Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!

Ты можешь сменить язык чтения: uk en

Параллельное чтение

← (Иов 28) | (Иов 30) →

Новый русский перевод

Переклад Огієнка

Иов 29

Йова 29

И продолжил Иов свое рассуждение:

І Йов далі вів мову свою та й сказав:

— Как я томлюсь по прошедшим месяцам,
по тем дням, когда Бог хранил меня,

„О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,

и светильник Его сиял над моей головой,
и при свете Его я шел сквозь тьму!

коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,

О, это были мои лучшие годы,
когда Божья дружба хранила мой шатер,

як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,

когда Всемогущий еще был со мной,
а дети — вокруг меня,

коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,

когда молочные реки текли мне под ноги,
и скалы источали масло.

коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!

Выходил ли я к городским воротам,
и садился ли на площади,

Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,

меня завидев, юноши отступали,
и поднимались старцы;

як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,

властители удерживались от слов
и прикрывали рты руками;

зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —

голоса знатных стихали,
прилипали у них языки к небу.

ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,

Кто меня слышал — превозносил меня
кто меня видел — хвалил меня,

Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —

ведь я спасал кричащего бедняка
и беспомощного сироту.

бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.

Умирающий благословлял меня,
и сердце вдовы наполнял я радостной песней.

Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!

Праведность я надевал, как одежду;
справедливость, как мантию и тюрбан.

Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.

Слепому я был глазами,
и хромому — ногами.

Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.

Я был отцом для бедняков;
я разбирал дело странника.

Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.

Я сокрушал челюсти беззаконных
и спасал жертвы из их зубов.

Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.

Я думал: «Скончаюсь в своем гнезде,
и дни мои будут многочисленны, как песок.

І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:

Как дерево, чьи корни достигают воды,
на чьи ветви ложится роса,

для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.

не стареет слава моя,
и лук крепок в руке моей».

Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.

Внимали мне, ожидали меня,
в молчании слушали мой совет.

Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.

Когда замолкал я, больше не говорили;
они впитывали мои слова, как губка.

По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.

Ждали меня, как дождя,
и слова мои, как дождь весенний, ртом ловили.

І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.

Когда я улыбался, не смели верить;
света лица моего они не помрачали.67

Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.

Я путь избирал им, воссев, как вождь;
я жил, словно царь посреди войска,
словно тот, кто плачущих утешает.

Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!

← (Иов 28) | (Иов 30) →