Гозане, что на реке Хаворе, и в городах мидян.
І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст.
Это произошло потому, что они не слушали Господа, своего Бога, но нарушили Его завет — все, что повелел Моисей, слуга Господа. Они и не слушали, и не исполняли.
Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.
На четырнадцатом году правления царя Езекии60 Синаххериб,61 царь Ассирии, напал на все укрепленные города Иудеи и захватил их.
А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхері́в, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста́, та й захопи́в їх.
Езекия, царь Иудеи, послал в город Лахиш сказать царю Ассирии:
— Я виновен. Оставь меня, и я заплачу тебе все, что ты от меня потребуешь.
Царь Ассирии взыскал с Езекии, царя Иудеи, триста талантов62 серебра и тридцать талантов63 золота.
— Я виновен. Оставь меня, и я заплачу тебе все, что ты от меня потребуешь.
Царь Ассирии взыскал с Езекии, царя Иудеи, триста талантов62 серебра и тридцать талантов63 золота.
І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: „Згрішив я! Відійди від мене, а що накладе́ш на мене, понесу́.“ І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.
Езекия отдал ему все серебро, какое нашлось в доме Господа и в сокровищницах царского дворца.
І віддав Єзекія все срібло, зна́йдене в Господньому домі та в царе́вих скарбни́цях.
Тогда же Езекия, царь Иудеи, ободрал все золото, которым покрыл двери и дверные косяки храма Господа, и отдал его царю Ассирии.
Того ча́су Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його́ асирійському цареві.
Но, тем не менее, царь Ассирии послал из Лахиша к царю Езекии в Иерусалим верховного военачальника, начальника придворных и главного виночерпия64 с большим войском. Они подошли к Иерусалиму и остановились у водопровода Верхнего пруда, на дороге к Сукновальному полю.
А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного кома́ндувача, і великого є́внуха та великого ча́шника з великим ві́йськом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотя́гом горі́шнього ставу, що на битій дорозі до поля Валю́шників.
Они позвали царя, и к ним вышли распорядитель дворца, Элиаким, сын Хелкии, писарь Шевна и летописец Иоах, сын Асафа.
І кли́кнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер.
Главный виночерпий сказал им:
— Скажите Езекии: «Так говорит великий царь, царь Ассирии: „Откуда у тебя эта уверенность?
— Скажите Езекии: «Так говорит великий царь, царь Ассирии: „Откуда у тебя эта уверенность?
І сказав до них великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся?
Ты думаешь, что пустые слова — то же самое, что военное искусство и сила? На кого же ты надеешься, что восстал против меня?
Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене?
Вот, ты надеешься на Египет, эту надломленную трость, которая пронзит ладонь всякому, кто на нее обопрется! Фараон, царь Египта, таков со всеми, кто на него надеется.
Тепер оце ти надієшся собі опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона вхо́дить у долоню йому й продіря́влює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.
А если вы скажете мне: «Мы надеемся на Господа, нашего Бога», то не Его ли святилища на возвышенностях и жертвенники убрал Езекия, сказав Иудее и Иерусалиму: «Поклоняйтесь только перед этим жертвенником, что в Иерусалиме»?“
А коли ви скажете мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив па́гірки Його та же́ртівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися в Єрусалимі?
Итак, заключи сделку с господином моим, царем Ассирии: я дам тебе две тысячи коней, только найдешь ли ты для них всадников?
А тепер піди в за́клад із моїм паном, ассирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в.
Как ты сможешь отразить хотя бы наименьшего начальника из слуг господина моего, даже надеясь на египетские колесницы и всадников?65
І як же ти проженеш хоч одно́го намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі наді́єшся на Єгипет ради колесни́ць та верхівців!
Да и разве не по воле Господа я двинулся на это место, чтобы уничтожить его? Господь Сам сказал мне пойти на эту страну и уничтожить ее».
Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!“
Тогда Элиаким, сын Хелкии, Шевна и Иоах сказали главному виночерпию:
— Пожалуйста, говори с твоими слугами по-арамейски, ведь мы понимаем этот язык. Не говори с нами по-еврейски при народе, что на стене.
— Пожалуйста, говори с твоими слугами по-арамейски, ведь мы понимаем этот язык. Не говори с нами по-еврейски при народе, что на стене.
І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юде́йському в слух тих людей, що на мурі“.
Но главный виночерпий ответил:
— Разве мой господин послал меня сказать это только вашему господину и вам, а не людям, находящимся на стене, которые, как и вы сами, будут есть свой кал и пить свою мочу?
— Разве мой господин послал меня сказать это только вашему господину и вам, а не людям, находящимся на стене, которые, как и вы сами, будут есть свой кал и пить свою мочу?
І сказав до них великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити ці слова́ до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти вій кал та пити свою се́чу?“
Главный виночерпий встал и громко закричал по-еврейски:
— Слушайте слово великого царя, царя Ассирии!
— Слушайте слово великого царя, царя Ассирии!
І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: „Послухайте слово великого царя, царя асирійського:
Так говорит царь: «Не давайте Езекии обманывать вас. Он не может избавить вас от моей руки.
Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекія, бо він не зможе врятува́ти вас від руки його!
Не давайте Езекии убедить вас положиться на Господа, когда он говорит: „Господь непременно спасет нас; этот город не будет отдан в руки царя Ассирии“.
І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського.
Не слушайте Езекию».
Так говорит царь Ассирии: «Заключите со мной мир и выходите ко мне. Тогда все вы будете есть со своей лозы и инжирных деревьев и пить воду из своего колодца,
Так говорит царь Ассирии: «Заключите со мной мир и выходите ко мне. Тогда все вы будете есть со своей лозы и инжирных деревьев и пить воду из своего колодца,
Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо много, та й ви́йдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки,
пока я не приду и не возьму вас в страну, такую же, как ваша, в страну зерна и вина, страну хлеба и виноградников, страну оливковых деревьев и меда. Выберите жизнь, а не смерть! Не слушайте Езекию, потому что он сбивает вас с толку, говоря: „Господь спасет нас“.
аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до краю такого ж, як ваш Край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, — щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас!
Разве какой-либо бог другого народа избавил свою страну от руки царя Ассирии?
Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
Где боги Хамата и Арпада? Где боги Сепарваима, Ены и Иввы? Разве кто-нибудь избавил от моей руки Самарию?
Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятува́ли вони Самарію від моєї руки?
Кто из богов всех этих стран смог избавить от меня свою страну? Как же Господь сможет избавить от моей руки Иерусалим?»
Котрий з-поміж усіх богів цих краї́в урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь уряту́є Єрусалим від моєї руки?“
Но народ молчал и не говорил в ответ ничего, потому что царь приказал: «Не отвечайте ему».
І мовчав той наро́д, і не відповів йому ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав: „Не відповідайте йому́!“
И распорядитель дворца Элиаким, сын Хелкии, писарь Шевна и летописец Иоах, сын Асафа, пришли к Езекии в разорванных одеждах и передали ему то, что сказал главный виночерпий.
І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, ка́нцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого чашника.