Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать! Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения:
uk
en
Параллельное чтение
← (Иов 31)
|
(Иов 33) →
Новый русский перевод
Переклад Огієнка
Тогда трое друзей перестали спорить с Иовом, потому что он был уверен в своей правоте.
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
Но Элигу, сын Барахела, потомок Буза, из рода Рам, разгневался на Иова за то, что тот считал себя праведным перед Богом.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
Он разгневался и на трех его друзей за то, что не сумев возразить, они клеветали на Иова.79
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
Но Элигу ждал, прежде чем заговорить с Иовом, потому что остальные были старше его.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
Когда же он увидел, что тем троим нечего больше сказать, он разгневался.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
И тогда Элигу, сын Барахела, потомок Буза, сказал:
— Я молод годами, вы же в преклонных летах; поэтому я и робел и не смел вам высказать свое мнение.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
Я думал: «Пусть говорит возраст; пусть преклонные годы учат мудрости».
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
Но нет, это дух в человеке и дыхание Всемогущего разум дают.
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
Не одни старики80 мудры, не одни престарелые знают правду.
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
Поэтому говорю я: «Внимайте мне! Я тоже скажу вам, что знаю».
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
Я ждал, пока вы говорили, суждения ваши слушал; пока вы искали слова,
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
я вглядывался в вас. Но никто из вас Иова не опроверг, на слова его не ответил.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
Не говорите: «Мы мудрость нашли: пусть Бог обличает его, а не человек».
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
Если бы против меня он обратил речь свою, то я не как вы отвечал бы ему.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
Они испугались и больше не отвечают, слов у них не осталось.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
Ждать ли мне, раз они замолчали, раз они стоят здесь, не отвечая?
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
Мне ведь тоже есть что сказать, я тоже выскажу свое мнение.
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
Я переполнен словами, дух во мне побуждает меня.
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
Сердце мое, как вино неоткрытое, как новые бурдюки, готовые разорваться.
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
Заговорю и найду покой; разомкну уста свои и отвечу;
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
не буду смотреть ни на чье лицо и льстить никому не стану,
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
ведь я не умею льстить — иначе скоро убил бы меня мой Творец!
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні , — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
← (Иов 31)
|
(Иов 33) →