Новый русский перевод

Переклад Куліша та Пулюя

Знаешь ли ты время рождения серн?
Видел ли ты, как рожают детенышей лани?

1

Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?

2

Считаешь ли, сколько месяцев они носят плод?
Знаешь ли время их родов?

2

Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?

3

Они, приседая, рожают приплод,
освобождаясь от бремени.

3

Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;

4

В полях набираются сил их детеныши;
потом уходят и не возвращаются к ним.

4

Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.

5

Кто дал волю диким ослам?
Кто развязал их узы?

5

Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?

6

Я назначил их домом степь
и жилищем — солончаки.

6

Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.

7

Над шумом городским смеются они
и не слышат криков погонщика.

7

Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,

8

По горам они ищут пищу
и всякой зелени рады.

8

По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.

9

Согласится ли дикий бык тебе служить?
Станет ли у кормушки твоей ночевать?

9

А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?

10

Привяжешь ли его веревкой к плугу,
чтобы он боронил за тобой поле?

10

Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?

11

Понадеешься ли на силу его
и доверишь ли труд свой ему?

11

Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?

12

Поверишь ли ты, что привезет он твое зерно
и сложит его на гумне?

12

Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?

13

Весело хлопает страус крыльями,
но они не сравнятся с перьями и пухом аиста.101

13

Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?

14

Его самка на землю яйца свои кладет,
оставляет их греться в горячем песке,

14

Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,

15

забыв, что нога может их раздавить,
и дикий зверь растоптать.

15

Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;

16

Жесток он к своим птенцам, словно к чужим,
не боится, что труд его будет напрасен,

16

До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;

17

потому что Бог обделил его мудростью
и здравого разума не дал.

17

Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;

18

Но когда он поднимется и помчится,
конь и всадник ему смешны.

18

(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.

19

Ты ли дал коню силу,
шею гривой ему покрыл,

19

Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?

20

заставил его прыгать, как саранча?
Гордый храп его страшен.

20

Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;

21

Он бьет по земле копытом, радуясь силе,
и мчится навстречу битве.

21

Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;

22

Он смеется над страхом и не робеет,
от меча он не повернет.

22

З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.

23

Звенит на боку у него колчан,
сверкают копье и дротик.

23

Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;

24

Глотает он землю в порыве ярости,
не сдержать его при звуке рога.

24

Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;

25

При звуке рога ржет конь;
издалека чует битву,
крик воевод и клич боевой.

25

Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.

26

Твоей ли мудростью парит ястреб,
крылья свои простирая к югу?

26

Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?

27

По твоей ли воле орел взмывает
и строит гнездо свое на высоте?

27

Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?

28

Он живет на скале и ночь там проводит,
его твердыня — горный утес.

28

Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;

29

Там он высматривает добычу;
глаза его видят ее издалека.

29

Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;

30

Кровь пьют его птенцы,
где труп, там и он.

30

Орлята його пють кров, і де труп, там і він.

31

Господь сказал Иову:

31

І говорив Господь дальше й сказав до Йова:

32

— Тебе ли, спорщик, наставлять Всемогущего?
Пусть обвиняющий Бога Ему ответит!

32

Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!

33

Тогда Иов ответил Господу:

33

І відказав Йов Господеві й промовив:

34

— Я столь ничтожен — как я Тебе отвечу?
Руку свою кладу на уста.

34

Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.

35

Я говорил однажды — больше не буду продолжать,
говорил дважды — но теперь умолкну.

35

Раз я говорив — та тепер говорити не стану; — навіть два рази, та більш не буду.

Параллельное чтение

Новый русский перевод

Переклад Куліша та Пулюя

Иов 39

Йова 39